30 червня 2025 року справа №640/20320/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків назви коду ознаки доходу/коду ознаки пільги з 128 - Державна та соціальна матеріальна допомога на 184 - Пенсія понад 10 000грн/міс за ІІ квартал 2015 року - 10962,00грн.; за ІІІ квартал 2015 року - 10962,00грн; за ІV квартал 2015 року - 10962,00грн; за І квартал 2016 року - 12402,00грн; за ІІ квартал 2016 року - 12402,00грн. на загальну суму 57690,00грн.;
визнати протиправними дії відповідача у порушенні норм і правил Закону №1411-VІІІ щодо оподаткування у серпні 2016 року пенсії 10740,00грн., яка не перевищувала десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на суму 2 246,82грн. і утримання які військовий збір на суму 224,70грн., на загальну суму 2471,52грн. (2246,82+224,70=2471,52);
зобов'язати відповідача внести зміни у назву коду ознаки доходу/коду ознаки пільги з 128-Державна та соціальна матеріальна допомога на 184-Пенсія понад 10 000грн/міс за ІІ квартал 2015 року - 10962,00грн.; за ІІІ квартал 2015 року - 10962,00грн; за ІV квартал 2015 року - 10962,00грн; за І квартал 2016 року - 12402,00грн; за ІІ квартал 2016 року - 12402,00грн. на загальну суму 57690,00грн. у Державному реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;
стягнути з відповідача на користь позивача суму 2471,52грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 справу прийнято до провадження та ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача щодо не внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків назви коду ознаки доходу/коду ознаки пільги з 128 - Державна та соціальна матеріальна допомога на 184 - Пенсія понад 10 000грн/міс за ІІ квартал 2015 року - 10962,00грн.; за ІІІ квартал 2015 року - 10962,00грн; за ІV квартал 2015 року - 10962,00грн; за І квартал 2016 року - 12402,00грн; за ІІ квартал 2016 року - 12402,00грн. на загальну суму 57690,00грн. та щодо порушення норм і правил Закону №1411-VІІІ щодо оподаткування у серпні 2016 року пенсії 10740,00грн., яка не перевищувала десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на суму 2 246,82грн. і утримання які військовий збір на суму 224,70грн., на загальну суму 2471,52грн. (2246,82+224,70=2471,52).
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ у м. Києві та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01.03.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перерахунок пенсії позивачу та під час вирішення спірних питань встановлено наступне.
У Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 значиться:
1) рік/квартал 2015-2, джерела отримання доходів 22869069- ГУ ПФУ в м. Києві, сума доходу нарахованого 10962,00, сума доходу виплаченого 10962,00, код та назва ознаки доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога;
2) рік/квартал 2015-3, джерела отримання доходів 22869069- ГУ ПФУ в м. Києві, сума доходу нарахованого 10962,00, сума доходу виплаченого 10962,00, код та назва ознаки доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога;
3) рік/квартал 2015-4, джерела отримання доходів 22869069- ГУ ПФУ в м. Києві, сума доходу нарахованого 10962,00, сума доходу виплаченого 10962,00, код та назва ознаки доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога;
4) рік/квартал 2016-1, джерела отримання доходів 22869069- ГУ ПФУ в м. Києві, сума доходу нарахованого 12402,00, сума доходу виплаченого 12402,00, код та назва ознаки доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога;
5) рік/квартал 2016-2, джерела отримання доходів 22869069- ГУ ПФУ в м. Києві, сума доходу нарахованого 12402,00, сума доходу виплаченого 12402,00, код та назва ознаки доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога (відомості від 26.01.2021 р. за №165/Р/26-15-52-04-20).
На загальну суму доходу нарахованого ГУ ПФУ в м. Києві позивачу: 12402,00 + 12402,00 + 10962,00 + 10962,00 + 10962,00 = 57690,00 та на загальну суму доходу виплаченого ГУ ПФУ в м. Києві позивачу: 12402,00 + 12402,00 + 10962,00 + 10962,00 + 10962,00 = 57690,00.
У зв'язку з тим, що позивач нараховану ГУ ПФУ в м. Києві (128-Державна та соціальна матеріальна допомога) суму доходу на загальну суму 57690,00 не отримував, 07.01.2021 він звернувся з інформаційним запитом з цього приводу.
Листом Головного управління ПФУ в м. Києві від 16.01.2021 №2600-0202-8/6036 позивачу повідомлено про те, що надана інформація з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку містить дані про суми пенсії, з якої сплачувався ПДФО та військовий збір, а саме: у 2015 р. - щоквартально - 10 962 грн. (3654 грн.х3 міс.), у 2016 р. щоквартально - 12 402 грн. (4134х3 міс.).
Крім того, відповідачем у серпні 2016 року здійснено оподаткування пенсії позивача на суму 2471,52грн. і утримання які військовий збір на суму 224,70грн., на загальну суму 2471,52грн. (2246,82+224,70=2471,52).
Позивач, вважаючи оскаржувані дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
Так, на виконання вимог положень Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» та у зв'язку з набранням чинності змінами до Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи Пенсійного фонду України набули статусу податкового агента.
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб з 01.07.2014 року була сума пенсії (включаючи індексацію, доплати, підвищення тощо) або щомісячного довічного грошового утримання.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, підпункт 164.2.19 викладено в такій редакції:
« 164.2.19. суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати».
Згідно з п. 167.4. ст. 167 ПК України (в редакції вищевказаного Закону) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього розділу, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Так, платниками податку є: 162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; 162.1.2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; 162.1.3. податковий агент.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, тобто: 63.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №640/7118/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022, встановлено, що «…надана позивачем інформація з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку (а.с. 3) в графах 128-Державна та соціальна матеріальна допомога містить дані про суми пенсії, з якої сплачувався ПДФО та військовий збір, а саме: у 2015 р. - щоквартально - 10 962 грн. ((1218 грн. х 3 = 3654 грн.) х3 міс.), у 2016 р. щоквартально - 12 402 грн. ((1378 грн. х 3 = 4134 грн.) х3 міс.).
При цьому, апеляційний суд вказує, що відображення даних у довідці та відповідна класифікація за кодами здійснюється органом, який таку довідку видав, відтак, у випадку незгоди з останнім, позивачу необхідно звернутись за відповідним роз'ясненням до податкового органу.
Дії податкового органу щодо оформлення інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку не є предметом оскарження в межах спірних правовідносин.».
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, у межах адміністративної справи №640/7118/21 судами встановлено, що інформація з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку, а саме: графи 128 Державна та соціальна матеріальна допомога містить дані про суми пенсії, з якої сплачувався ПДФО та військовий збір, а відображення даних у довідці та відповідна класифікація за кодами здійснюється органом, який таку довідку видав. За відповідним роз'ясненням позивач може звернутися до податкового органу.
Однак, в межах даних правовідносин позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків назви коду ознаки доходу/коду ознаки пільги з 128 - Державна та соціальна матеріальна допомога на 184 - Пенсія понад 10 000грн/міс за ІІ квартал 2015 року - 10962,00грн.; за ІІІ квартал 2015 року - 10962,00грн; за ІV квартал 2015 року - 10962,00грн; за І квартал 2016 року - 12402,00грн; за ІІ квартал 2016 року - 12402,00грн. на загальну суму 57690,00грн.
Позовні вимоги до податкового органу позивачем не заявлені.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків назви коду ознаки доходу/коду ознаки пільги з 128 - Державна та соціальна матеріальна допомога на 184 - Пенсія понад 10 000грн/міс за ІІ квартал 2015 року - 10962,00грн.; за ІІІ квартал 2015 року - 10962,00грн; за ІV квартал 2015 року - 10962,00грн; за І квартал 2016 року - 12402,00грн; за ІІ квартал 2016 року - 12402,00грн. на загальну суму 57690,00грн. та зобов'язати відповідача внести зміни у назву коду ознаки доходу/коду ознаки пільги з 128-Державна та соціальна матеріальна допомога на 184-Пенсія понад 10 000грн/міс за ІІ квартал 2015 року - 10962,00грн.; за ІІІ квартал 2015 року - 10962,00грн; за ІV квартал 2015 року - 10962,00грн; за І квартал 2016 року - 12402,00грн; за ІІ квартал 2016 року - 12402,00грн. на загальну суму 57690,00грн. у Державному реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, має бути відмовлено.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача у порушенні норм і правил Закону №1411-VІІІ щодо оподаткування у серпні 2016 року пенсії 10740,00грн., яка не перевищувала десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на суму 2 246,82грн. і утримання які військовий збір на суму 224,70грн., на загальну суму 2471,52грн. (2246,82+224,70=2471,52) та стягнення з відповідача на користь позивача суму 2471,52грн., суд зазначає наступне.
Як вбачається з Довідки про розмір призначеної та виплаченої пенсії ОСОБА_1 , виданої ГУ ПФУ у м. Києві від 13.01.2020 №14567, позивачу у серпні 2016 року нараховано пенсію у розмірі 10740,00грн., з неї сплачено податок з доходів фізичних осіб - 2246,82грн., військовий збір - 224,70грн., розмір виплаченої пенсії склав - 25743,70грн., різниця 17475,22грн.
Конституційний Суд України 27.02.2018 ухвалив Рішення №1-р/2018 у справі №1-6/2018, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Наведеним приписам кореспондують й положення статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України».
З резолютивної частини 27.02.2018 №1-р/2018 вбачається, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного Рішення, тобто з 27 лютого 2018 року.
За таким обставин суд доходить висновку, що на момент виникнення спірних відносин положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України були чинними та мали виконуватись відповідачем.
Аналогічний правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах від 02.12.2021 у справі №753/4403/15-а, від 24.10.2018 у справі №522/1027/15, від 20.11.2018 у справі №825/522/18, від 31.03.2020 у справі №592/2749/15-а.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено та у зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.