30 червня 2025 року Справа № 280/4370/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 23.01.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 23.01.2023;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 22.08.2010 отримувала пенсію за вислугу років як працівник освіти на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991. На підставі заяви від 23.01.2023 позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003. При призначенні пенсії за віком відповідач застосував показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (проіндексований) у розмірі 7994,47 грн. Позивач звернулася до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020 - 2022 роки, але отримала відмову (лист від 02.05.2025 № 0800-0219-8/42677). Позивач вважає, що призначення пенсії за віком у 2023 році є первинним призначенням за Законом № 1058-IV, а не переведенням з одного виду пенсії на інший, тому відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV має застосовуватися показник середньої заробітної плати за 2020 - 2022 роки.
02 червня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/4370/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач у відзиві, який надійшов на адресу суду 13.06.2025, заперечує проти позову, посилаючись на те, що пенсія позивачу була призначена за вислугу років з 22.08.2010, а з 23.01.2023 здійснено переведення на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, яка передбачає використання показника середньої заробітної плати, застосованого при призначенні попередньої пенсії (2014 - 2016 роки, 3 764,40 грн, проіндексований до 7 994,47 грн). Відповідач також зазначає, що позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України, оскільки розмір пенсії був відомий з 23.01.2023. Відповідач вважає, що пенсія розрахована відповідно до чинного законодавства, і підстав для задоволення позову немає.
Розглянувши матеріали справи, суд враховує наступне:
1. Щодо правомірності відмови у перерахунку пенсії
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою, яка включає середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі документів, наявних у пенсійній справі, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні (попередньому перерахунку) попереднього виду пенсії. Однак ця норма застосовується до переведення між видами пенсій, передбачених Законом № 1058-IV.
У даній справі позивачу з 22.08.2010 призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991, який має інші підстави та порядок призначення пенсії. Заява від 23.01.2023 про призначення пенсії за віком за Законом № 1058-IV була подана позивачем вперше, що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, призначення пенсії за віком у 2023 році є первинним призначенням, а не переведенням з одного виду пенсії на інший у розумінні ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Згідно з постановою Верховного Суда України від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а, якщо особа отримувала пенсію за вислугу років за Законом № 1788-XII, а згодом звернулася за призначенням пенсії за віком за Законом № 1058-IV, застосовується показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суда від 02.04.2019 у справі № 495/620/17, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, від 15.05.2019 у справі № 504/503/17, від 31.10.2019 у справі № 263/6611/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суда від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Отже, при призначенні пенсії за віком позивачу з 23.01.2023 відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, як того вимагає ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV. Відмова відповідача здійснити перерахунок пенсії (лист від 02.05.2025 № 0800-0219-8/42677) є протиправною, оскільки суперечить нормам Закону № 1058-IV та судовій практиці.
2. Щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Відповідач посилається на ст. 122 КАС України, стверджуючи, що позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду, оскільки розмір пенсії був відомий з 23.01.2023. Проте позивач звернулася до ПФУ з проханням про перерахунок, отримала відмову 02.05.2025 (лист № 0800-0219-8/42677) і подала позов 27.05.2025, що підтверджується датою формування позовної заяви в системі «Електронний суд». Таким чином, позов подано в межах шестимісячного строку з моменту, коли позивач дізналася про порушення своїх прав, а саме з дати отримання відмови ПФУ. Посилання відповідача на постанови Верховного Суда від 18.01.2023 у справі № 460/2461/21 та від 06.04.2022 у справі № 553/4276/16-а не спростовують цього висновку, оскільки строк звернення до суду обчислюється з моменту, коли особа отримала остаточну відповідь від суб'єкта владних повноважень.
3. Щодо права на пенсію як майна.
Позивач зазначає, що пенсія є майном у розумінні ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини («Von Maltzan and Others v. Germany» від 02.03.2005, «Федоренко проти України», «Щокін проти України», «Кечко проти України» від 08.11.2005), пенсія є активом, на який особа має законні очікування. Відмова у виплаті пенсії в повному обсязі порушує право власності. Крім того, рішення ЄСПЧ у справі «Кечко проти України» підтверджує, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для відмови у виконанні зобов'язань щодо виплати пенсії.
Конституційний Суд України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011 підкреслює, що право на соціальний захист, включаючи право на пенсію, не може бути звужене.
Таким чином, відмова відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2020 - 2022 роки порушує право позивача на соціальний захист та право власності.
4. Щодо судового збору.
Позивач сплатила судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією № 7108-6154-9632-7174 від 27.05.2025. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який є відповідачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 19, 77, 122, 132, 139, 160, 161, 171, 242, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 9, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановами Верховного Суда України від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а, Верховного Суда від 02.04.2019 у справі № 495/620/17, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, від 15.05.2019 у справі № 504/503/17, від 31.10.2019 у справі № 263/6611/17, постановою Великої Палати Верховного Суда від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, рішеннями ЄСПЧ («Von Maltzan and Others v. Germany» від 02.03.2005, «Федоренко проти України», «Щокін проти України», «Кечко проти України» від 08.11.2005), суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 23.01.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 23.01.2023.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписане суддею 30 червня 2025 року.
Суддя Р.В. Сацький