про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2359/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка виражається у не проведенні ОСОБА_1 належного перерахунку пенсії. 2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі збільшення коефіцієнта середньої заробітної плати по Україні. 3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену суму пенсії по момент фактичного перерахунку пенсії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13 червня 2025 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до заяви, прохальна частина позовної заяви уточнена у наступній редакції: « 1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка заключається у непроведенні мені належного перерахунку пенсії, протиправною. 2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, здійснити індексацію та перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі збільшення коефіцієнта середньої заробітної плати по Україні. 3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити мені невиплачену суму пенсії по момент фактичного перерахунку пенсії з 2015р. по травень 2025 рік. 4. Судовий збір стягнути з відповідача на користь позивача. 5. Моральний ущерб 2 тисячі гривнів.».
23 червня 2025 року позивачем до суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою, позивач виклала прохальну частину у наступній редакції:
1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка виражається у непроведенні ОСОБА_1 належного перерахунку пенсії, протиправною.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі збільшеного коефіцієнта середньої заробітної плати по Україні з січня 2019 року.
3. обов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену суму пенсії по момент фактичного перерахунку пенсії з січня 2019 року.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах наявні ознаки звернення до суду із пропущенням строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Верховним Судом в постанові від 13.01.2025 року по справі №160/28752/23 зазначив, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що спірна індексація позивачу не нараховувалась, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13.01.2025 року по справі №160/28752/23.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач зокрема просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,17 у 2019 році, 1,11 з 01.05.2020 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з січня 2019 по день фактичного перерахунку.
Адміністративний позов ОСОБА_1 подано до суду 31.03.2025 року та зареєстровано судом 03.04.2025 року.
Тобто, позивач звернулася з позовом у вищевказаній частині щодо періоду спірних правовідносин з січня 2019 по 31.09.2024 поза межами шестимісячного строку звернення з позовом до суду.
Верховний Суд в постанові від 13.01.2025 року по справі №160/28752/23 прийшов до висновку, що реалізація позивачкою права на пенсійне забезпечення може бути захищена судом за наявності для цього правових підстав в рамках строку звернення до суду, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України.
З огляду на позицію Верховного Суду в постанові від 13.01.2025 року по справі №160/28752/23, суд приходить до висновку, що усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,17 з 2019, 1,11 з 01.05.2020 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з січня 2019 по 31.09.2024.
Згідно з частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Відповідно до статті 171 частин 14 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, суд вважає необхідним залишити без руху позовну заяву, після відкриття провадження у даній адміністративній справі.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 256, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії - залишити без руху в частині вимог, що стосуються періоду з січня 2019 року по 31 вересня 2024 року.
Надати строк на усунення недоліків в оформленні позову - 5 днів від дати отримання цієї ухвали.
Встановити способом усунення недоліків - подання до суду юридично умотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду разом із доказами пропуску строку на звернення до суду з поважних причин відносно позовних вимог що стосуються періоду з січня 2019 року по 31 вересня 2024 року.
Роз'яснити, що невиправлення недоліків в оформленні позову зумовлює прийняття процесуального рішення про залишення позовної заяви без розгляду.
Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.
Суддя Я. М. Калинич