про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2025 року Київ № 320/30329/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доКиївської міської ради
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської ради, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Київську міську раду (Код ЄДРПОУ: 22883141) - зобов'язати здійснити організаційно-правові заходи Київську міську раду, щодо взяття двох провулків: Першого провулка Радистів та провулка Радистів, на баланс комунальних підприємств, підпорядкованих Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- стягнути з суб'єкта владних повноважень - Київської міської ради (Код ЄДРПОУ: 22883141) витрати на правову допомогу/юридичні послуга отримані відповідно Договору про надання правової допомоги/юридичних послуг № 05022501 від 05.02.2025 року у розмірі 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот гривень) 00 коп.
- стягнути з суб'єкта владних повноважень - Київської міської ради (Код ЄДРПОУ: 22883141) відшкодування моральної шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю, які я оцінюю в 10000 (десять тисяч) гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 позовна заява розподілена судді Жуковій Є.О.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.
Окрім того, суд звертає увагу, що згідно із частиною третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.
За висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
Суд також звертає увагу, що позовна заява не містить конкретних обставин на обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди у сумі 10000 грн, заявленої до стягнення з відповідача, не надано доказів на підтвердження спричинення відповідачем позивачу моральних чи фізичних страждань, а тому позивачу необхідно обґрунтувати в чому саме полягали страждання позивача та розмір заявленої моральної шкоди .
За відсутності таких доводів суд позбавлений можливості встановити, які саме з оскаржуваних дій/рішень відповідача завдали йому шкоди та у якій мірі, визначити рівень негативних фізичних або психологічних наслідків для позивача, оцінити чи досягають вони рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити обґрунтування у чому саме полягає моральна шкода та обґрунтувати її розмір, надати відповідні розрахунки заявленої моральної шкоди.
Згідно з частиною п'ятою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Контекстуальний аналіз зазначеної норми дозволяє дійти висновку, що її застосування можливе за наявності встановленого факту незаконності рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Разом з цим, позивач тільки виявив намір оскаржити бездіяльність відповідача, а тому саме перевірка законності дій/бездіяльності відповідача та буде предметом судового розгляду у цій справі, тоді як на стадії відкриття провадження у справі така протиправність не встановлена.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач у межах цієї справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI, а отже під час звернення до суду з позовною вимогою про стягнення моральної шкоди позивачу необхідно сплачувати судовий збір.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 30.07.2020 у справі № 9901/194/20, від 16.03.2020 у справі № 9901/64/20 та від 15.01.2020 у справі № 826/12286/15.
Суд також ураховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.04.2020 у справі № 9901/19/20, в межах якої в тому числі заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, зазначено таке: "Із предмету спору, який сформулювала позивачка, принаймні за його зовнішнім вираженням (ознаками), можна побачити, що ці вимоги не охоплюються (не підпадають) під поняття об'єкта справляння судового збору, який позивачка не повинна платити з підстави передбаченої пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI, оскільки не мають під собою підстав, з огляду на які ці вимоги належить відносити до спорів про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду".
Отже, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Враховуючи наведене, позовна заява містить вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру, де ціна позову становить 10000 грн., отже, відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір», сума до сплати судового збору становить 2422,40 грн. (1211,20 грн. за вимогу немайнового характеру та 1211,20 грн. за вимогу майнового характеру).
Натомість, позивачем не надано доказу сплати судового збору.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- документа про доплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. (Отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101 ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жукова Є.О.