01 липня 2025 р.Справа №160/15748/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - Лушпенка Дмитра Сергійовича про забезпечення позову в адміністративні справі №160/15748/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , співвідповідач Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
29 травня 2025 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) в особі представника Лушпенка Дмитра Сергійовича, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , в особі її командира, щодо залишення без розгляду рапортів військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , від 06.05.2025 року та від 19.05.2025 року;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 , в особі її командира, направити військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення актуальної стадії наявної в нього гіпертонічної хвороби та встановлення ступеня придатності до військової служби.
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №160/15748/25 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
27.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - Лушпенка Дмитра Сергійовича надійшла заява про зміну предмету позову.
В обґрунтування заяви зазначив, що 21.06.2025 позивач переведений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_2 , де наказом командира Військової частини його включено до списків особового складу цієї військової частини. З урахуванням зазначеного, просить суд залучити до участі у справі, в якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 та витребувати від військової частини накази про переведення та зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_2 . Окрім того, викладено позовні вимоги в наступній редакції, а саме:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , в особі її командира, щодо залишення без розгляду рапортів військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , від 06.05.2025 року та від 19.05.2025 року, про направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , в особі її командира, щодо залишення без розгляду рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , від 22.06.2025 року, про направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_2 , в особі її командира, направити військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення актуальної стадії наявної в нього гіпертонічної хвороби та встановлення ступеня придатності до військової служби.
Ухвалою суду від 30.06.2024 зокрема залучено до участі у справі №160/15748/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, в якості співвідповідача- Військову частину НОМЕР_2 (ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_5 ; АДРЕСА_3 ).
30.06.2025 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - Лушпенко Дмитро Сергійович звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_2 звільнити позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 з займаної ним у Військовій частині НОМЕР_2 посади та зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 із визначенням для нього обов'язків не пов'язаних із фізичними та психологічними навантаженнями.
В обґрунтування заяви зазначає, що 21.06.2025 позивач переведений з Військової частини НОМЕР_1 та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 (загальновійськова назва НОМЕР_6 окрема механізована бригада). На теперішній час Військова частина НОМЕР_2 , у складі Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » задіяна у безпосередній участі у проведенні бойових дій (інформація міститься у відкритому доступі в мережі інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та не підлягає доказуванню в силу приписів ч.3 ст. 78 КАС України. Відповідно до відомостей, що містяться у відкритому доступі в мережі інтернет за посиланням https://en.wikipedia.org/wiki/Hypertension, гіпертонія є тривалим медичним станом, при якому тиск крові в артеріях постійно підвищений, що є основним фактором ризику інсульту, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності, фібриляції передсердь, захворювання периферичних артерій, втрати зору, хронічної хвороби нирок та деменції. Гіпертонія є основною причиною передчасної смерті в усьому світі. Психологічні стреси та фізичні навантаження є факторами, що призводять до загострення гіпертонічної хвороби яка у своєму розвитку може призвести до тяжких наслідків в тому числі летального ісходу. Отже, залучення позивача до виконання обов'язків військової служби без будь яких обмежень, з урахуванням ступеня його придатності до військової служби, обумовленого наявністю гіпертонічної хвороби не нижче ІІ стадії, створює реальну загрозу для його життя, при цьому така загроза відокремлена від ризиків загибелі або травмування безпосередньо внаслідок бойових дій, не є необхідною та може бути відвернута дотриманням процедури залучення осіб, що непридатні до військової служби або обмеженні у такій придатності, до виконання обов'язків військової служби поза штатом у розпорядженні командира. За таких обставин, продовження позивачем військової служби без будь яких обмежень її видів, очевидно викликає ризик настання такої шкоди життю та здоров'ю позивача, коли стане неможливим поновлення стану, що існував до порушення його прав та за захистом яких останній звернувся до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд вважає за можливе розглянути заяву забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів заяви, доводи заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, з огляду на наступне.
Статтею 150 КАС України визначено що, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
З огляду на приписи наведеної статті небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Згідно статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Також, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Оцінюючи доводи заявника слід відзначити, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
З системного аналізу зазначених вище норм слідує, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд також враховує, що відповідно до частини 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).
Суд зауважує, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.
Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вже зазначалось вище, у своїй заяві про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_2 звільнити позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 з займаної ним у Військовій частині НОМЕР_2 посади та зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 із визначенням для нього обов'язків не пов'язаних із фізичними та психологічними навантаженнями.
Запропонований заявником захід забезпечення позову, не може бути застосований судом, в силу положень частини 1 статті 151 КАС України, оскільки забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії не передбачено КАС України.
До того ж, забезпечивши позов у зазначений заявником спосіб, судом фактично вирішується спір без проведення правового аналізу та розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Також, позивачем до заяви не додано жодного доказу на підтвердження того, що відповідачем прийнято наказ(и) про направлення позивача для безпосередньої участі у проведенні бойових дій.
Таким чином, заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, які не підтверджені доказами.
Відтак, наразі, судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
При цьому, суд роз'яснює, що позивач не позбавлений можливості ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі виникнення відповідних підстав для цього та за наявності відповідних доказів.
Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Лушпенка Дмитра Сергійовича про забезпечення позову в адміністративні справі №160/15748/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , співвідповідач Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков