01 липня 2025 року м. Житомир справа № 826/6455/16
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Леміщака Д.М.,
секретаря судового засідання Гересимчук К.І.,
за участю: представника позивача - не з'явився,
представника відповідача Вовкотруб Д.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Голденпак" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Голденпак" до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишина В.М. від 21.01.2016 відкрито провадження та призначено дану справу до судового розгляду.
У зв'язку з припиненням повноважень судді Данилишина В.М. 21.04.2017 на підставі "Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах" справу № 826/6455/16 передано на розгляд головуючому судді Арсірію Р.О.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірія Р.О. від 24.04.2017 прийнято справу № 826/6455/16 до провадження.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірія Р.О. від 14.08.2017 зупинено провадження у справі № 826/6455/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Голденпак" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до набрання законної сили рішенням у справі № 826/23997/15.
13.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15.12.2022.
Відповідно до статті 1 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На підставі пункту другого розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ за результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.
07.03.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа передана на розгляд судді Леміщаку Д.М.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 поновлено провадження у справі № 826/6455/16 та прийнято її до провадження адміністративну справу № 826/6455/16. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 08.04.2025 на 11:45 із повідомленням учасників справи про його проведення у Житомирському окружному адміністративному суді за адресою: місто Житомир, вулиця Бориса Лятошинського 5, зал № 4.
Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою від 03.04.2025 замінено відповідача усправі - Державну податкову інспекцію в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011).
У підготовче засідання, призначене на 08.04.2025, не з'явився представник позивача, який належним чином був повідомлений про розгляд справи. Представник відповідача взяв участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відкладено підготовче засідання на 06.05.2025 .
У підготовче засідання, призначене на 06.05.2025, представник позивача не з'явився, представник відповідача взяв участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відкладено підготовче засідання на 20.05.2025 .
У підготовче засідання, призначене на 20.05.2025, представник позивача не з'явився, представник відповідача взяв участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відкладено підготовче засідання на 17.06.2025.
Ухвалою суду від 21.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, ухвалено визнати явку в судове засідання позивача та відповідача обов'язковою та виклик сторін здійснити також через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
У підготовче засідання, призначене на 17.06.2025, представник позивача не з'явився, представник відповідача взяв участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відкладено підготовче засідання на 01.07.2025, ухвалено визнати явку в судове засідання позивача та відповідача обов'язковою та виклик сторін здійснити також через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
У підготовче засідання, призначене на 01.07.2025, представник позивача не з'явився, представник відповідача взяв участь у засіданні в режимі відеоконференції та заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Вирішуючи це клопотання, суд звертає увагу, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час проведення підготовчого засідання, в підготовчі засідання, призначені на 08.04.2025, 06.05.2025, 20.05.2025, 17.06.2025 та 01.07.2025 не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Для повідомлення позивача про підготовчі засідання суд направляв повістки про виклик до суду на вказану у позовній заяві та наявну в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреси поштового зв'язку ТОВ «Голденпак» (вул. Білоруська, 2А, м. Київ, 04050).
Повістку про виклик у підготовче засідання, призначене на 08.04.2025, позивачем отримано 25.03.2025 (поштове відправлення № 0610240401099).
В ході судового розгляду позивач змінив адресу на пр. Берестейський, буд. 16, м. Київ, 01135.
На адресу суду повернулися поштові конверти з повістками про виклик в судове засідання ТОВ "Голденпак" на 06.05.2025 та 20.05.2025 з довідками ф. 20 відділення поштового зв'язку у яких зазначено причину повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Додатково з метою інформування ТОВ «Голденпак» про розгляд справи 23.05.2025 та 18.06.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України були опубліковані оголошення про розгляд даної справи.
За таких обставин суд вважає, що вжив належних заходів для виклику позивача у підготовче засідання, отже, позивач вважається належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, проте у підготовчі засідання, призначені на 08.04.2025, 06.05.2025, 20.05.2025, 17.06.2025 та 01.07.2025, не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
У судовому засіданні 01.07.2025 на підставі статті 243 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою системи «vkz.court.gov.ua».
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 131 КАС України передбачено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
У відповідності до частини п'ятої статті 205 КАС України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Обов'язковою умовою для застосування такої підстави залишення адміністративного позову без розгляду є саме повторна неявка позивача у підготовче засідання чи у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин. Зазначені наслідки настають, якщо позивач не з'явився вдруге (тобто повторно) без поважних причин і від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.
Тобто наведеними нормами встановлено характер процесуальної поведінки, яка зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо явки у судове засідання.
Як вже було зазначено, позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час проведення судових засідань в підготовчі засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань/заяв з цього приводу не подавав.
З урахуванням обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, враховуючи суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність обставин, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду цієї справи.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки у підготовчі засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France, рішення від 04.12.1995, заява № 23805/94) зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом із тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.
Тобто право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України»).
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У рішенні ЄСПЛ від 04.10.2001 в справі «Тойшлер проти Германії» наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У розрізі цього суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух справи, що свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права, оскільки жодних заяв чи пояснень щодо предмету спору від позивача або його представника в матеріалах справи не містяться, що окремо свідчить про незацікавленість позивача в розгляді заявленого ним позову.
Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Виходячи з правових норм, які містить частина п'ята статті 205 та пункт 4 частини першої статті 240 КАС України, повторна неявка позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду.
При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.08.2020 у справі № 405/8125/15-ц, від 21.09.2020 у справі № 658/1141/18, від 19.04.2021 у справі № 675/1714/19, від 26.04.2021 у справі № 675/1561/19, від 28.07.2021 у справі № 756/6049/19.
Зважаючи на викладене та враховуючи повторну неявку позивача у підготовчі засідання, відсутність поважних причин для неявки позивача у підготовчі засідання, водночас беручи до уваги, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи з огляду на складність справи, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
Частиною 3 статті 240 КАС України визначено, що про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Суд роз'яснює, що за змістом положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 240, 241-243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Голденпак" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Леміщак