ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"30" червня 2025 р. Справа № 300/3992/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, що полягає у не призначенні та не проведенні розслідування нещасного випадку з приводу отриманої ОСОБА_1 22.02.2003 травми під час проведення чемпіонату Івано-Франківської області з рукопашного бою серед працівників МВС України (під час участі у поєдинку), перебуваючи (на той час) на посаді помічника слідчого Коломийського МРВ УМВС в Івано-Франківській області МВС України, відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого Наказом МВС України від 27.12.2002 №1346;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та провести розслідування нещасного випадку з приводу отриманої ОСОБА_1 22.02.2003 травми під час проведення чемпіонату Івано-Франківської області з рукопашного бою серед працівників МВС України (під час участі у поєдинку), перебуваючи (на той час) на посаді помічника слідчого Коломийського МРВ УМВС в Івано-Франківській області МВС України, відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого Наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом із доказами поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали суду від 09.06.2025 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Заява мотивована тим, що станом на час отримання травми позивачу не було відомо, що відповідальними посадовими особами не організовано належного розслідування щодо такого випадку. Крім того, ОСОБА_1 розраховував на дотримання процедури зі сторони органу внутрішніх справ, адже обов'язок організації розслідування покладено на керівника підрозділу. Водночас позивачу стало відомо, що розслідування не проводилося у відповідь на його звернення. Вважає, що відлік строку звернення до суду слід розпочинати з дати отримання листа від 19.05.2025 №31392/21-2025.
Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У позовній заяві позивач просить зобов'язати МВС України призначити та провести службове розслідування нещасного випадку, що трапився 22.02.2003.
Як зазначає позивач у позовній заяві, він проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді помічника слідчого Коломийського району МРВ УМВС в Івано-Франківській області, тобто проходив публічну службу. Подія, розслідування якої позивач просить зобов'язати провести відповідача, трапилась 22.02.2003 під час проведення чемпіонату Івано-Франківської області з рукопашного бою серед працівників МВС України.
Отже, до даних правовідносин встановлюється місячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як випливає зі змісту позовної заяви, позивач посилається на Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 (далі - Порядок №1346).
Так, згідно з п. 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків (п. 2.2 Порядку №1346).
Відповідно до п. 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
Пунктом 3.8 Порядком №1346 визначено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: - обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); - скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
Суд зазначає, що в даному випадку про порушення своїх прав позивач дізнався ще 22.02.2003, отримавши травму, тілесні ушкодження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач вказує на те, що строк не пропущений, оскільки відповідач відмовив у проведенні розслідування нещасного випадку лише 19.05.2025.
Проте суд не бере до уваги зазначені доводи позивача, оскільки дата отримання відповіді відповідача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
У період з 22.02.2003 по 30.04.2025 позивачем жодних дій щодо проведення розслідування нещасного випадку не вживалося.
Тому суд вважає, що наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду у цій справі знаходяться поза межами обставин, з якими норма ч.1 ст.121 КАС України пов'язує можливість поновлення процесуального строку.
За загальним правилом, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер та яка виникла з обставин, незалежних від позивача.
Проте позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутися до суду в межах встановленого строку.
Тобто, позивач не проявляв розумної зацікавленості та не звертався в розумні строки до відповідача щодо проведення службового розслідування нещасного випадку.
З урахуванням вказаного, можливість вчасного подання позову залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, окрім іншого встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що в контексті даної спірної ситуації, підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, слід визнати неповажними, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню.
При цьому суд роз'яснює позивачу, що згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, керуючись 123, 166, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Гомельчук С.В.