30 червня 2025 року справа №320/9295/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Пенсійного фонду України, які полягають у відмові перерахування пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 10 ч.3 ст.24 , абз.1 ч.4 ст.42 Закону ОСОБА_1 за період з 01.07.2020 по теперішній час;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до абз. 10 ч.3 ст.24 , абз.1 ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зарахування ОСОБА_1 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі), на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково по одному року за період з 01.07.2020 по теперішній час.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримую пенсію, за віком за Списком 1 відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є працюючим пенсіонером.
25.08.2022 року позивач подав заяву про перерахунок страхового стажу з урахуванням кратності та надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу від 19.08.2022 № 171, видану ТОВ «Смарт Медікал Центр».
За результатами розгляду заяви позивачу було відмовлено в зарахуванні стажу у зв'язку з тим, що в трудовій книжці відсутній запис в якому відділі структурного підрозділу Медичного центру він працював.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначив, що не можливо зарахувати стаж роботи позивача відповідно до довідки від 19.08.2022 № 171 у зв'язку з тим, що в трудовій книжці відсутній запис в якому відділі структурного підрозділу Медичного центру він працював
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .
Позивачу призначено пенсію за віком за Списком 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІ, що не заперечується сторонами.
Згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 , позивач працював:
06.04.1988 року прийнятий на посаду цехової медсестри цехової служби № 1, 9-ої міської клінічної лікарні;
07.06.1988 року звільнений у зв'язку із призовом на військову службу;
15.06.1988 по 29.04.1990 проходив військову службу в лавах радянської армії;
01.06.1990 року прийнятий на посаду рентген лаборанта в Запорізький облтубдиспансер;
05.09.1992 року звільнений за власним бажанням;
07.09.1992 року зарахований в медсанчасть комбінату «Запоріжсталь» і заводу «Дніпроспецсталь» на посаду рентген лаборанта;
09.08.2007 року звільнений за переводом в багатопрофільну лікарню «ВітаЦентр»;
10.08.2007 року прийнятий на посаду рентген лаборанта в багатопрофільну лікарню «ВітаЦентр»;
12.09.2013 року звільнений за власним бажанням;
22.03.2013 року прийнятий на посаду рентген лаборанта в центральну поліклініку МВС України;
31.12.2013 року звільнений за власним бажанням;
03.02.2014 року прийнятий рентген лаборантом в ТОВ «Медичний центра «Наша родина»;
26.02.2018 року звільнений за власним бажанням ;
10.08.2018 року прийнятий на посаду рентген лаборанта в ТОВ «Медичний центр «Медісвіт»;
29.05.2019 року звільнений за власним бажанням;
01.07.2020 по сьогодні прийнятий на посаду рентген лаборанта в ТОВ «Смарт Медікал Центр»;
25.02.2022 року Позивач звернувся до Пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії відповідно до відповідно до частини 4 статті 42 Закону Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії та зазначено наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
При попередньому перерахунку пенсії страховий стаж враховано до 28.02.2022. Страховий стаж, необхідний для проведення перерахунку, відсутній.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»(далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі Закону № 1058-ІV).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Пунктом 4 частини 1статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії (абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058).
За правилами абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений ст. 44 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
За п. 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162; якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 24 червня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36; якщо пільгова робота продовжується після 24 червня 2016 року (або тільки почалась після цієї дати), - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016року № 461.
Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст. 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки та відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори. а також угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій чи їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, які складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Суд зазначає, що трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення.
З матеріалів справи судом встановлено, що Відповідачем не було зараховано до пільгового стажу в подвійному розмірі період роботи з 01.07.2020 по теперішній час.
Судом установлено, що посада, на якій працював Позивач у спірні періоди («рентген лаборант»), є віднесеною до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у ці періоди роботи Позивача відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 та від 24.06.2016року № 461.
Записи у трудовій книжці Позивача за спірні періоди містять інформацію щодо таких умов та характеру праці на вказаних посадах, як зайнятість протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.
Згідно з довідниками кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановами правління Пенсійного фонду України 05 листопада 2009 року №26-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за №1136/17152, 08 жовтня 2010 року №22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за №1014/18309,
код підстави «КП3229» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;
Отже, за наявності належним чином оформлених записів у трудовій книжці Позивача про роботу повний робочий день в закладі охорони здоров'я у вказані в позовній заяві періоди, що відповідає Індивідуальним відомостям про застраховану особу та наданим уточнюючим довідкам, періоди роботи Позивача з 01.07.2020 підлягають зарахуванню до пільгового стажу Позивача.
За таких обставин, з метою ефективного способу відновлення порушеного права Позивача, суд вважає за належне задовільнити позовні вимоги повністю.
Відповідно до ч. 1, 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Судовий збір відшкодовується за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 10 ч.3 ст.24 , абз.1 ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , починаючи 01.07.2020;
3. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до абз. 10 ч.3 ст.24 , абз.1 ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зарахувати ОСОБА_1 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі), на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, до страхового стажу додатково по одному року, починаючи 01.07.2020.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.