ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження у справі
"01" липня 2025 р. справа № 300/8712/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), за змістом якого просить суд:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт, а саме Рішення №926020108771 від 25.10.2024 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком згідно із пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723;
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо непереведення з 21.11.2023 ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком згідно із пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723;
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію державного службовця з 21.11.2023 відповідно до пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, здійснивши нарахування та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60 відсотків заробітної плати ,зазначених у довідках від 20.11.2023 за № 208 та № 207 виданих Білоберізькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2024, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 15.07.1994 по 04.04.2002 в Білоберізькій сільській раді на посаді сільського голови до стажу державної служби та перевести на пенсію державного службовця з 21.11.2023, відповідно до пункту 12 розділу XI Закону № 889-VIII та статті 37 Закону № 3723-XII. На виконання вказаного рішення пенсійним органом прийнято рішення від 25.10.2024 за №926020108771 про відмову у переведенні та перерахунку пенсії у зв'язку із не доцільністю проведення перерахунку, оскільки розмір пенсії зменшиться до 5808,32. Позивач вважає, що вказане рішення порушує його соціальні права, внаслідок чого, просить суд позовні вимоги задоволити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.22).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.12.2024, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 в розмірі 6447,50 грн. При переведенні позивача на пенсію державного службовця з 21.11.2023, відповідно до пункту 12 Розділу ХІ Закону № 889-VІІІ та статті 3 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії зменшиться до 5808,32 грн. Звернуто увагу суду, що згідно пункту 4 Розділу 15 Закону № 1058, у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Окрім того, зазначено, що рішення суду від 12.03.2024 за №300/8883/23 не зобов'язано відповідача враховувати заробіток визначений у довідках від 20.11.2023 за № 208 та № 207, виданих Білоберізькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області. Водночас, відповідач вважає, що пенсійним органом обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення, оскільки за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 з 03.04.2002 по 18.05.2011 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», з 19.05.2011 по 28.02.2023 отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», відтак, відсутні підстави вважати що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії відповідно до ЗУ “Про державну службу» вперше. З урахуванням викладеного, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.28-33).
15.01.2025 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якого останній зверну увагу суду, що з 03.04.2002 по 18.05.2011 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», з 19.05.2011 по 28.02.2023 отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», однак, з 01.03.2023 пенсійним органом автоматично переведено ОСОБА_1 на пенсію в солідарній системі на умовах та розмірах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.41-58).
Суд, розглянувши справу, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 01.03.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
21.11.2023 позивач звернувся через портал електронних послуг ПФУ із відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській із заявою про перехід на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".
Листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 08.12.2023 за № 0900-0205-8/63128 позивачу надіслано рішення ГУ ПФУ у Полтавській області від 30.11.2023 за №926020108771. Даним рішенням відмовлено позивачу у переведенні пенсії з одного виду пенсії на інший.
В подальшому, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 по справі № 300/8883/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 926020108771 від 30.11.2023 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно Закону України "Про державну службу".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 15.07.1994 по 04.04.2002 в Білоберізькій сільській раді на посаді сільського голови до стажу державної служби та перевести на пенсію державного службовця з 21.11.2023, відповідно до пункту 12 розділу XI Закону № 889-VIII та статті 37 Закону № 3723-XII.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення суду - без змін.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 по справі № 300/8883/23 набрало законної сили 18.10.2024.
Не виконавши резолютивну частину вказаного вище судового рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно відмовило ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком згідно із пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723 у зв'язку із недоцільністю, оскільки розмір пенсії зменшиться (а.с.17-19).
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
В даному аспекті суд вказує на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України.
Відповідно до статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з приписами частин 2, 4 статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Положеннями статті 381-1 КАС України визначено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (частина 1 статті 382 КАС України).
Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вирішуючи можливість розгляду спору щодо неналежного виконання судового рішення Верховний Суд у постанові 17.04.2019 (справа № 355/1648/15-а) дійшов наступних висновків:
«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
…Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016 року, а спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.
Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку ст.267 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) або ст.383 КАС України (в діючій редакції)…».
Відтак, встановлені судом обставини дають підстави стверджувати про те, що правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з не переведенням позивача на пенсію державного службовця з 21.11.2023, відповідно до пункту 12 розділу XI Закону № 889-VIII та статті 37 Закону № 3723-XII на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 по справі № 300/8883/23, та, як наслідок, є неналежним виконанням відповідачем зазначеного вище судового рішення.
За таких обставин, суд приходить висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, не підлягають розгляду в окремому позовному провадженні.
Аналогічне правозастосування міститься у постанові Верховного Суду від 29.04.2025 року у справі № 520/23251/24.
Такі висновки щодо застосування норм процесуального права підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.
Водночас суд роз'яснює позивачеві, що в силу вимог частини 2 статті 239 КАС України, повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 250, 256, 293-295, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження в адміністративній справі № 300/8712/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , с. Білоберізка, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78713).
Відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.