Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 липня 2025 року Справа№200/1726/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що йому у 2019 році було призначено пенсію по інвалідності, але при призначенні пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) не зарахував до його пільгового стажу роботи за Списком 1 періоди роботи позивача: з 25.06.2007 по 06.11.2007 року на ВАТ «Шахтобудмонтажне управління №1», з 01.12.2007 по 14.12.2008 року на ТОВ «Вуглетехнік», з 19.01.2009 по 08.07.2010 року, з 28.02.2011 по 31.07.2016 року на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з 11.08.2010 по 21.02.2011 року на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» через відсутність довідок про пільговий характер роботи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 637. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) надав відзив на позовну заяву в якому зазначив наступне, що реалізація позивачем права на призначення (перерахунок) та виплату пенсії повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі №1058-ІV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1. Зміст наведених норм права свідчить про те, що обов'язок прийняти рішення про призначення пенсії або про відмову в призначенні пенсії (тобто прийняти рішення по суті), виникає у територіального органу Пенсійного фонду за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, установленій вказаним Порядком № 22-1, та яка може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи Банків. Отже, наведеними нормами чинного законодавства, а саме вказаним Порядком № 22-1, визначено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення пенсії. Разом з тим, за встановлених у справі обставин позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії. Водночас з наданої відповіді Головного управління, оформленої листом від 17.02.2025 № 3806-3067/С-02/8-0500/25 видно, що позивачу було лише роз'яснено алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій, зокрема, що йому слід звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування громадян із заявою встановленого зразка та необхідними документами, або через вебпортал. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин, для вирішення питання щодо призначення пенсії, особи мають подавати документи, що оформлені у встановленому порядку, зокрема відповідно до Порядку №22-1. Наведене узгоджується із підходом, який застосовано Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 640/28815/21. Відповідач зауважив, що із заяви позивача від 03.02.2025 випливає, що він усвідомлював, що його заява не відповідає встановленій формі та не вказав у чому викликана потреба подання заяви невстановленої форми, не навів жодного обґрунтування необхідності (доцільності) подання заяви про призначення пенсії в довільній формі. Головним управлінням не встановлено жодних перешкод для подання позивачем заяви встановленої форми. Щодо зарахування позивачу до його пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи з 25.06.2007 по 06.11.2007 ВАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1», з 01.12.2007 по 14.12.2008 - ТОВ «Вуглетехнік», з 19.01.2009 по 08.07.2010, з 28.02.2011 по 31.07.2016 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з 11.08.2010 по 21.02.2011 ОП «Шахта ім. О. Ф. Засядька», відповідач зазначив наступне. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності з 16.09.2019, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно наданих документів страховий стаж його становить 28 років 05 місяців 11 днів, стаж роботи за Списком №1 - 03 роки 01 місяць 01 день. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 25.06.2007 по 06.11.2007 - ВАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1», з 01.12.2007 по 14.12.2008 - ТОВ «Вуглетехнік», з 19.01.2009 по 08.07.2010, з 28.02.2011 по 31.07.2016 - ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з 11.08.2010 по 21.02.2011 - ОП «Шахта ім. О. Ф. Засядька», оскільки довідки передбачені пунктом 20 (додаток № 5) Постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 та виписки із наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці заявником не надавалися. За наведених обставин, позовні вимоги до Головного управління є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому; копію пенсійної справи позивача; довідки форми ОК-5, ППВП ПФУ форми РС-право на час призначення позивачу пенсії; письмові пояснення з приводу чи був повідомлений позивач під час призначення йому пенсії про наявність незарахованих періодів трудової діяльності до його пільгового стажу.
Про відкриття провадження у справі, відповідач був належним чином повідомлений, відповідно до наявності у нього реєстрації кабінету електронного суду, про що свідчить відповідна відмітка, де в графі «доставлено» зазначена дата 18.03.2025.
Позивач про відкриття провадження по справі був повідомлений належним чином шляхом розміщення відповідного повідомлення про наявність процесуального документу на сайті Донецького окружного адміністративного суду.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . Відповідно до наявного в матеріалах справи копії паспорту серії НОМЕР_2 виданим Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області від 09.06.2007 року є громадянином України.
Позивачу встановлена третя група інвалідності до 01 березня 2026 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №784411, причина інвалідності трудове каліцтво.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії призначення пенсії. Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 13.09.2019, судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Покровськ) було прийнято рішення №056650002571 від 16.09.2019 про призначення позивачу пенсії по інвалідності у відповідності до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.05.2019 у зв'язку з встановленням позивачу третьої групи інвалідності (трудкаліцтво/профзаховрювання з актом Н1/П4) серія та номер МСЕК 12 ААБ №072989. Наявність у позивача на час призначення пенсії страхового стажу - 44 роки 6 місяців 12 днів; пільговий стаж, роботи підземні за постановою №202 (25) - 3 роки 3 місяці 23 дні.
У відповідності до наявної копії довідки форми РС-право складеної по позивачу періоди зараховані до його пільгового стажу за Списком №1 станом на 23.05.2019 (час призначення пенсії) - з 20.01.2007 по 31.05.2007 року (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1 р.1 п-р.1, п.а-в); з 06.08.2016 по 30.03.2018 - (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1 р.1 п-р.1, п.а-в); з 30.04.2018 по 23.05.2019 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1 р.1 п-р.1, п.а-в).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ: 13486010, в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
З наданих відповідачем на адресу суду доказів, судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявами встановленого зразку, а саме:
- заява про призначення пенсії по інвалідності від 22.08.2019 року, додані документи: трудова книжка, паспорт, виписка з акту огляду МСЕК, документи про стаж №387 від 13.06.2019 року, акт про нещасний випадок;
- заява про призначення/перерахунок пенсії (надбавка на утриманців) від 15.10.2019 року;
- заява про призначення/перерахунок пенсії (додаткові документи для до призначення пенсії);
- заява про призначення/перерахунок пенсії від 10.02.2021 року (допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, підтверджується наявними доказами в матеріалах справи, позивач звернувся 03.02.2025 року з заявою до Пенсійного фонду України, складеної ним в довільній формі, в якій він просив надати йому інформацію про періоди роботи з його трудової книжки, які не були включені до його загального та пільгового (за списком №1) стажу та повідомити причини. Окрім цього позивач просив надати йому протокол призначення пенсії, протокол перерахунку пенсії, розрахунок стажу та розрахунок середнього заробітку для обрахунку пенсії.
Судом встановлено, що вищезазначену заяву позивача було перенаправлено Пенсійним фондом України для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким й було надано відповідь позивачу від 17.02.2025 року наступного змісту: - «Ваше звернення від 03.02.2025, яке перенаправлене Пенсійним фондом України листом від 10.02.2025 за вих. №5518-6626/С-03/8-2800/25, зареєстроване за вх. №3067/С-0500-25 та розглянуте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Головне управління) відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та за результатами розгляду повідомляється наступне. Ви перебуваєте на обліку в Головному управлінні та отримуєте пенсію по інвалідності третьої групи від трудового каліцтва, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне страхування» (далі - Закон №1058). Згідно з даними електронної пенсійної справи, станом на дату призначення пенсії Ваш страховий стаж для обчислення пенсії відповідно до статті 24 Закону №1058 складав 44 роки 06 місяців 12 днів, в тому числі: пільговий стаж за Списком № 1 - 03 роки 01 місяць 01 день, додатковий стаж (стаж з дня встановлення групи інвалідності до дня досягнення пенсійного віку- 60 років) - 28 років 05 місяців 11 днів (врахований по 31.05.2019). Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу обчислений відповідно до статті 25 Закону №1058 складає - 0,44500. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії складала 17986,96 грн (6188,89грн - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 - 2018 роки х 2,90633 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.01.2006 по 31.05.2019 (за даними персоніфікованого обліку). Розмір пенсії на дату призначення складав 4069,47грн. В подальшому за Вашою пенсійною справою проведені всі масові перерахунки пенсій передбачені чинним законодавством. Станом на 01.03.2024 Ваш страховий стаж для обчислення пенсії відповідно до статті 24 Закону №1058 складає 44 роки 06 місяців 12 днів, в тому числі: пільговий стаж за Списком № 1 - 03 роки 01 місяць 01 день, додатковий стаж (стаж з дня встановлення групи інвалідності до дня досягнення пенсійного віку- 60 років) - 28 років 05 місяців 11 днів (врахований по 31.05.2019). Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу обчислений відповідно до статті 25 Закону №1058 складає - 0,4450. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії складає 23234,57грн (7994,47грн - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 - 2018 роки, з урахуванням індексації х 2,90633 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.01.2006 по 31.05.2019 (за даними персоніфікованого обліку). Розмір пенсії з 01.03.2024 по теперішній час складає 5575,94грн. Відповідно до статті 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Отже, Ваш страховий стаж враховано за даними персоніфікованого обліку. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (зі змінами) (далі - Порядок №22-1) передбачено, що документи про стаж визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Постанова №637). Відповідно до пункту 20 Постанови №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. За даними електронної пенсійної справи періоди Вашої роботи: з 25.06.2007 по 06.11.2007 - ВАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1»; з 01.12.2007 по 14.12.2008 - ТОВ «Вуглетехнік»; з 19.01.2009 по 08.07.2010, з 28.02.2011 по 31.07.2016 - ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»; з 11.08.2010 по 21.02.2011 ОП «Шахта ім. О. Ф. Засядька» не зараховані до пільгового стажу, оскільки, по вище вказаним періодам довідки про пільговий характер роботи відповідно до Постанови № 637 відсутні. На виконання вимог пункту 5 розділу І Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, надсилаємо з електронної пенсійної справи витяг з призначення пенсії, перерахунку пенсії станом на 01.03.2024, розрахунок стажу, розрахунок заробітної плати (додаються). У випадку незгоди з відповіддю органів Пенсійного фонду України Ви маєте право оскаржити їх дії або бездіяльність у вищому органі або в судовому порядку.».
Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо незарахування періодів з 25.06.2007 по 06.11.2007 на ВАТ «Шахтобудмонтажне управління №1», з 01.12.2007 по 14.12.2008 на ТОВ «Вуглетехнік», з 19.01.2009 по 08.07.2010, з 28.02.2011 по 31.07.2016 на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з 11.08.2010 по 21.02.2011 на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» до його пільгового стажу роботи за Списком 1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області зарахувати позивачу до його пільгового стажу роботи за Списком 1 періоди роботи з 25.06.2007 по 06.11.2007 на ВАТ «Шахтобудмонтажне управління №1», з 01.12.2007 по 14.12.2008 на ТОВ «Вуглетехнік», з 19.01.2009 по 08.07.2010, з 28.02.2011 по 31.07.2016 на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з 11.08.2010 по 21.02.2011 на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька», здійснивши перерахунок та виплату пенсії з урахуванням положень ч.3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та раніше виплачених сум в межах шестимісячного строку, що передує зверненню до суду з цим позовом.
З наявної в матеріалах справи копії відповіді відповідача від 17.02.2025 року та відзиву на позовну заяву, судом встановлені наступні підстави не зарахування зазначених періодів, а саме: до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 25.06.2007 по 06.11.2007 - ВАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1», з 01.12.2007 по 14.12.2008 - ТОВ «Вуглетехнік», з 19.01.2009 по 08.07.2010, з 28.02.2011 по 31.07.2016 - ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з 11.08.2010 по 21.02.2011 - ОП «Шахта ім. О. Ф. Засядька», оскільки довідки передбачені пунктом 20 (додаток № 5) Постанови від 12.08.1993 № 637 та виписки із наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці заявником не надавалися (відзив на позовну заяву); за даними електронної пенсійної справи періоди роботи: з 25.06.2007 по 06.11.2007 - ВАТ «Шахтобудмонтажне управління № 1»; з 01.12.2007 по 14.12.2008 - ТОВ «Вуглетехнік»; з 19.01.2009 по 08.07.2010, з 28.02.2011 по 31.07.2016 - ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»; з 11.08.2010 по 21.02.2011 ОП «Шахта ім. О. Ф. Засядька» не зараховані до пільгового стажу, оскільки, по вище вказаним періодам довідки про пільговий характер роботи відповідно до Постанови № 637 відсутні (відповідь на заяву позивача).
Спірним питанням в даній справі є: по-перше, звернення позивача із заявою від 03.02.2025 року не встановленого зразку передбаченого Постановою правління ПФУ №22-1 коли позивачем неодноразово надавалися заяви встановленого зразку та наданням необхідних документів; по-друге, правомірність дій відповідача щодо не зарахування позивачу спірних періодів зазначених ним у його позовній заяві.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходив з наступного.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
За приписами частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 33 Закону № 1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Як передбачає абзац перший частини першої статті 28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Отже, право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком мають, зокрема, непрацюючі чоловіки, яким встановлено ІІІ групу інвалідності і страховий стаж яких становить 35 років.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 33 Закону №1058, непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Позивач має 44 роки 06 місяців 12 днів повного страхового стажу, тому має право на виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Дана обставина підтверджується рішенням про призначення пенсії від 16.09.2019 №056650002571 зазначеного у протоколі «Призначення пенсії. Версія 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 13.09.2019 10:36».
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно із частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За змістом абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За змістом частини п'ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Згідно із статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі Закон №1788-XII), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев'ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст. 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до положень пп. 2 п. 2.1. Порядку, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , дата заповнення 20 січня 2007 року, судом встановлена наступна трудова діяльність позивача у межах позовних вимог:
- ВАТ «Шахтобудмонтажне управління №1»: з 25.06.2007 по 06.11.2007 - прийнятий гірничомонтажником підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті, записи №6 та №7 у трудовій книжці;
- ТОВ «Вуглетехнік»: з 01.12.2007 по 14.12.2008 - прийнятий на посаду гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею, записи №8 та №9 у трудовій книжці;
- ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»: з 19.01.2009 по 18.03.2009 - прийнятий підземним гірничомонтажником 4 розряду з повним робочим днем на підземній роботі тимчасово на 2 місяці, запис №10 у трудовій книжці;
- з 19.03.2009 по 26.03.2009 - зачислений до штату управління, запис №11;
- з 27.03.2009 по 24.08.2009 - переведений підземним гірничомонтажником 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі, запис №12 у трудовій книжці;
- з 25.08.2009 по 22.10.2009 - направлений на курси прохідників, запис №13 в трудовій книжці;
- з 23.10.2009 по 25.12.2009 - переведений учнем прохідника з повним робочим днем на підземній роботі, запис №14 в трудовій книжці;
- з 26.12.2009 по 08.07.2010 - переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі, записи №15 та №16 в трудовій книжці;
- ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька»: з 11.08.2010 по 21.02.2011 року - прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті, записи №17 та №18 в трудовій книжці;
- ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»: з 28.02.2011 по 31.07.2016 року - прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі, записи №19, №20, №21 та №22 в трудовій книжці.
Судом установлено, що посада, на якій працював позивач у спірні періоди - гірник з ремонту гірничих виробок підземний, гірничомонтажник підземний та прохідник підземний, віднесена до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у вказані періоди роботи позивача (постанова Кабінету Міністрів України №162 та від 16.01.2003 №36).
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 так само включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Так само відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки форми ОК-5 сформованої по позивачу, судом встановлено, що періоди роботи: з 25.06.2007 по 06.11.2007 року, з 01.12.2007 по 14.12.2008 року, з 19.01.2009 по 08.07.2010 року, з 28.02.2011 по 31.07.2016 року, з 11.08.2010 по 21.02.2011 року, обліковувалися за кодом підстави для обліку спецстажу: 2007 рік - 4 місяці 2 дні (ЗП3013А1), 1 місяць (ЗП3014А2), 26 днів (ЗП3056А3); 2008 рік - 11 місяців 14 днів (ЗП3014А2); 2009 рік - 11 місяців 13 днів (ЗП3013А1); 2010 рік - з 1 по 8 місяці (ЗП3013А1), з 8 по 12 місяці (ЗП3014А2); 2011 рік - 1 та 2 місяці (ЗП3014А2) з 2 по 12 місяці (ЗП3013А1); 2012 рік - ЗП3013А1; 2013 рік - ЗП3013А1; 2014 рік - ЗП3013А1; 2015 рік - ЗП3013А1; 2016 рік з січня по липень (ЗП3013А1).
В свою чергу, код підстав для обліку спецстажу № ЗП3013А1 застосовується для працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; код підстав для обліку спецстажу ЗПЗ014А2 застосовується для працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Варто зазначити, що первинно позивач звернувся з заявою встановленого зразку про призначення йому пенсії по інвалідності - 22 серпня 2019 року, як зазначено у розписці повідомленні доданої до даної заяви, позивачем були додані усі необхідні документи, зокрема й його трудова книжка серії НОМЕР_3 .
За результатом розгляду заяви позивача, останньому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Покровськ) на підставі його рішення №056650002571 від 16.09.2019 року було призначено пенсію по інвалідності відповідно до приписів Закону №1058-ІV, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними копіями доказів.
Слід зауважити, що доказів з приводу розгляду заяви позивача від 22.08.2019 року іншим Головним управлінням Пенсійного фонду України у порядку екстериторіальності, відповідачем до суду не надано.
Суд співзіставивши позовні вимоги позивача в частині не зарахованих відповідачем періодів його роботи до пільгового стажу за Списком №1 та довідку Форми РС-право сформовану по позивачу станом на 22.08.2019 року у межах спірних правовідносин, встановив наступне: періоди роботи:
- з 01.07.2007 по 30.11.2007 зарахований тільки до страхового стажу (з 25.06.2007 по 30.06.2007 не зарахований до страхового стажу, з 25.06.2007 по 06.11.2007 року не зарахований до пільгового стажу за Списком №1);
- з 01.12.2007 по 31.12.2008 зарахований тільки до страхового стажу (з 01.12.2007 по 14.12.2008 року не зарахований до пільгового стажу за Списком №1);
- з 01.08.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 21.02.2011 зараховані тільки до страхового стажу (з 11.08.2010 по 21.02.2011 року не зарахований до пільгового стажу за Списком №1, з 01.01.2011 по 31.01.2011 не зарахований до страхового стажу);
- з 01.01.2009 по 31.07.2010 зарахований тільки до страхового стажу (з 19.01.2009 по 08.07.2010 не зарахований до пільгового стажу за Списком №1);
- з 22.02.2011 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 31.07.2016 зараховані тільки до страхового стажу (з 28.02.2011 по 31.07.2016 не зарахований до пільгового стажу за Списком №1).
Суд розглянувши надані відповідачем документи з пенсійної справи позивача, встановив наступне, що з часу призначення позивачу пенсії з 23.05.2019 року (дата звернення з заявою 22.08.2019) по дату звернення його з заявою довільного зразку від 03.02.2025 року - позивач не був ознайомлений з тим, які періоди роботи йому були зараховані, а які навпаки не були зараховані, так і підстав останньому не зарахування цих періодів роботи згідно з його трудовою книжкою позивачу не було відомо, дож поки він не отримав відповідь від відповідача від 17.02.2025 року.
Відповідно до приписів ч.3 ст.44 Закону України №1058 визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до приписів п.3.3 розділу ІІІ Постанови Правління Пенсійного фонду України Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 (у редакції чинній на час первинного звернення позивача з заявою встановленого зразка 22.08.2019) встановлено, що орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Пунктом 1.1 Порядку №22-1, визначено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів).
Судом не встановлено, що позивачу відповідачем були надані відповідні роз'яснення щодо надання відсутніх документів при призначенні пенсії для зарахування усіх періодів до його пільгового стажу за Списком №1 та відповідних постанов Кабінету Міністрів України.
Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача у його відзиві на позовну заяву щодо: - «Отже, наведеними нормами чинного законодавства, а саме вказаним Порядком № 22-1, визначено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення пенсії. Разом з тим, за встановлених у справі обставин позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії. Водночас з наданої відповіді ГУ ПФУ, оформленої листом від 17.02.2025 № 3806- 3067/С-02/8-0500/25 видно, позивачу було лише роз'яснено алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій, зокрема, що позивачу слід звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування громадян із заявою встановленого зразка та необхідними документами, або через вебпортал.» є не сприйнятими судом за змістом, оскільки навпаки за період з дати первинного звернення позивача із заявою про призначення пенсії 22.08.2019 року до подання ним «заяви не встановленого зразка від 03.02.2025» він неодноразово звертався до відповідача із заявами «встановленого зразка» щодо перерахунку пенсії та в жодному разі його не було належним чином повідомлено про не зараховані періоди його трудової діяльності у відповідності до діючого та чинного законодавства України.
Щодо посилання відповідача на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду по справі №640/28815/21 від 23.03.2023 року, суд зазначає наступне.
Верховний Суд по справі №640/28815/21 від 23.03.2023 виснував наступну правову позицію: - «31. Зміст наведених норм права свідчить про те, що обов'язок прийняти рішення про переведення особи з одного виду пенсії на інший, виникає у територіального органу Пенсійного фонду за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, встановленій вказаним Порядком № 22-1, та яка може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID.
32. Таким чином, наведеними вище нормами чинного законодавства, а саме вказаним Порядком № 22-1 визначено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, а також переведення на інший вид пенсії.
33. Разом з тим, за встановлених у справі обставин позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про переведення його з пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ на пенсію відповідно до Закону № 796-XII.
34. При цьому, з наданої відповіді ГУ ПФУ, оформленої листом від 18.08.2021 № 21755-21214/С-02/8-2600/21 видно, що відповідач не приймав позитивного чи негативного рішення про переведення позивача з одного виду пенсії на інший, а йому було лише роз'яснено алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, зокрема, що позивачу слід звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування громадян із заявою встановленого зразка та необхідними документами.».
Варто зазначити, що в даному випадку позивач не звертався з заявою про переведення його з одного виду пенсії на інший, а лише звернувся до Пенсійного фонду України з заявою стосовно дізнання щодо зарахованих періодів його трудової діяльності й отримавши відповідь звернувся за поновленням своїх порушених прав з часу первинного призначення йому пенсії, що й було судом встановлено під час розгляду даної справи.
Таким чином, події які зазначені та розглянуті Верховним Судом по справі №640/28815/21 не є релевантними до спірних правовідносин, які розглядаються в даній справі та відповідно враховуватися судом не може.
Щодо посилання відповідача стосовно підстав не зарахування позивачу до його пільгового стажу спірних періодів, що необхідно надати довідки про пільговий характер роботи відповідно до Постанови КМУ №637, суд зазначав, що пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Трудова книжка позивача містить відповідні записи у межах спірних правовідносин, з яких можливо встановити пільговий характер роботи, що опосередковано підтверджується довідкою форми ОК-5.
З приводу зазначеного відповідачем у його відзиві на позовну щодо не зарахування спірних періодів, оскільки виписки із наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці заявником не надавалися, суд зазначає наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання.
Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадина його конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
З урахуванням викладеного, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Викладене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд не вбачає підстав для відступу від вищезазначеного правового висновку та додатково вважає зазначити, що в матеріалах справи в наявності наступні копії, які до речі були надані відповідачем на вимогу суду, а саме довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній видана ТОВ «Шахтобудівельна компанія» «Донецькшахтопроходка» від 14.06.2019 №02/314 в якій зокрема перелічені накази про атестацію робочих місць; витяг з наказу №060817 від 17.08.2006 року ТОВ «Вуглетехнік» «Про підсумки атестації робочих місць»; витяг з наказу №070626 від 26.06.2007 року ТОВ «Вуглетехнік» «Про підсумки атестації робочих місць»; витяг з наказу №080401-08 від 01.04.2008 року ТОВ «Вуглетехнік» «Про підсумки атестації робочих місць», якими підтверджено право позивача на пільгову пенсію за Списком №1 розділ 1 «гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи у шахтах» код 1.1а усі робітники зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Тобто, відповідач на час розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії мав у своєму розпорядженні частково накази за результатами атестації робочих місць, що підтверджують пільговий стаж позивача.
Враховуючи наведене, суд висновує, що наданими позивачем разом із заявою про призначення пенсії по інвалідності документами підтверджено наявність підстав для зарахування до його пільгового стажу за списком №1, наступних періодів роботи: на ВАТ «Шахтобудмонтажне управління №1» з 25.06.2007 по 06.11.2007 року; на ТОВ «Вуглетехнік» з 01.12.2007 по 14.12.2008 року; на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з 11.08.2010 по 21.02.2011 року та на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» з 19.01.2009 по 08.07.2010 року та з 28.02.2011 по 31.07.2016 року, в свою чергу періоди роботи з 25.06.2007 по 30.06.2007 року, з 01.01.2011 по 31.01.2011 року підлягають зарахуванню до страхового стажу.
В даному випадку не зарахування вищезазначених періодів роботи позивача як до страхового так і до пільгового стажу за Списком №1 свідчить про протиправність дій відповідача, в частині неналежного розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії по інвалідності, враховуючи, що трудова діяльність позивача пов'язана у спірні періоди виключно з підземними гірничими роботами.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії відповідача щодо незарахування вищенаведених періодів його роботи підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням положень ч.3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та раніше виплачених сум в межах шестимісячного строку, що передує зверненню до суду з цим позовом, задоволенню не підлягають оскільки є передчасними враховуючи, що відповідач ще не зарахував спірні періоди роботи позивача до його загального страхового та пільгового стажу за Списком №1 з урахуванням висновків суду по цій справі.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині не врахування позивачу до його:
- пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи: на ВАТ «Шахтобудмонтажне управління №1» з 25.06.2007 по 06.11.2007 року; на ТОВ «Вуглетехнік» з 01.12.2007 по 14.12.2008 року; на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з 11.08.2010 по 21.02.2011 року та на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» з 19.01.2009 по 08.07.2010 року та з 28.02.2011 по 31.07.2016 року;
- до його страхового стажу, періоди роботи: з 25.06.2007 по 30.06.2007 року, з 01.01.2011 по 31.01.2011 року,
та як похідна вимога, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 22.08.2019 року про призначення пенсії по інвалідності, зарахувавши до його:
- пільгового стажу за Списком №1 наступні періоди роботи: на ВАТ «Шахтобудмонтажне управління №1» з 25.06.2007 по 06.11.2007 року; на ТОВ «Вуглетехнік» з 01.12.2007 по 14.12.2008 року; на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з 11.08.2010 по 21.02.2011 року та на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» з 19.01.2009 по 08.07.2010 року та з 28.02.2011 по 31.07.2016 року;
- до його страхового стажу, періоди роботи: з 25.06.2007 по 30.06.2007 року, з 01.01.2011 по 31.01.2011 року, з урахуванням висновків суду по цій справі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 28.02.2025, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1211,20 грн. судового збору.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 1211,20 грн.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 32, 139, 243 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) в частині не врахування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до його:
- пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи: на ВАТ «Шахтобудмонтажне управління №1» з 25.06.2007 по 06.11.2007 року; на ТОВ «Вуглетехнік» з 01.12.2007 по 14.12.2008 року; на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з 11.08.2010 по 21.02.2011 року та на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» з 19.01.2009 по 08.07.2010 року та з 28.02.2011 по 31.07.2016 року;
- до його страхового стажу, періоди роботи: з 25.06.2007 по 30.06.2007 року, з 01.01.2011 по 31.01.2011 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 22.08.2019 року про призначення пенсії по інвалідності, зарахувавши до його:
- пільгового стажу за Списком №1 наступні періоди роботи: на ВАТ «Шахтобудмонтажне управління №1» з 25.06.2007 по 06.11.2007 року; на ТОВ «Вуглетехнік» з 01.12.2007 по 14.12.2008 року; на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з 11.08.2010 по 21.02.2011 року та на ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» з 19.01.2009 по 08.07.2010 року та з 28.02.2011 по 31.07.2016 року;
- до його страхового стажу, періоди роботи: з 25.06.2007 по 30.06.2007 року, з 01.01.2011 по 31.01.2011 року, з урахуванням висновків суду по цій справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01 липня 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець