30 червня 2025 рокуСправа № 160/16585/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
05.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера, протиправною бездіяльність щодо не визначення заробітної плати при розрахунку розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії з 28.11.2018 року, протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській Області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 28.11.2018 року як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням заробітної плати при розрахунку розміру пенсії, виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з 28.11.2018 року по дату фактичної виплати боргу в лютому 2025 року, виплатити компенсацію втрати частини доходу з лютого 2025 року за невиплачену у встановленому розмірі пенсію та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою суду від 10.06.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовлено, позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу довіреності, скріпленого апостилем, для засвідчення підписом судді копії документа, що підтверджує повноваження представника позивача - Акерман Наталії Іванівни (оригінал яких судом буде повернуто за відповідним клопотанням представника позивача); документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 4844,80грн., сплаченого в установленому порядку, або докази на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Копія ухвали суду від 10.06.2025 скерована представнику позивача через підсистему «Електронний суд».
Пунктом 1 частини першої статті 241 КАС України до судових рішень віднесено ухвали.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина 7 статті 251 КАС України).
Відповідно до довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «ст.169 ч.1,2 «Ухвала про залишення позовної заяви без руху» від 10.06.2025 у справі №160/16585/25 (суддя Бухтіярова М.М.) було надіслано одержувачу - Акерман Наталії Іванівні та доставлений до електронного кабінету.
Враховуючи викладене, а також те, що ухвала суду є різновидом судового рішення у відповідності до статті 241 КАС України, копію ухвали суду від 10.06.2025 доставлено до електронного кабінету представника, суд дійшов висновку, що позивач є належним чином повідомленою про залишення її позову без руху.
13.06.2025 від представника позивача Акерман Наталії Іванівни надійшла заява про усунення недоліків, в якій просить звільнити позивача від сплати судового збору, долучивши відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 13.06.2025.
Дослідивши подані представником позивача документи на виконання вимог ухвали від 10.06.2025, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з п.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивачем заявлено декілька позовних вимог немайнового характеру.
Так, позовні вимоги в частині «визнати протиправними дії відповідача щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера» - є однією позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 968,96грн.
Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не визначення заробітної плати при розрахунку розміру пенсії - є другою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 968,96грн.
Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії з 28.11.2018 - є третьою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 968,96грн.
Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу - є четвертою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 968,96грн.
Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок - є п'ятою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 968,96грн.
За таких обставин, судовий збір за подання до суду цієї позовної заяви становить 4844,80грн.
Однак, до позовних матеріалів не надано доказів сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали від 10.06.2025 представником позивача Акерман Наталію Іванівною у заяві про усунення недоліків заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Вирішуючи вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ «Про судовий збір».
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
При цьому, з аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, частина перша статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
З урахуванням наведених норм права, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження матеріального стану позивача до заяви про усунення недоілків долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, від 13.06.2025 за період з січень 2024 року по грудень 2024 року, які не можуть бути враховані судом, оскільки основна функція Державного реєстру фізичних осіб платників податків - це облік доходів, з яких утримуються податки та збори, а отже, надані відомості не відображають об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання позовної заяви, зважаючи, що позивач тривалий час (з травня 1999 року) проживає не на території України, отже, може мати і інші джерела доходу для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, допомоги, сукупний дохід родини тощо).
Суд зазначає, ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища зумовлює відсутність підстав для звільнення її від сплати судового збору.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.06.2019 у справі №810/1728/18.
Позивачем не доведено суду відсутність можливості сплатити судовий збір за подання до суду цього позову.
За таких обставин, клопотання про звільнення від сплати судового збору необґрунтоване та задоволенню не підлягає.
Не надано позивачем на вимогу суду і оригіналу довіреності, скріпленого апостилем, для засвідчення підписом судді копії документа, що підтверджує повноваження представника позивача Акерман Наталії Іванівни.
Щодо зауважень представника Акерман Наталії Іванівни про те, що судом не враховано, що позовна заява подана через підсистему Електронний суд, документи на підтвердження повноважень представника подані в електронному вигляді з накладенням електронного цифрового підпису, суд зазначає, що такі документи як довіреність від 31.08.2021, складену в м. Тель-Авів, Держава Ізраїль, видану позивачем на ім'я ОСОБА_2 , та апостиль від 09.09.2021, надані окремим аркушем та з них не вбачається відомостей щодо кількості скріплених аркушів, які повинні бути підтверджені підписом посадової особи, яка проставляє апостиль, та що вони скріплені шляхом прошивання стрічкою у спосіб, який унеможливлює їх роз'єднання без пошкодження аркуша.
Саме з цих підстав суд в ухвалі від 10.06.2025 дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження повноважень Акерман Наталії Іванівни на підписання та подання позовної заяви від імені Векслер Альбіни Ісідорівни.
За змістом частин 5, 6 статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи, про що зазначено в ухвалі від 10.06.2025.
Довіреність видана на ім'я, зокрема, і Акерман Наталії Іванівни, тому один з примірників довіреності має бути в уповноваженого представника за довіреністю, відтак для надання представником позивача оригіналу такої довіреності та апостилю для огляду судом та для засвідчення копії суд не вбачає перешкод.
Згідно із вимогами пункту 2 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Обґрунтувань причин невиконання ухвали суду в частині надання для огляду судом оригіналу довіреності, скріпленого апостилем, для засвідчення підписом судді копії документа, що підтверджує повноваження представника Акерман Наталії Іванівни, у заяві про усунення недоліків не вказано, окрім не погодження з самою ухвалою суду.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що станом на 30.06.2025 вимоги суду, що викладені в ухвалі від 10.06.2025 не виконані, недоліки позову не усунені позивачем, суд вважає, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про звільнення позивача від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та долученими документами.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст.294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Бухтіярова