26 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/4255/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.,
при секретарі судового засідання - Деяк О.М.,
за участі:
представник позивача - Роман М.С.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Хустської окружної прокуратури до Пилипецької сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Хустська окружна прокуратура (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пилипецької сільської ради (далі - відповідач) , яким просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Пилипецької сільської ради щодо невжиття заходів для оформлення правовстановлюючих документів на будівлю сільського клубу с. Річка, яка розташована за адресою: с. Річка, 196, Хустського району Закарпатської області, 90011, загальною площею 406 м. кв. та державної реєстрації права комунальної власності на цей об'єкт нерухомості. 2. Зобов'язати Пилипецьку сільську раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлю сільського клубу с. Річка, яка розташована за адресою: с. Річка, 196, Хустського району Закарпатської області, 90011, загальною площею 406 м.кв. та державної реєстрації права комунальної власності на цей об'єкт нерухомості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.03.2025 Хустською окружною прокуратурою було скеровано запит до Пилипецької сільської ради щодо вжитих заходів спрямованих на виготовлення правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю за адресою с. Річка, 196, Хустського району Закарпатської області, у якій розміщений сільський клуб, а також щодо надання завірених копій документів на вказаний об'єкт нерухомості. Відповідно до інформації, наданої Пилипецькою сільською радою за №228/07-06 від 13.03.2025 встановлено, що правовстановлюючі документи, технічний паспорт на вказаний об'єкт нерухомого майна відсутні та, наразі, виготовлятися сільською радою не будуть через відсутність коштів. Зважаючи на викладене, будівля вказаного закладу культури, всупереч вимог законодавства, використовуються без оформлення відповідних правовстановлюючих документів.
Позивач зауважує, що Пилипецька сільська рада, як власник та вищий орган управління закладів культури на території об'єднаної територіальної громади, протягом тривалого часу не вживала жодних заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на дану будівлю, що свідчить про протиправну бездіяльність, створює передумови для зловживань при розпорядженні відповідними об'єктами і ризики для нормального функціонування закладу культури та розвитку культурного дозвілля жителів села, а також, може привести до негативних наслідків, таких як руйнування будівлі та/або незаконне відчуження нерухомого майна.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач 19.06.2025 року надіслав на адресу суду заяву, у якій не заперечив щодо задоволення позову. Просив розгляд справи провести за наявними у справі матеріалами за відсутності уповноваженого представника Пилипецької сільської ради.
В судовому засіданні 26.06.2025 року представник Хустської окружної прокуратури позовну заяву підтримав з мотивів, викладених у ній та просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Однак у заяві від 19 червня 2025 року, просив розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на території Пилипецької сільської ради за адресою: с. Річка, 196, Хустського району Закарпатської області знаходиться нежитлова будівля сільського клубу. До адміністративно-територіальної реформи, проведеної у 2020 році, вказаний сільський клуб був розташований на території с. Річка, Річківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.
16.12.2020 року Пилипецькою сільською радою на І сесії VIII скликання прийнято рішення №22, відповідно до пункту 11 якого, ропочато процедуру реорганізації Річківської сільської ради розташованої за адресою с. Річка,75, Міжгірського району Закарпатської області, шляхом приєднання до Пилипецької сільської ради місцезнаходження: с. Пилипець, 75, Міжгірського району Закарпатської області.
Згідно з пунктом 12 вищезазначеного рішення, Пилипецька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Річківської сільської ради. Окрім цього, вказане підтверджується передавальним актом від 29.01.2021, який затверджений рішенням І сесії VIII скликання Пилипецької сільської ради № 103 від 18.02.2021.
Відповідно до рішення І сесії VIII скликання Пилипецької сільської ради №106 від 18.02.2021 створено комунальний заклад «Центр надання культурних послуг» Пилипецької сільської ради та затверджено його Статут.
Згідно з пунктом 4 вищевказаного рішення до складу КЗ «Центр надання культурних послуг» Пилипецької сільської ради включено клубні та бібліотечні заклади, а також переіменовано їх у структурні підрозділи, зокрема, назву клубу села Річка змінено на структурний підрозділ «Клуб села Річка» комунального закладу «Центр надання культурних послуг» Пилипецької сільської ради.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, встановлено, що право власності чи будь-яке інше речове право на нерухоме майно, а саме на будівлю сільського клубу с. Річка за Пилипецькою сільською радою не зареєстровано.
Відповідно до довідки Пилипецької сільської ради від 27.02.2025 №180, будівля сільського клубу за адресою с. Річка, 196, перебуває на балансі під інвентарним номером 10310001.
03.03.2025 року Хустською окружною прокуратурою до Пилипецької сільської ради з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру скеровано запит щодо вжитих заходів спрямованих на виготовлення правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю за адресою с. Річка, 196, Хустського району Закарпатської області, у якій розміщений сільський клуб, а також щодо надання завірених копій документів на вказаний об'єкт нерухомості.
13.03.2025 року Пилипецькою сільською радою була надана відповідь за №228/07-06, в якій зазначила, що за адресою с. Річка, 196, Хустського району Закарпатської області розміщена одноповерхова будівля сільського клубу комунальної форми власності, яка перебуває на балансі Пилипецької сільської ради. Загальна площа будівлі складає 406 м. кв., що підтверджується актом обстеження нежитлової будівлі сільського клубу с. Річка від 20.03.2025. Також вказано, що правовстановлюючі документи, технічний паспорт на вказаний об'єкт нерухомого майна відсутні та, наразі, виготовлятися сільською радою не будуть через відсутність коштів. Реєстрація права власності на будівлі сільського клубу с. Річка не проводилася.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Частиною другою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Положеннями ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Відповідно до ст.ст.32, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління закладами культури, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, а також створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно- культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю.
В частині першій статті 13 Конституції України закріплено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Сільські, селищні, міські ради, згідно зі статтею 10 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пунктів 3 та 5 статті 16 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради
Згідно зі ст.25 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ст.29 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Права суб'єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.
Відповідно до пункту 1.1. Статуту Комунального закладу, затвердженого рішенням XXI сесії Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області №32 від 14.11.2022, «Центр надання культурних послуг Пилипецької сільської ради» - багатофункціональний заклад культури, що є комунальною власністю Пилипецької сільської ради, діяльність якого спрямована на реалізацію засад і завдань державної гуманітарної політики, який забезпечує умови та можливості для надання населенню культурних послуг, консультаційної, інформаційної допомоги, доступу до користування приміщеннями та обладнанням для творчості, організації молодіжної роботи, відпочинку, культурно-дозвіллєвої діяльності, відновлення духовних і фізичних сил, всебічного розвитку особистості, неформального навчання та спілкування жителів територіальної громади з урахуванням їх потреб, а також вимог соціальних нормативів.
Засновником комунального закладу «Центр надання культурних послуг» Пилипецької сільської ради є Пилипецька сільська рада, яка приймає рішення про створення, ліквідацію або реорганізацію комунального закладу (пункт 1.2. Статуту).
Згідно з пунктом 8.1. Статуту, майно Комунальної установи «Центр надання культурних послуг» Пилипецької сільської ради закріплюється за ним на праві оперативного управління.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.1998 №1775 «Про нормативи забезпечення населення клубними закладами» передбачено, що на території кожної сільської, селищної, міської ради має функціонувати як мінімум один (базовий) клубний заклад. Кількість місць у ньому визначається відповідно до сумарної чисельності населення всіх населених пунктів, що знаходяться на території ради, та наведеного нормативу. До закладів культури клубного типу належать сільські, селищні, міські, районні, обласні будинки і палаци культури, клуби, народні доми, клуби технічної та художньої творчості, клуби-бібліотеки, центри дозвілля, клуби-кафе, культурно-спортивні центри тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.1998 №1775 «Про нормативи забезпечення населення клубними закладами» передбачено, що на території кожної сільської, селищної, міської ради має функціонувати як мінімум один (базовий) клубний заклад. Кількість місць у ньому визначається відповідно до сумарної чисельності населення всіх населених пунктів, що знаходяться на території ради, та наведеного нормативу. До закладів культури клубного типу належать сільські, селищні, міські, районні, обласні будинки і палаци культури, клуби, народні доми, клуби технічної та художньої творчості, клуби-бібліотеки, центри дозвілля, клуби-кафе, культурно-спортивні центри тощо.
Культурний простір України - сфера, в якій відповідно до законодавства провадиться культурна діяльність та задовольняються культурні, інформаційні та дозвіллєві потреби громадян, що охоплює, зокрема, телебачення, радіомовлення, періодичні друковані видання та книговидавничу продукцію, ринок культурних благ, а також культурно-мистецьке середовище (п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про культуру»).
Об'єкти культурного призначення - цілісні майнові комплекси клубних закладів (клубів, будинків культури, палаців культури тощо), парків культури та відпочинку, бібліотек, музеїв, архівів історико-культурних заповідників, театрально-видовищних закладів (театрів, філармоній, концертних організацій, музичних колективів, ансамблів тощо), кінотеатрів, інших закладів культури; пам'ятки культурної спадщини, предмети колекцій, зібрання, фонди, будівлі, споруди культурного призначення та інші культурні цінності (п.17 ч.1 ст.1 Закону України «Про культуру»).
Відповідно до ч.2 ст.22 ЗУ «Про культуру» базова мережа закладів культури формується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з дотриманням вимог державних соціальних нормативів у сфері обслуговування закладами культури, передбачених Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та мінімальних стандартів забезпечення населення культурними послугами.
Згідно з ч.2 ст.23 ЗУ «Про культуру» до базової мережі закладів у сфері культури місцевого рівня належать комунальні заклади культури (бібліотеки, музеї, галереї, заповідники, виставкові зали, театри, філармонії, концертні організації, мистецькі колективи, кінотеатри, кіновідеопрокатні підприємства, об'єднання, палаци і будинки культури, інші клубні заклади, студії, центри народної творчості, центри народної культури, центри культурних послуг, парки культури та відпочинку тощо), заклади освіти сфери культури (мистецькі школи, мистецькі ліцеї, фахові мистецькі коледжі, заклади вищої мистецької освіти).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про культуру» суб'єктами діяльності у сфері культури є територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч.1,3 ст.182 ЦК право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Положеннями ч.4 ст.334 ЦКУ права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
У відповідності до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч.3 ст.3 вказаного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
- реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
- на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Згідно з Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 №121 (яка діяла до 06.08.2012) державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т.п.). Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форм власності.
Пунктом 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (який діяв до 01.01.2013) передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
В той же час, як встановлено судом, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо права власності на будівлю сільського клубу с. Річка, загальною площею 406 м.кв, яка розташована за адресою: с Річка, 196, Хустського району Закарпатської області, 90011, відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що така бездіяльність відповідача є протиправною та вважає за необхідне зобов'язати Пилипецьку сільську раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлю сільського клубу с. Річка, яка розташована за адресою: с. Річка, 196, Хустського району Закарпатської області, 90011, загальною площею 406 м.кв. та державної реєстрації права комунальної власності на цей об'єкт нерухомості.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Керівником Ужгородської окружної прокуратури доведено правомірність звернення до суду з позовом та наявність підстав для задоволення позовних вимог, визнання позову відповідачем не порушує права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, оскільки позовні вимоги підтверджені дослідженими в судовому засіданні належними і допустимими доказами, в зв'язку з чим визнання позову приймається судом та позов підлягає до задоволення повністю.
У відповідності до ч.2 ст.139 КАС України: при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем свідки у справі не залучались, експертизи не проводились, судові витрати з відповідача на стягуються.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Хустської окружної прокуратури (вул. 900 річчя Хуста, буд. 16, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 02909967) до Пилипецької сільської ради (с. Пилипець, буд. 75, Хустський район, Закарпатська область, 90011, код ЄДРПОУ 04350843) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Пилипецької сільської ради щодо невжиття заходів для оформлення правовстановлюючих документів на будівлю сільського клубу с. Річка, яка розташована за адресою: с. Річка, 196, Хустського району Закарпатської області, 90011, загальною площею 406 м.кв. та державної реєстрації права комунальної власності на цей об'єкт нерухомості.
Зобов'язати Пилипецьку сільську раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлю сільського клубу с. Річка, яка розташована за адресою: с. Річка, 196, Хустського району Закарпатської області, 90011, загальною площею 406 м.кв. та державної реєстрації права комунальної власності на цей об'єкт нерухомості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.07.2025 року.
СуддяЯ. М. Калинич