01 липня 2025 року м. Житомир
справа № 240/19191/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ЛК Сервіс" до Житомирської митниції про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-
встановив:
Приватне підприємство "ЛК Сервіс" звернулося до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007201 від 26.07.2024 та рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000089/2 від 26.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що як при первинному так і при подальшому поданні позивачем документів, вказані жодного разу не містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містили ознаки підробки, а навпаки містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому рішення відповідача є протиправним.
Вважаючи, що спірне рішення та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач - Житомирська митниця надіслала до суду відзив на позовну заяву від 25.10.2024 (за вх.№58812/24), у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи.
Зокрема, у автотранспортній накладній (CMR) № 923398 від 23.07.2024 зазначено, що до перевезення автомобільним транспортом вантаж прийнято ФОП ОСОБА_1 . Для підтвердження вартості перевезення декларантом надано рахунок на оплату №LS-4575400 від 23.07.2024, складений ТОВ «Ламан Шипінг».
До митної декларації долучено Договір транспортного експедирування №782517 від 01 жовтня 2021 року, укладений між імпортером та ТОВ «Ламан Шипінг». Зазначений договір укладено щодо організації необмеженої кількості перевезень. Згідно із пунктом 2.1 названого Договору на кожне перевезення надається Заявка, в якій заявляється найменування та кількість вантажу, маршрут слідування. Проте, до митного оформлення такий документ не надано.
На переконання відповідача документ з перевезення партії товару щодо учасників процесу перевезення, а саме рахунок на оплату № LS-4575400 від 23 липня 2024 року не може бути використаний як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару.
Таким чином, контролюючим органом встановлено неподання документів, та розбіжності в поданих документах.
З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений митним законодавством, тому у задоволенні позову просить відмовити.
29 жовтня 2024 року позивач надіслав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Ухвалою суду від 07.11.2024 у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи з викликом сторін у загальному позовному провадженні, - відмовлено.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 25.07.2024 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир центральний» з метою імпорту товарів:
- № 1 - «Мультимедійні гучномовці для комп'ютера (колонки по два гучномовця вмонтовані в корпус)», код згідно із УКТ ЗЕД - 8518220090 - 23,94 доларів США за одиницю;
- № 2 - «Мультимедійні гучномовці для комп'ютера (колонки по одному гучномовцю вмонтовані в корпус)», код згідно із УКТ ЗЕД - 8518210090 - 6,29 доларів США за одиницю;
- № 3 - «Мультимедійні гучномовці для комп'ютера (з одним або кількома гучномовцями вмонтованими в один корпус) поєднані із звукозаписувальною або звуковідтворювальною апаратурою», код згідно із УКТ ЗЕД - 8527910000 - 7,71 доларів США за одиницю;
- № 4 - «Іграшки у вигляді тварин, гумові», код згідно із УКТ ЗЕД - 9503004900 - 5,26 доларів США за кілограм, що ввозилися на адресу ПП «ЛК Сервіс» (код ЄДРПОУ - 36859273), подано митну декларацію №24UA101020026688U7.
Позивач визначив митну вартість вказаного вище товару згідно зі статтею 57 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (вартість операції).
Разом з митною декларацією були подані такі документи: контракт №HT-LK202108UA від 06.08.2021; додаткова угода №1 від 01.12.2022 до контракту №HT-LK202108UA від 06.08.2021; додаткова угода №2 від 01.08.2023 до контракту №HT-LK202108UA від 06.08.2021; рахунок-проформа від 29.03.2024 №LK-290301; рахунок-фактура (інвойс) від 17.04.2024 №LK-170401 з перекладом на українську мову; банківський платіжний документ, що стосується оплати оцінюваного товару №33 від 12.06.2024; пакувальний лист від 17.04.2024; коносамент від 06.05.2024 №ZHWE24050005A; автотранспортна накладна CMR № 923398 від 23.07.2024; рахунок на оплату транспортних витрат №LS-4575400 від 23.07.2024; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №782517 від 01.10.2021; опис та фото товарів.
Під час здійснення митного оформлення автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО Інспектор) згенеровано митну формальність за кодами 105-2, 106-2: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,4) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України".
У подальшому, у зв'язку з тим, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару, митницею електронним повідомленням направлено декларанту вимогу про надання додаткових документів.
На вимогу митного органу декларантом надано: експортну декларацію №531620240160961503 від 29.04.2024; довідку про транспортні витрати ТОВ «Ламан Шипінг» №433490.1 від 23.07.2024; платіжну інструкцію №103 від 25.07.2024 про сплату транспортних послуг ТОВ «Ламан Шипінг»; Експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-2229 від 25.07.2024 року з додатками; Договір перевезення вантажів автотранспортом між ТОВ «Ламан Шипінг» та ФОП ОСОБА_2 №20/04/21 від 20.04.2021 ; бухгалтерські документи - видаткові та податкові накладні, квитанції та платіжні інструкції, відомість «Первісна вартість товарів».
За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від №UA101020/2024/000089/2 від 26.07.2024.
В розділі 33 вказаного рішення зазначено:
"За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів №1, 2, 3, 4 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
У автотранспортній накладній (CMR) №923398 від 23.07.2024 зазначено, що до перевезення автомобільним транспортом вантаж прийнято ФОП ОСОБА_1 .
Для підтвердження вартості перевезення декларантом надано рахунок на оплату №LS-4575400 від 23.07.2024, складений ТОВ «Ламан Шипінг». До митної декларації долучено Договір транспортного експедирування №782517 від 01.10.2021, укладений між імпортером та ТОВ «Ламан Шипінг». Даний договір укладено з приводу організації перевезень необмеженої кількості перевезень.
Згідно із п. 2.1 Договору транспортного експедирування №782517 від 01.10.2021 умови надання транспортно-експедиторських послуг за цим Договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу регулюються дорученням Клієнта, яке викладено у Заявці, що погоджується сторонами та в якій заявляється найменування та кількість вантажу, маршрут слідування. Такий документ до митної декларації не долучений. Враховуючи виявлені розбіжності у документах з перевезення партії товару щодо учасників процесу перевезення, рахунок на оплату №LS-4575400 від 23.07.2024 не може бути використаний як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару.
Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваних товарів не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавило митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Відповідно до правил «Incoterms 2010» умови поставки CFR передбачають, що продавець оплачує доставку товару в порт, що обумовлений сторонами. З огляду на зазначене, продавець не несе витрати по вивантаженню товару з борта судна в порту призначення.
Відповідно до вимог ч.10 ст.58 Митного кодексу України витрати по навантаженню/ розвантаженню товару за межами митного кордону України включаються до митної вартості товару, визначеної за ціною договору. Товарно-супровідні документи не містять відомостей про такі витрати та чи включені вони до митної вартості задекларованих товарів.
Додатково наданий Договір на перевезення вантажів автотранспортом №20/04/21 від 20.04.2021 не усуває виявлених митним органом розбіжностей. Декларантом також не надано будь-яких пояснень з приводу підтвердження яких саме відомостей даний документ поданий на розгляд митниці.
Додатково наданий Експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 25.07.2024 №В-2229 не може бути використано як документ, що підтверджує та заявлену митну вартість у зв'язку із наступним.
Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані із об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з тим, висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі «Інтернет» htps://alibaba.com. При цьому експертом не проведено аналіз кон'юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел. Долучені до висновку додатки з мережі Інтернет знаходяться в поганій якості (нечіткість зображення), що позбавляє митний орган можливості перевірити наявність в них посилання на джерело їх отримання, опис та якісні характеристики товарів, використаних для порівняння з оцінюваними.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме:
1) виписку з бухгалтерської документації (для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товарів та їх навантаження на транспортний засіб у порту призначення); 2) прайс-лист виробника товарів; 3) висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. В тому числі щодо товару № 4: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом). З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів була проведена консультація, в ході якої декларанту було запропоновано інформацію щодо вартості схожих товарів №1, №2, №3, №4.
Товар №1.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару № 24UA500080005663U1 від 07.05.2024 - 1. Комплекти гучномовців, що вмонтовані водин корпус. Комплект студійних моніторів -19шт.Торговельна марка : Pioneer Dj Країна виробництва : CN Виробник : Pioneer Dj -31,68 доларів США за одиницю (за штуку).
Товар №2.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару МД № 24UA100230512473U8 від 25.06.2024 -1. Гучномовці вмонтовані в корпус: Сабвуфер у корпусі, для установки у автомобіль, у комплекті - 1 шт Торгівельна марка: немає даних Країна виробництва: CN - 8,56 доларів США за одиницю (штуку).
Товар №3.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару МД № 23UA500420001389U6 від 15.03.2023 - 1. Звуковідтворювальна апаратура без пристроїв для звукозапису, з функцією радіо, оснащена входом USB та Bluetooth, не здатні працювати без зовнішнього джерела живлення: сабвуфери - 80 шт. У індивідуальній та транспортувальній упаковці. Країна виробництва: CN Китай - 10,98 доларів США за одиницю (штуку).
Товар №4.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару № 24UA204060004732U6 від 15.07.2024 - 1. 1. Іграшки у вигляді тварин та істот, немістить радіообладнання у своєму складі: пакування - PQ-00001589/ Іграшковакачка, гума - 55шт.пакування - RQU00024649 (PQ-00001490)/Іграшка ведмедик, гіпс - 157 шт. Торговельна марка TOY M Виробник TOY-M Technology Co.LTD Країна виробництва CN - 5,52 доларів США за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У зв"язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007201 від 26.07.2024, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, у зв"язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України у редакції, на час виникнення спірних правовідносин (далі - МК України) встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Положеннями частини 1 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
У частині 6 цієї правової норми зазначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 341 частини 1 статті 4 МК України митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.
Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що Фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.
У частині 5 цієї правової норми надається визначення терміну ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Згідно частини 2 названої правової норми документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс), або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 3 цієї правової норми у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У пункті 1 частини 4 статті 54 МК України встановлено обов'язок митного органу здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з тим, згідно частини 3 статті 53 МК України, якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі №200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Суд зазначає, що Житомирською митницею в якості підстави для надання позивачем додаткових документів у повідомленні зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, а документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Зокрема зауважує, що при митному оформлені встановлено, що у автотранспортній накладній (CMR) № 923398 від 23.07.2024 зазначено, що до перевезення автомобільним транспортом вантаж прийнято ФОП ОСОБА_1 . Для підтвердження вартості перевезення декларантом надано рахунок на оплату №LS-4575400 від 23.07.2024, складений ТОВ «Ламан Шипінг». До митної декларації долучено Договір транспортного експедирування №782517 від 01 жовтня 2021 року, укладений між імпортером та ТОВ «Ламан Шипінг». Даний договір укладено з приводу організації перевезень необмеженої кількості перевезень. Згідно із пунктом 2.1 Договору транспортного експедирування №782517 від 01 жовтня 2021 року на кожне перевезення надається Заявка, в якій заявляється найменування та кількість вантажу, маршрут слідування. Разом з тим, до митного оформлення даний документ не надано. Враховуючи зазначене у документах з перевезення партії товару щодо учасників процесу перевезення, рахунок на оплату №LS-4575400 від 23 липня 2024 року не може бути використаний, як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару.
Таким чином, на переконання митного органу відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
З огляду на зазначене у митного органу виникли сумніви у достовірності заявленої митної вартості товару.
Надаючи оцінку наведеним твердженням митного органу, суд вказує наступне.
До митного оформлення декларантом надано проформу-рахунок №LS-4575400 від 23.07.2024, при цьому за результатами вивчення проформи-рахунку та комерційного інвойсу, долучених до митної декларації, суд установив, що такі містять абсолютно ідентичну інформацію.
Надаючи правову оцінку позиції митного органу щодо не підтвердження даних про витрати на транспортування оцінюваного товару, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, які відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості, суд вказує наступне.
Митний орган в підтвердження вказаного аргументував тим, що відповідно до договору на перевезення від 01.10.2021 №782517 на кожне перевезення надається Заявка в якій заявляється найменування та кількість вантажу, маршрут слідування, яка до митного оформлення не надана, а також тим, що автотранспортній накладній (СМИ) № 923398 від 23.07.2024 зазначено, що до перевезення автомобільним транспортом вантаж прийнято ФОП ОСОБА_1 , а для підтвердження вартості перевезення декларантом надано рахунок на оплату №LS-4575400 від 23.07.2024, складений ТОВ "Ламанш Шипінг".
Однак суд вказує, що згідно з умов наданого до під час митного оформлення умов Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №782517 від 01.10.2021, укладеного між позивачем та ТОВ «Ламанш ІІІипінг», позивач доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-екпедиторські послуги за згодою сторін.
При цьому, на виконання умов договору, експедитор зобов'язаний здійснювати розрахунки з портами, транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань за договором (п.2.2.1 договору) та вправі доручати виконання договору третій особі (п.2.2.4 договору).
На підтвердження залучення ТОВ «Ламанш ІІІипінг» третіх осіб для виконання умов договору №782517 про транспортно-експедиторське обслуговування від 01 жовтня 2021 року, укладеного з позивачем, митному органу надано копію Договору перевезення вантажів автотранспортом укладеного між ТОВ «Ламанш ІІІипінг» та ФОП ОСОБА_2 №20/04/21 від 20.04.2021.
Згідно з п.1.1 вищевказаного договору, ФОП ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання перевезти вантаж по території України та/або за її межами, в міжнародному сполучені, і доставити належному отримувачу, згідно із транспортною накладною (ТТН/ СМК.) вантажним транспортом, що належить йому на праві власності або залучений.
На виконання Договору №20/04/21 від 20.04.2021 ФОП ОСОБА_2 за міжнародною товарно-транспортною накладною СМК 923398 від 23.07.2024, здійснив доставку оцінюваного товару за маршрутом Константа, Румунія (порт доставки згідно з коносаменту від 06.05.2024 ZHWE24050005A.
Таким чином, безпосереднім виконавцем послуги з організації перевезення вантажів перед позивачем є ТОВ «Ламай Шипінг», з яким позивачем був укладений Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №782517 від 01.10.2021 року та, який, в свою чергу, для виконання зобов'язань перед Позивачем залучив третю особу ФОП ОСОБА_2 . Саме тому оплата наданих послуг по транспортуванню оцінюваного вантажу здійснювалась позивачем безпосередньо на користь ТОВ «Ламанш Шипінг» платіжною інструкцією №103 від 25.07.2024 на суму 78159,72 гривень на підставі рахунку-фактури №LS-4575400 від 23.07.2024 року, про що у свою чергу ТОВ «Ламан Шипінг» була видана довідка про транспортні витрати №433490.1 від 23 липня 2024 року.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що визначена сторонами ціна за транспортування імпортованого товару не відповідає ринковій, тобто є заниженою, або що надані імпортером документів на підтвердження розміру вартості транспортування не стосуються транспортування саме заявленого до декларування товару, відповідач суду не надав.
Щодо недолучення позивачем до митного оформлення заявок на перевезення, суд зазначає, що заявки на перевезення надавались учасниками перевезення в усній формі та таким же чином погоджувались ними.
Стаття 639 Цивільного кодексу України встановлює, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Законом не встановлені обов'язкові умови для форми договору транспортно-експедиторського обслуговування, недотримання яких тягне за собою недійсність або неукладеність такого договору.
Тобто, посилання відповідача на ненаданням позивачем для митного оформлення заявки надавачеві послуг про транспортно-експедиторське обслуговування як на підставу для виникнення у нього сумніві при визначені митної вартості товару є надуманими, оскільки погодження вартості послуг було здійснене при подачі усної заявки на перевезення та виконанням сторонами договору конклюдентних дій - наданням рахунків експедитором та оплатою цих рахунків замовником.
Додатково суд зауважує, що відповідно до приписів підпунктів 5 та 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
У оскаржуваному рішенні митного органу зазначено, що відповідно до правил «Incoterms 2010» умови поставки СFR передбачають, що продавець сплачує за доставку товару в порту, що обумовлений сторонами.
Однак, за результатами дослідження контракту №HT-LK202108UA та додатків до нього, на виконання умов якого поставлено імпортовані позивачем товари, суд не установив, що такий передбачає умови поставки саме СFR відповідно до правил «Incoterms 2010».
Тільки у пункту 2.2 контракту міститься застереження, що ціни встановлюються згідно Incoterms 2010, а у пункті 9.1 - сторони при тлумаченні цього контракту керуватимуться правилами Incoterms 2010 і Конвенцією ООН про контракти міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року.
Наведене, на переконання суду, спростовує твердження митного органу про ненадання імпортером документів на підтвердження розміру витрат на вивантаження та навантаження оцінюваних товарів у порту.
Щодо неможливості на думку відповідача використання для підтвердження заявленої митної вартості експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати від 25.07.2024 №В-2229, оскільки висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі «Інтернет» htps://alibaba.com, у зв"язку з чим не можливо перевірити відомості, викладені у висновку та з'ясувати чи проведено експертом аналіз кон'юнктури ринку, та чи проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших, джерел, суд зазначає наступне.
Саме інформація на сайті дає експерту можливість провести аналіз кон'юнктури ринку, проаналізувати інформацію про вартісні та якісні характеристики товарів, зробити порівняння та зробити відповідні висновки. Крім того, у Висновку зазначено, що експертом зроблено маркетинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації прайс-листів фірм, що займаються продажем аналогічної продукції, інформації фірм-виробників подібних товарів. Разом з тим. Висновок дає підстави вважати, що ціни та товар можуть бути зменшені на 5-20% від цінових пропозиції згідно рекомендацій Українського Суспільства Оцінювачів. Тобто, підстав вважати митну вартість товару заниженою у відповідача не було.
Згідно зі ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами є обов'язковими для застосування на всій території України.
Суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Житомирською торгово-промисловою палатою.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Отже, відповідачем суду не доведено в чому саме полягають виявлені ним розбіжності в поданих для митного оформлення документах, який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч.3 ст.53 МК України; які саме складові митної вартості не підтверджені документально; та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає.
Митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Разом з тим, відповідач не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару, таких як: функціональне призначення, (оскільки товар №2 призначений для установки в автомобіль, а товар №3 на відміну від оцінюваного, без пристрою для звукозапису); товар №1 та товар №4 різняться торгівельною маркою та виробником, а ціна товару №4 визначена з врахуванням одночасної поставки Іграшка ведмедик гіпс; кількість поставленого позивачем товару у десятки разів перевищує кількість товару, поставленого за ЕМД, взятими відповідачем для визнання митної вартості оцінюваного товару, а кількість товару значно впливає на вартість одиниці товару - чим більша кількість партії товару, тим меншою є його вартість.
Суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.
Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об'єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Між тим, як свідчить зміст рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000089/2 від 26.07.2024, у ньому зазначено про неможливість застосування 2а та 2б методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості.
При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Досліджуючи наявні у справі докази та обставини щодо наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем для митного оформлення, суд встановив, що такі розбіжності мали місце, відображені в рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів, проте спростовані позивачем під час розгляду справи відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України.
Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв'язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000089/2 від 26.07.2024. До них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятих рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом.
Відповідно до частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням №UA101020/2024/000089/2 від 26.07.2024 та винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007201 від 26.07.2024 , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Приватного підприємства "ЛК Сервіс" (вул. Сергія Параджанова, 60, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 36859273) до Житомирської митниці (вул.Перемоги, 25, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці №UA101020/2024/000089/2 від 26.07.2024 про коригування митної вартості товарів та картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007201 від 26.07.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Приватного підприємства "ЛК Сервіс" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 6056 (шість тисяч п"ятдесят шість) грн 00 (нуль) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 01 липня 2025 р.
01.07.25