про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2025 року м. Київ № 320/26406/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби безпеки України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 25.08.2023 №1072-ОС/дск про накладення на полковника ОСОБА_1 , перебуваючого в розпорядженні голови Служби безпеки України за посадою начальника департаменту, дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом “г» статті 48 Закону України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» - попередження про неповну службову відповідність від 25.08.2023 №1072-ОС/дск;
-визнати протиправним та скасувати висновки аудиторського звіту за результатами позапланового внутрішнього аудиту діяльності підрозділів ЦУ СБУ за напрямом “Матеріально-технічне забезпечення Служби безпеки України, що здійснюється Департаментом господарського забезпечення Служби безпеки України», складеного 30 червня 2023 року та затвердженого 18.08.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року відкрите провадження в адміністративній справі та визначено розглядати одноособово суддею Леонтовичем А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
На адресу суду надійшло клопотання Служби безпеки України про залишення позову без розгляду.
Зазначене клопотання мотивоване наступним.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (чого позивачем зроблено не було).
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому днем, коли особа дізналася про порушення свого права, є підтверджений доказами день, у який вона дізналася про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок яких відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем та самим позивачем, він згідно із частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» проходить військову службу в органах СБУ (на даний час в розпорядженні Голови СБУ), що у розумінні статті 4 КАС України є публічною службою.
Таким чином, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби за захистом їх прав, свобод та законних інтересів законодавством регламентовано місячний строк звернення особи до суду, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Цей позов ОСОБА_1 був поданий до Київського окружного адміністративного суду 03 лютого 2024 року.
Зміст позовної заяви ОСОБА_1 та сформовані вимоги вказують на те, що підставою для звернення до суду є незгода позивача з прийняттям наказу від 25.08.2023 №1072-ОС/дск про накладення дисциплінарного стягнення, який позивач вважає таким, що прийнятий з порушенням чинного законодавства, і саме цим наказом, за доводами позивача, було порушено його права, свободи та інтереси.
А отже, строк звернення до суду з цим позовом має обчислюватись з моменту ознайомлення позивача зі спірним наказом, що, за твердженнями самого позивача відбулось 05 вересня 2023 року. Зазначене також підтверджується листом ознайомлення позивача з наказом, копія якого додається.
Враховуючи вищенаведене, відповідач наполягає, що позивачем була подана позовна заява після спливу строку звернення до суду у 1 місяць з дня ознайомлення позивача зі спірним наказом.
Розглянувши клопотання Служби безпеки України про залишення позову без розгляду суд зазначає таке.
Згідно з ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Слід зазначити, що строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Згідно пункту 8 частини 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.
Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
У зв'язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв'язку або нарочно у паперовому вигляді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.