Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 червня 2025 року Справа№200/2839/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті; Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними і скасування постанов,
У квітні 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач-1), в якому просить визнати протиправними і скасувати постанови №130446 та №130447 від 01.04.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Ухвалою суду від 28 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі, витребувані докази, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувані докази. Залучено до участі у справі як співвідповідача Державну служба України з безпеки на транспорті (далі - відповідач-2, Укртрансбезпека).
На обґрунтування позову фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилається те, що відповідачем було проведено дві рейдові перевірки одного й того ж транспортного засобу в різних місцях з різницею у добу (19.02.2025 та 20.02.2025), що свідчить про очевидне зловживання повноваженнями з боку Укртрансбезпеки. Вважає, що оскільки транспортний засіб знаходився в рейсі, що підтверджується договором №42 від 17.02.2025, водій ФОП ОСОБА_1 фізично не мав можливості усунути виявлені недоліки між першою та другою перевірками. Вважає, що його двічі було притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що виходячи з факту відсутності договору із замовником транспортних послуг, неможливо встановити маршрут, і як наслідок, зробити висновок, ґрунтуючись на документах, про здійснення Позивачем одного рейсу. Доводи позивача про притягнення до відповідальності двічі є помилковими, оскільки триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на застосування до нього подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Також зазначає, що відповідачем не надано належного доказу самого факту порушення.
Відповідач-2 надав заперечення на відповідь на відзив. Вважає, що доводи позивача про притягнення до відповідальності двічі є помилковими. Також акт перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності - інший пасажирський наземний транспорт (49.39).
19 лютого 2025 року Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Укртрансбезпеки складено акт № АР086295 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Зазначено, що водій - ОСОБА_2 , транспортний засіб Renault Master НОМЕР_1 належить позивачу, нерегулярні перевезення Київ - Дніпро.
Відповідно до вказаного акта виявлені порушення ст.ст. 34 і 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час здійснення перевезення пасажирів на нерегулярному автобусному маршруті сполученням Київ - Дніпро: перевізником не забезпечено водія документами згідно з вимогами законодавства, а саме відсутній на момент проведення перевірки договір із замовником транспортних послуг; квитанція або інший документ, що засвідчує оплату цих послуг; протокол обов'язкового технічного контролю; відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
У вказаному акті наявний підпис водія про ознайомлення. Водночас пояснення або заперечення водієм не наведені.
Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті № 130446 від 01.04.2025 до позивача застосований штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (згідно з актом від 19 лютого 2025 року № АР086295) на підставі абзацу третього ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Також 20 лютого 2025 року Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Укртрансбезпеки складено акт № АР086298 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Зазначено, що водій - ОСОБА_2 , транспортний засіб Renault Master НОМЕР_1 належить позивачу, нерегулярні перевезення Дніпро - Київ.
Відповідно до вказаного акта виявлені порушення ст.ст. 34 і 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час здійснення перевезення пасажирів на нерегулярному автобусному маршруті сполученням Дніпро - Київ: перевізником не забезпечено водія документами згідно з вимогами законодавства, а саме відсутній на момент проведення перевірки договір із замовником транспортних послуг; квитанція або інший документ, що засвідчує оплату цих послуг; протокол обов'язкового технічного контролю; відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
У вказаному акті зазначено, що водій з актом ознайомлений, але від підпису відмовився.
Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті № 130447 від 01.04.2025 до позивача застосований штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (згідно з актом від 19 лютого 2025 року № АР086298) на підставі абзацу третього ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач надав до суду копію договору перевезення пасажирів і багажу № 42 від 17.02.2025, який укладено між позивачем, як перевізник, і ОСОБА_3 (має статус фізичної особи-підприємця), як замовник.
Відповідно до п. 1.1 указаної копії договору виконавець бере на себе зобов'язання за плату доставити з м. Київ, Черкаси, Сміла, Кропивницький, Олександрія, Дніпро, Краматорськ, та у зворотному напрямку визначених замовником пасажирів в кількості 15 осіб і належний ним багаж, а замовник зобов'язується сплатити за таке перевезення виконавцю встановлену цим договором плату.
Згідно з пунктами 2.1 і 2.2 вказаного договору виконавець надає транспортний засіб за адресою м. Києві 19 лютого 2025 року о 6 год. 00 хв. Перевізник зобов'язується доставити пасажирів та їх багаж у місце призначення не пізніше 20.02.2025 о 21 год. 00 хв.
Суд звертає увагу на те, що за змістом указаного договору позивач є виконавцем. Також умови цього договору надруковані і не мають записаних від руки відомостей (окрім підписів сторін).
Водночас Укртрансбезпека надала копію договору (перша сторінка) № 42 (дата договору не зазначена), який надавався 19.02.2025 до перевірки. У цій копії договору окремі відомості заповнені від руки. У цій копії договору не наведені відомості (не заповнені) щодо дати та часу перевезення пасажирів. Також наведено маршрут: м. Київ, м. Полтава, м. Черкаси, м. Кропивницький, м. Краматорськ та у зворотному напрямку. Відомості про м. Дніпро, м. Олександрія і м. Сміла не вказані.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності застосування до позивача штрафу за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III) передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Приписами ст. 39 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Суд зазначає, що позивач не спростовує необхідність пред'явлення під час контролю на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху наступних документів: договір із замовником транспортних послуг; квитанція або інший документ, що засвідчує оплату цих послуг; протокол обов'язкового технічного контролю; протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Також у позовній заяві та у відповіді на відзив позивач не спростовує не пред'явлення вказаних документів під час контролю на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
Судом установлено, що під час перевірки 19.02.2025 посадовим особам Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Укртрансбезпеки був наданий договір перевезення пасажирів і багажу № 42 (без дати), в якому відсутні відомості про маршрут до м. Дніпро. Водночас відсутні підстави вважати, що були надані інші документи, зазначені в акті перевірки.
Суд звертає увагу на те, що водієм не наведені пояснення або заперечення в актах перевірки від 19.02.2025 і від 20.02.2025.
Крім того, окрім копії вказаного договору (з іншими відомостями) позивач не надав до суду квитанції або іншого документу, що засвідчує оплату послуг; протоколу обов'язкового технічного контролю; протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Тому суд вважає безпідставним посилання позивача у відповіді на відзив на ненадання доказів факту порушення.
Частиною 1 ст. 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Стаття 1 Закону № 2344-III визначено, що нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт; рейс - рух транспортного засобу від початкового до кінцевого пункту маршруту; оборотний рейс - рух автобуса від початкової до кінцевої зупинки маршруту і у зворотному напрямку до початкової зупинки; автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів; автобусний маршрут нерегулярних перевезень - автобусний маршрут, на якому здійснюють нерегулярні пасажирські перевезення; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з ч. 5 ст. 35 Закону № 2344-III перевезення пасажирів автобусами в режимі нерегулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.
Відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 4 ст. 60 Закону № 2344-III передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
Судом зазначає, що окремі перевірки щодо позивача були проведені в різні дні (19.02.2025 і 20.02.2025). Фактично, Укртрансбезпекою було застосовано штраф за встановлені 19.02.2025 порушення під час руху автобуса від початкової до кінцевої зупинки маршруту, а штраф за встановлені за 20.02.2025 порушення під час руху автобуса у зворотному напрямку до початкової зупинки. Тобто, за різними маршрутами, які, фактично, охоплюються терміном «оборотний рейс».
Також у суду відсутні підстави вважати, що визначені замовником за договором № 42 одні й ті самі пасажири були перевезені від початкової до кінцевої зупинки маршруту і у зворотному напрямку до початкової зупинки.
Суд дійшов висновку, що позивачем вчинено ідентичні але окремі порушення, а не одне й те саме порушення.
Посилання позивач на те, що він не мав усунути виявлені недоліки між першою та другою перевірками не спростовує вчинення ним порушень Закону № 2344-III. Водночас Укртрансбезпекою не застосовувалися штрафні санкція за не усунення недоліків, виявлених під час проведеної 19.02.2025 перевірки, а застосвувалися штрафи за вчинення позивачем ідентичних, але окремих порушень.
З огляду на викладене, суд вважає, що Укртрансбезпекою не було допущено порушення ч. 1 ст. 61 Конституції України, оскільки перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону № 2344-III, було під час виконання різних маршрутів у різні дні.
На підставі зазначеного, за наведеним позивачем обґрунтуванням позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов.,), Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845, 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок, 51) про визнання протиправними і скасування постанов - відмовити повністю.
Повне рішення суду складено 27 червня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков