01 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/23577/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити їй як спадкоємцю, суму недоотриманої пенсії, належної спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 31.08.2014 по 17.08.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити їй, як спадкоємцю, суму недоотриманої пенсії, належної спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 31.08.2014 по 17.08.2021.
Обґрунтовуючи заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, Управління) позовні вимоги вказала, що пенсія її батька у розмірі 230 584,22 грн залишилася недоотримана у зв'язку із його смертю. З метою отримання нарахованих, але неотриманих за життя батьком коштів, звернулася до відповідача із відповідною заявою, у задоволенні якої їй відмовлено, з підстав, що питання виплати заборгованості, нарахованої на виконання рішення, може бути вирішено у разі заміни сторони стягувача. Вважає, що наявні підстави для нарахування та виплати за період з 31.08.2014 по 17.08.2021 пенсійного забезпечення її батька, недоотриманого за його життя.
З такою відмовою відповідача позивачка не погоджується, вважає, що відповідно до ст.52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, як спадкоємиця має право на нараховане пенсійне забезпечення свого батька, яке неотримане ним за життя.
Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
13.01.2025 від представника Управління надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність, так як порушене право позивачки відсутнє, що є підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб) є донькою ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 18.04.1976, яке наявне в матеріалах справи.
Як повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №3287-1633/С-02/8-0500/24 від 13.02.2024 ОСОБА_2 по 31.08.2014 до припинення виплати отримував пільгову пенсію за віком, розраховану відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV). За поновленням виплати пенсії ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщена особа за життя до Управління не звертався і з 01.09.2014 пенсія не нараховувалась.
ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 17.10.2023.
19.08.2024 спадкоємиця ОСОБА_1 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 19.08.2024 державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Опанасюк О.Ю., успадкувавши грошову суму, що становила нараховану, але не виплачену пенсію станом на 07.06.2024 у розмірі 248 438,75 грн.
Як пояснив представник відповідача, після смерті, ОСОБА_2 умовно донарахована пенсія за період з 06.06.2021 по 30.09.2023 у розмірі 248 438,75 грн, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 46 Закону №1058-IV, якою передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Із заявою про виплату недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 спадкоємиця ОСОБА_1 , звернулася 19.08.2023. Недоотриману ОСОБА_2 пенсію Пенсійний фонд обрахував з урахуванням ст.46 Закону №1058-IV за період з 18.08.2021 по 30.09.2023, яка становила 230 584,22 грн.
16.09.2024 позивачка подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просила порахувати та виплатити їй, як спадкоємниці суму недоотриманої пенсії, належної спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 31.08.2014 по 17.08.2021, тобто з урахуванням періоду, який був охопленим свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 19.08.2024.
У відповідь на заяву позивачка отримала лист №25605-23840/М-02/8-0600/24 від 18.10.2024, в якому посилаючись на ч.1 ст.46 Закону №1058-IV пояснено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нарахована та недоотримана пенсія за період з 18.08.2021 по 30.09.2023 становить 230 584,22 грн та буде проведена, відповідно до вимог порядку за наявності фінансування.
Позивачка не погоджується із нарахованою сумою недоотриманої її батьком пенсії, а тому звернулася до суду за захистом порушених прав. Вважає, що період за який повинно бути здійснено донарахування визначений у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому 19.08.2024.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинами, суд зважає на таке.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Дані спірні правовідносини виникли з приводу порядку здійснення виплати члену сім'ї недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Спірні правовідносини врегульовано положеннями ст.52 Закону №1058-ІV, частиною 1 якої передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, ч.ч.1-2 1 ст.46 Закону №1058-IV встановлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
У контексті викладених норм слідує висновок, що вищевказаними положеннями запроваджено спеціальне правило публічного законодавства, у силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Згідно з п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Відповідно до абз.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, згідно з п.2.26 вказаного Порядку надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Отже, члени сім'ї спадкодавця на підставі ч.1 ст.1227 Цивільного кодексу України безспірно мають право на суми пенсії, які йому належали та не були виплачені (недоплачені), але не були одержані за життя, для чого мають звернутися до органу Пенсійного фонду у встановленому законом порядку з наданням підтверджуючих документів.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру.
Проаналізувавши викладене, суд зауважує, що однією з умов виплати пенсії, членам сім'ї померлого є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера, тобто має існувати таке, що набрало законної сили за життя пенсіонера рішення суду про спонукання пенсійного органу до нарахування пенсії і виплати боргу за пенсією.
Як свідчать матеріали справи позивачка є донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 17.10.2023, який за життя до 31.08.2014 отримував пенсію передбачену Законом №1058 та за життя не отримав донараховану пенсію за період з 18.08.2021 по 30.09.2023 у розмірі 230 584,22 грн, що не заперечується відповідачем. Вказаний період не є спірним.
Втім позивачка вважає, що період з 31.08.2014 по 17.08.2021 також має бути включеним в обрахунок пенсії померлого її батька.
Розглядаючи спірні правовідносини у правовій площині, суд зважає на наступне.
Відповідно до статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
У той час, як вважає позивачка, період за який підлягає нарахуванню пенсійне забезпечення її померлого батька має охопити з 31.08.2014 по 17.08.2021. Водночас, представник відповідача на спростування вказаних тверджень пояснює, що виплата пенсії здійснюється за минулий час не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
При цьому, аналіз положень, які регулюють спірні правовідносини дає підстави для висновку, що призначення та виплата пенсій за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів здійснюється лише, якщо така не отримана з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII від 20.10.2014 (далі - Закон №1706-VII) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Частиною 1 статті 7 Закону №1706-VII передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
За положеннями постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" №637 від 05.11.2014 (далі - Постанова №637) під час звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення, відновлення чи продовження виплати пенсії та документом, що посвідчує особу, територіальні органи Пенсійного фонду України ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у порядку, який затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики ( абз. 4 п. 1).
Як вже зазначалося, що для виплати пенсії членам сім'ї померлого мають бути дотримані певні умови, зокрема пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, тобто встановлене право на її отримання за життя особи (наявність рішення суду про спонукання Пенсійного органу до нарахування пенсії і виплати боргу за пенсією).
Утім матеріали справи не містять відомостей про те, що за спірний період (з 31.08.2014 по 17.08.2021) померлому батьку позивачки нараховане пенсійне забезпечення, однак не виплачувалося саме з вини Пенсійного органу. Більш того, як свідчить зміст листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0500-0220/8/45318 від 07.05.2024, який міститься в матеріалах справи, за переведенням пенсії на підконтрольну Україні територію померлий батько позивачки не звертався.
З огляду на викладене, відсутні підстави для її нарахування та виплати за спірний період.
Зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи викладений зміст позовних вимог та їх обґрунтування, суд вважає, що відповідач, відмовляючи у здійсненні нарахування та виплати суми недоотриманої пенсії, належної спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 31.08.2014 по 17.08.2021, діяв враховуючи норми ст.46 Закону 1058-IV.
Отже, позивачка не дотрималась умов, які визначені ст.46 Закону 1058-IV та Порядком №22-1.
За таких обставин, позивачка не має права на отримання недоотриманої пенсії померлого батька за 31.08.2014 по 17.08.2021, оскільки право на одержання такої за життя її померлого батька не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, питання про їх розподіл відповідно до ст.139 КАС України, судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 256 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область,10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 01 липня 2025 р.
01.07.25