Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 липня 2025 року Справа №200/15/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження процесуальні питання, що пов'язані з виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, яке набрало законної сили 06 травня 2025 року, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 25 листопада 2024 року № 17, в частині ОСОБА_1 ; зобов'язано комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 жовтня 2024 року та прийняти рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.
Для виконання судового рішення судом оформлено та видано відповідні виконавчі листи.
Інформація про наявність відкритого виконавчого провадження у суду відсутня.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року заяву Чумаченка Святослава Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі задоволено: встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року в справі № 200/15/25 протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень даної ухвали.
Зазначена ухвала набрала законної сили 02 червня 2025 року. Згідно з нею останній день подання звіту - 18 червня 2025 року.
Суб'єктом владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, звіт про виконання судового рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі та набрало законної сили, та докази його виконання в порядку, встановленому процесуальним законом, до суду подані не були.
27 червня 2025 року від представника позивача (адвоката Чумаченка С.О.) на офіційний телефон Донецького окружного адміністративного суду надійшло повідомлення про те, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, що ухвалено в даній адміністративній справі, ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю виконано.
Вказані обставини підтверджуються довідкою Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року.
Розглянувши процесуальні питання про виконання рішення суду суд виходить з наступного.
Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст. 370 цього Кодексу, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, які врегульовані розд. IV Кодексу адміністративного судочинства України (ст.ст. 370 - 383).
Відповідно до ст. 3811 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 3823 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 зазначеного Кодексу суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 3821 цього Кодексу встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП «Фея» та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 1291 Конституції України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 1291 Конституції України, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 ст. 3823 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Відповідно до ч. 2 ст. 3823 вказаного Кодексу суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу
Частиною 5 ст. 243 Кодексу передбачена можливість викладу окремим документом ухвал також з інших питань.
Враховуючи встановлені судом обставини суд дійшов висновку про те, що рішення суду, що ухвалено в даній адміністративній справі, подальшого судового контролю за його виконанням не потребує.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 5 ст. 243, ст.ст. 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Вважати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, що ухвалено в даній адміністративній справі, таким, що подальшого судового контролю за його виконанням не потребує.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Логойда