01 липня 2025 року Справа № 280/4852/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув адміністративну справу за позовом Запорізької обласної прокуратури (69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А, ЄДРПОУ 02909973) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізької обласної прокуратури (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 05 червня 2025 року ВП № 78275634 про стягнення виконавчого збору та пункт 3 постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 05 червня 2025 року ВП № 78275634 про відкриття виконавчого провадження.
Судові витрати у сумі 2 422,00 грн стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Запорізької обласної прокуратури (адреса місцезнаходження: 69005, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дмитра Апухтіна, 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800).
Також, позивачем заявлено клопотання про залучення до розгляду у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 05 червня 2025 року відкрито виконавче провадження № 78275634 про зобов'язання Запорізької обласної прокуратури нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 12 790,13 грн. та стягнуто з Запорізької обласної прокуратури виконавчий збір у розмірі 32 000 грн. замість 1 279,01 грн. Вважає, що державним виконавцем з урахуванням положень статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» неправильно обраховано виконавчий збір що підлягав стягненню з позивача, оскільки в даному випадку стягненню підлягав виконавчий збір за примусове виконання рішення майнового характеру, що становить 10 відсотків від стягнутої суми. Позовну заяву просить задовольнити.
Ухвалою судді від 16 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4852/25 за позовом Запорізької обласної прокуратури до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Також, вказаною ухвалою судді позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про залучення третьої особи.
Окрім того, вказаною ухвалою судді від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України витребувано належним чином засвідчену копію оскаржуваної в даній справі постанови.
Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами та подав 18 червня 2025 року до суду разом із витребуваними документами через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в обґрунтування якого вказує про правильність обчислення державним виконавцем виконавчого збору. Вказує, що на виконанні у державного виконавця перебував виконавчий документ, який передбачав виконання рішення немайнового характеру, оскільки містив слова «нарахувати та виплатити», а не «стягнути». З огляду на вказане, у задоволенні позову просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 280/974/23, яке набрало законної сили 30 квітня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Вказаним судовим рішенням:
- визнано протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку;
- зобов'язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 12 790,13 грн.;
- стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 78 525,48 грн.;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
14 травня 2025 року позивачу на виконання вищезазначеного судового рішення видано виконавчі листи, які пред'явлено ОСОБА_1 до виконання, в тому числі до органів виконавчої служби.
05 червня 2025 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. на підставі виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/074/23, виданого 14 травня 2025 року, відкрито виконавче провадження № 78275634 про зобов'язання Запорізької обласної прокуратури нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 12 790,13 грн.
Пунктом 3 зазначеної постанови стягнуто з Запорізької обласної прокуратури виконавчий збір у розмірі 32 000 грн.
Постановою про стягнення виконавчого збору державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 05 червня 2025 року ВП № 78275634 із Запорізької обласної прокуратури стягнуто виконавчий збір у розмірі 32 000 грн.
Разом з тим, позивач вважає, що державним виконавцем неправильно визначено розмір виконавчого збору, оскільки спірні відносини, які розглядались у справі № 280/974/23, мають всі ознаки майнового спору.
На підставі вищезазначеного, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частин 1-2 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 2 та частини 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404- VIII).
Так статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За частинами 1-4 статті 27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, від 18 квітня 2024 року у справі №640/36133/21, від 02 квітня 2025 року у справі № 380/9176/24.
Як встановлено судом, підставою для прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору в межах ВП №78275634 став виконавчий лист №280/974/23, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом, в частині зобов'язання Запорізької обласної прокуратури нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 12 790,13 грн.
Тобто, вихідна допомога при звільненні є благом, яке після її нарахування та виплати піддається грошовій оцінці.
Таким чином, вирішений Запорізьким окружним адміністративним судом у справі №280/974/23 спір, на думку суду, носить майновий характер, а тому в межах спірних правовідносин розмір виконавчого збору мав обраховуватися державним виконавцем з урахуванням нарахованої та виплаченої стягувачу суми вихідної допомоги при звільненні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 05 червня 2025 року ВП № 78275634 про стягнення виконавчого збору та пункт 3 постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 05 червня 2025 року ВП № 78275634 про відкриття виконавчого провадження є необґрунтованими, а тому протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 287 КАС України, суд, -
Позовну заяву Запорізької обласної прокуратури задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 05 червня 2025 року ВП № 78275634 про стягнення виконавчого збору та пункт 3 постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 05 червня 2025 року ВП № 78275634 про відкриття виконавчого провадження.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,00 грн. на користь Запорізької обласної прокуратури (адреса місцезнаходження: 69005, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дмитра Апухтіна, 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 01 липня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов