Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 липня 2025 року Справа№200/2298/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2, ЄДРПОУ 26288796) Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська,18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області (далі - відповідач-1, ТУ ДСА в Донецькій області), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач-2) ДСА України, за змістом якої просить суд:
визнати протиправними дії відповідача-1 щодо не нарахування та не виплати судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 грудня 2024 року по 31 березня 2025 року включно, обчисленої, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2024 року та з 01 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн;
зобов'язати відповідача-1 провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2024 року по 31 березня 2025 року включно на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року складає 3028,00 грн., з урахуванням надбавки за вислугу років від посадового окладу та матеріальної допомоги за 2025 рік, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
зобов'язати ДСА України здійснити фінансування ТУ ДСА України в Донецькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 грудня 2024 року по 31 березня 2025 року включно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області. За період з 01 грудня 2024 року по 31 березня 2025 року відповідач нарахував позивачу суддівську винагороду для визначення якої використовував розмір прожиткового мінімуму - 2 102,00 грн.
Однак, вважає позивач, відповідно до приписів спеціального законодавства відповідач-1 мав здійснювати розрахунок та виплату суддівської винагороди, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 та 01.01.2025 у розмірі 3 028,00 грн.
Позивач, вважаючи такі дії протиправними, звернулась до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 17.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено, що справа розглядатиметься у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України.
У встановлений судом строк відповідачі відзиву на позовну заяву не надали.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідачів 17.04.2025, про що свідчить довідка про доставку судової кореспонденції до електронного кабінету користувача ЕС.
Ураховуючи, що неподання відзиву розгляду справи не перешкоджає (ч. 6 ст. 162 КАС України), суд розгляд справи здійснив на підставі наявних у ній матеріалів.
У період з 16.06.2025 по 30.06.2025 суддя не здійснювала правосуддя у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці, тому справа вирішується 01.07.2025.
Фактичні обставини, встановлені судом у справі, такі.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Указом Президента України «Про призначення та звільнення суддів» від 29.09.2016 № 425/2016 ОСОБА_1 призначено строком на п'ять років суддею Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.
Наказом голови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13.10.2016 № 70-к ОСОБА_1 , призначеної на посаду судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області приступити до виконання обов'язків судді цього суду з 13.10.2016, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.
Наявні у матеріалах справи розрахункові листи за спірний період свідчать, що розрахунок та виплату суддівської винагороди здійснено позивачу, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 102,00 грн.
За встановлених фактичних обставин справи, правова позиція суду обґрунтована таким.
Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України, що передбачено ч. 1 ст. 126 Конституції України.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Статтею 4 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Частиною 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII установлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ч. 10 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 Закону № 1402-VIII Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Згідно з п. 2. ч. 3 ст. 148 Закону № 1402-VIII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.
Статтею 7 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2027 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15 липня 1999 року № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон № 966-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Велика Палата Верховного суду в постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24 зазначила наступне:
«104. Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
105. Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
106. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
111. З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
З постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24 випливає, що для розрахунку базового розміру посадового окладу судді має застосовуватися встановлений в Державному бюджеті України на відповідний рік прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Як було зазначено вище Законами України № 3460-IX та № 4059-IX установлено, що з 01.01.2024 та 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 гривні.
Саме вказана розрахункова величина була застосована під час визначення базового розміру посадового окладу позивачки в спірний період.
Тому, з огляду на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність протиправних дій відповідача-1 та відсутність підстав зобов'язувати відповідача-2 вчиняти дії у спірних правовідносинах.
Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене 01.07.2025.
Суддя І.В. Буряк