КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
30 червня 2025 року № 320/53758/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Діски А. Б.,
за участі секретаря судового засідання - Роговець О. М.,
представника відповідача - Мальцева В. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування пункту рішення та визнання протиправним та нечинним порядку,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення Ради приватних виконавців України № 71 від 28.06.2024 в частині затвердження «Порядку проведення перевірки діяльності приватного виконавця».
2. Визнати протиправним та нечинним Порядок проведення перевірки діяльності приватного виконавця, затвердженого рішенням Ради приватних виконавців України № 71 від 28.06.2024.
Позовні вимоги мотивовані тим, що пунктом 4 оскаржуваного рішення затверджено порядок проведення перевірки діяльності приватного виконавця, який на думку позивачки, є незаконним, оскільки прийнятий неуповноваженим на те органом, а також таким, що не відповідає акту вищої юридичної сили.
Позивач зазначає, що Законом України № 1403-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон № 1403-VIII) «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та внутрішніми актами Асоціації, зокрема Статутом та Положенням про Раду приватних виконавців України, не передбачено повноважень Ради приватних виконавців України на затвердження Порядку проведення перевірки діяльності приватного виконавця.
Окрім того, позивачка вказує, що Розділ IV Порядку не відповідає вимогам ч. 1 ст. 35 Закону №1403-VІІІ, якою встановлено, що Рада приватних виконавців України має право здійснити перевірку діяльності приватного виконавця виключно за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою. Проведення перевірки за ініціативою іншого суб'єкта, який не є учасником виконавчого провадження законодавством не передбачено.
Позивач зазначає, що оскаржуваний нормативно-правовий акт безпосередньо впливає на її права та законні інтереси, оскільки відносно позивача відкрито дисциплінарне провадження відповідно до оскаржуваного Порядку за скаргою іншого суб'єкта, який не є учасником виконавчого провадження, а саме за скаргою Київського районного суду м. Одеси.
Ухвалою суду вказаний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 13.02.2025 було задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що жодна зі сторін по справі, ні позивач, ні відповідач не здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір не виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. В даному випадку спір виник між некомерційною організацією та її членом.
Також представник відповідача зазначив, що питання щодо відкриття дисциплінарного провадження за зверненням (скаргою) на дії приватних виконавців та направлення запиту до Комітету з етики АПВУ на надання висновків щодо наявності або відсутності ознак порушення Кодексу професійної етики в діях приватних виконавців та питання розгляду РПВУ клопотань/звернень членів Асоціації віднесені до внутрішньої діяльності та виключної компетенції Асоціації приватних виконавців України, в особі Ради приватних виконавців України.
Представник відповідача вказує, що самоврядування - це автономне функціонування будь-якої організаційної структури (підсистеми), уповноважене на прийняття нею рішень з внутрішніх проблем, включення виконавців у процеси вироблення рішень; колективне управління як участь усіх членів організації, населення в роботі відповідного органу управління.
В даному випадку позивачем оскаржуються рішення, які прийняті виключно в межах правовідносин реалізації органом самоврядування приватних виконавців компетенції щодо вирішення питань внутрішньої діяльності інституту приватних виконавців.
Діючи в межах вказаних правовідносин, орган самоврядування приватних виконавців, який обговорює питання внутрішньої діяльності інституту приватних виконавців та приймає колективні рішення з обговорюваних питань, не є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому відповідач вважає, що на такі, окреслені в позовній заяві, правовідносини не поширюється не тільки юрисдикція адміністративних судів, але й компетенція судів інших юрисдикцій, а заявлені позивачем вимоги до Некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» не пов'язані із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак, провадження у справі № 302/53758/24 має бути закрито.
Окрім того, відповідач зазначає, що Рада приватних виконавців України наділена повноваженнями на дослідження питання щодо дотримання приватним виконавцем вимог Кодексу професійної етики приватних виконавців України та відповідно до повноважень визначених Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Статутом АПВУ та Положенням про Раду приватних виконавців України, прийняла рішення № 71 від 28.06.2024 в частині затвердження «Порядку проведення перевірки діяльності приватного виконавця» в межах та в спосіб визначений чинним законодавством України.
Таким чином, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 19.05.2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025 про відвід судді Дісці А. Б у справі № 320/53758/24.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є. В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 15.05.2025 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Діски А. Б. в адміністративній справі № 320/53758/24 було відмовлено.
Ухвалою суду від 23.05.2025 ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 30.05.2025.
Ухвалою від 30.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2025.
Ухвалою від 10.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про закриття провадження у справі. Також відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали.
Ухвалою суду від 16.06.2025, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив про відсутність підстав для їх задоволення.
Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Пунктом 4 рішення Ради приватних виконавців України № 71 від 28.06.2024 затверджено Порядок проведення перевірки діяльності приватного виконавця, який розміщено на офіційному сайті АПВУ.
Позивач, не погоджуючись із прийнятим порядком, вважаючи його протиправним, звернулась із цією позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII) державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.
Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень.
Забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів виконавчого провадження, крім випадків, передбачених законом.
Зазначена заборона не поширюється на випадки проведення перевірок органів державної виконавчої служби та діяльності приватних виконавців, а також проведення перевірок законності виконавчого провадження в порядку, визначеному Міністерством юстиції України (ч.4).
Відповідно до статті 17 Закону №1403-VIII, Міністерство юстиції України, зокрема, забезпечує діяльність Кваліфікаційної комісії приватних виконавців та Дисциплінарної комісії приватних виконавців; встановлює форму та порядок подання приватними виконавцями інформації про здійснення ними діяльності; здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення; зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця; здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Статтею 34 Закону №1403-VIII визначено, що контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
З метою забезпечення реалізації завдань самоврядування приватних виконавців, відповідно до приписів частини першої статті 47 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» утворено Асоціацію приватних виконавців України, яка є некомерційною професійною організацією, що об'єднує всіх приватних виконавців України.
Відповідно до норм частини третьої статті 47 цього Закону, Асоціація приватних виконавців України:
1) представляє приватних виконавців у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями;
2) захищає професійні права приватних виконавців;
3) забезпечує високий професійний рівень та розвиток приватних виконавців;
4) забезпечує престижність професії приватного виконавця;
5) організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність, ділову репутацію приватного виконавця, та вживає заходів щодо їх спростування;
6) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.
Згідно з приписами частини п'ятої, шостої статті 47 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» статут Асоціації приватних виконавців України затверджується з'їздом приватних виконавців України та є її установчим документом. З моменту державної реєстрації Асоціації приватних виконавців України її членами стають усі приватні виконавці, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Відповідно до пункту 2.1 Статуту Асоціації приватних виконавців України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) основною метою АПВУ є реалізація завдань самоврядування приватних виконавців та становлення і розвиток незалежного, самодостатнього та високопрофесійного інституту приватних виконавців в Україні як основи для забезпечення дії принципу обов'язковості виконання судових рішень і рішень інших органів.
Згідно з пунктом 2.2 Статуту Асоціації приватних виконавців України основним завданням АПВУ є:
- формування та розвиток якісно нової культури виконання судових рішень і рішень інших органів, що базується на засадах верховенства права, неупередженості та обов'язковості судових рішень і рішень інших органів;
- представництво приватних виконавців у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями;
- захист професійних прав приватних виконавців;
- забезпечення високого професійного рівня та розвитку приватних виконавців;
- забезпечує престижність професії приватного виконавця;
- організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність, ділову репутацію приватного виконавця, та вживає заходів щодо їх спростування;
- здійснення інших повноважень відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 48 Закону № 1403-VIII, органами Асоціації приватних виконавців України є:
1) з'їзд приватних виконавців регіону (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя);
2) рада приватних виконавців регіону (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя);
3) голова ради приватних виконавців регіону;
4) Рада приватних виконавців України;
5) Голова Ради приватних виконавців України;
6) ревізійна комісія;
7) з'їзд приватних виконавців України.
Асоціація приватних виконавців України може утворювати інші органи, необхідні для виконання повноважень, визначених цим Законом.
Так, статтею 54 Закону № 1403-VIII визначено, що в період між з'їздами приватних виконавців України функції самоврядування приватних виконавців здійснює Рада приватних виконавців України.
Повноваження і порядок роботи Ради приватних виконавців України визначаються цим Законом та Положенням про Раду приватних виконавців України, що затверджується з'їздом приватних виконавців України.
Рада приватних виконавців України підконтрольна і підзвітна з'їзду приватних виконавців України.
Рада приватних виконавців України:
1) формує порядок денний, скликає та забезпечує проведення з'їзду приватних виконавців України;
2) забезпечує виконання рішень з'їзду приватних виконавців України;
3) затверджує положення про з'їзд приватних виконавців регіону, раду приватних виконавців регіону та інші регіональні органи у разі їх утворення Асоціацією приватних виконавців України;
4) забезпечує діяльність органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України;
5) встановлює розмір та порядок сплати членських внесків Асоціації приватних виконавців України;
6) бере участь у розробленні та погоджує проекти нормативно-правових актів, визначені цим Законом;
7) приймає рішення про внесення Міністерству юстиції України клопотання про зупинення діяльності приватного виконавця у випадках, передбачених цим Законом;
8) приймає рішення про внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;
9) сприяє діяльності рад приватних виконавців регіонів, координує їхню діяльність;
10) сприяє забезпеченню гарантій діяльності приватних виконавців;
11) приймає рішення про розпорядження коштами і майном Асоціації приватних виконавців України відповідно до затвердженого з'їздом приватних виконавців України кошторису;
12) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад приватних виконавців регіонів, їх голів, скасовує рішення рад приватних виконавців регіонів;
13) забезпечує створення і ведення веб-сайту Асоціації приватних виконавців України;
14) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та статутом Асоціації приватних виконавців України.
Статтею 35 Закону №1403-VIII, передбачено контроль Ради приватних виконавців України за діяльністю приватного виконавця:
1. Рада приватних виконавців України має право за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним:
1) статуту Асоціації приватних виконавців України;
2) Кодексу професійної етики приватного виконавця;
3) рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України, пов'язаних із діяльністю приватних виконавців.
Перевірка Радою приватних виконавців України діяльності приватного виконавця здійснюється шляхом надсилання приватному виконавцю письмового запиту в межах предмета перевірки. Протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту приватний виконавець зобов'язаний надати Раді приватних виконавців України пояснення та копії відповідних документів.
Рада приватних виконавців України зобов'язана протягом 30 робочих днів з дня отримання пояснень приватного виконавця або часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Також, повноваження Ради приватних виконавців України передбачені розділом 4 Положення про Раду приватних виконавців України, затвердженим Рішенням Першого З'їзду приватних виконавців України №1 від 14 листопада 2017 р., зі змінами, затвердженими рішенням П'ятого З'їзду приватних виконавців України № 5 від 8 листопада 2019 р.
Звернувшись до суду з цією позовною заявою ОСОБА_1 зазначає, що Рада приватних виконавців України не уповноважена на затвердження Порядку проведення перевірки діяльності приватного виконавця.
Водночас, суд із такими твердженнями позивача не погоджується, оскільки як зазначено в статті 54 Закону України №1403-VIII, Рада приватних виконавців України здійснює функції самоврядування приватних виконавців між з'їздами та має право затверджувати нормативні документи, що регулюють її діяльність, а стаття 35 Закону України передбачає, що Рада приватних виконавців України має право здійснювати перевірку діяльності приватного виконавця за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою.
Суд зазначає, що п. 14 ст. 35 Закону України №1403-VIII вказує, що перелік повноважень Ради, наведений у цій статті не є вичерпним, а закріплює лише основні з них. Водночас, Рада приватних виконавців України, як орган АПВУ, здійснює функції самоврядування приватних виконавців у період між З'їздами приватних виконавців України, яке відповідно до ст. 46 Закону №1403-VIII ґрунтується на принципах виборності, гласності, підзвітності та обов'язковості для виконання приватними виконавцями рішень органів самоврядування приватних виконавців.
Враховуючи наведене, твердження про відсутність повноважень Ради приватних виконавців України на затвердження Порядку проведення перевірки діяльності приватного виконавця є необґрунтованим, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування пункту 4 Рішення приватних виконавців України № 71 від 28.06.2024 не підлягають задоволенню.
Також у позовній заяві позивачка вказує, що Порядок проведення перевірки діяльності приватного виконавця не відповідає вимогам ст. 35 Закону №1403-VIII.
Так, відповідно до п. 1.1. вказаний порядок визначає механізм здійснення Радою приватних виконавців України перевірок діяльності приватних виконавців у відповідності до ст. 35 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, Статуту Асоціації приватних виконавців України, Кодексу професійної етики приватних виконавців і положення про Раду приватних виконавців України на предмет дотримання ними Кодексу професійної етики, Статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України, пов'язаних із діяльністю приватних виконавців.
Пунктом 1.2 Порядку визначено, що перевірка діяльності приватного виконавця проводиться Радою приватних виконавців України за зверненням (скаргою) учасника виконавчого провадження або ініціативою Ради приватних виконавців України, що узгоджуються з приписами ст. 35 Закону України №1403-VIII.
При цьому, у п. 1.3. Положення викладені застереження щодо зловживання правом на звернення до ради приватних виконавців України, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність приватного виконавця без достатність підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на приватного виконавця у зв'язку із здійсненням ним незалежної професійної діяльності.
Розділом ІІ передбачено підстави для перевірки діяльності приватного виконавця, а розділом ІІІ - порядок проведення та припинення перевірки за скаргами, пов'язаними з порушенням норм Кодексу професійної етики приватних виконавців.
У розділі ІV Порядку передбачено проведення перевірки приватного виконавця на предмет виконання та дотримання ним Статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та/або З?їзду приватних виконавців України.
Водночас, у п.п. 4.1. розділу ІV Порядку, зазначено, що перевірка діяльності приватного виконавця за ініціативою іншого суб?єкта, який не є учасником виконавчого провадження розпочинається за рішенням Ради приватних виконавців України та здійснюється відповідно до цього Порядку.
Проведення такої перевірки щодо фактів, що можуть свідчити про порушення правил професійної етики приватним виконавцем, може бути ініційоване за:
- дорученням Голови РПВУ;
-повідомленням Міністерства юстиції України;
- рішенням Ради приватних виконавців регіону;
- повідомленням приватного виконавця;
- повідомленням державного підприємства «СЕТАМ»;
- повідомленням суб?єктів цивільно-правових відносин з приватним - виконавцем;
- повідомленням народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, ухвалами судів та слідчих органів щодо фактів, що можуть свідчити про порушення правил професійної етики приватним виконавцем;
- повідомленнями інших осіб, на майно яких та/або боржника звертається стягнення виконавцем в порядку ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження».
Також підставою для проведення такої перевірки можуть бути публікації у засобах масової інформації, соціальних мережах, які містять відомості, що можуть завдати шкоди позитивному іміджу професії приватного виконавця тощо.
Позивачка із розділом ІV Порядку не погоджується та зазначає, що він суперечить вимогам ч. 1 ст. 35 Закону України №1403-VIII, оскільки проведення перевірки за ініціативою іншого суб'єкта, який не є учасником виконавчого провадження законодавством не передбачено.
Однак, проаналізувавши п.п. 4.1. Порядку, суд зазначає, що позивачем не правильно трактуються положення щодо суб'єкта, який виступає ініціатором проведення перевірки, адже у вказаному пункті чітко передбачено лише перелік підстав для ухвалення Радою приватних виконавців України, за власною ініціативою, рішення про проведення перевірки діяльності приватного виконавця. Про що також свідчить абз. 3 п.п. 4.1. розділу ІV Порядку.
При цьому для ухвалення Радою приватних виконавців України з власної ініціативи рішення щодо проведення перевірки діяльності приватного виконавця мають бути законні та обґрунтовані підстави.
При цьому, суд зазначає, що некоректне формулювання Радою приватних виконавців України при складанні положень п.п. 4.1. розділу ІV Порядку в частині визначення підстав для винесення рішення про проведення перевірки діяльності приватного виконавця не може свідчити про його незаконність та не може бути підставою для скасування Порядку.
Крім того суд вважає необгрунтованими посилання позивачки на порушення спірним Порядком її прав та інтересів, з посиланням на відкриття Радою приватних виконавців України відносно неї дисциплінарного провадження за скаргою Київського районного суду м. Одеси, оскільки право ініціювати проведення перевірки діяльності приватного виконавця за наявності на те обґрунтованих підстав передбачене ст. 35 Закону України №1403-VIII.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, ураховуючи обгрунтування заявлених позовних вимог, судом не встановлено підстав для визнання протиправним Порядку проведення перевірки діяльності приватного виконавця, затвердженого рішенням Ради приватних виконавців України № 71 від 28.06.2024.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнати протиправним та нечинним порядку - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.07.2025.
Суддя Діска А.Б.