Справа № 155/733/25 Провадження №33/802/427/25 Головуючий у 1 інстанції:Санакоєв Д. Т.
Доповідач: Гапончук В. В.
30 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
захисника Кондратюка О.О. - Масюк Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Масюк Ганни Сергіївни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 04 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з середньою освітою, непрацюючого, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Горохівського районного суду Волинської області від 04.06.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04.05.2025 року о 13 годині 20 хвилин в селі Буркачі по вулиці Молодіжній керував автомобілем Фіат Скудо НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різким запахом алкоголю з порожнини рота та вираженим тремтінням пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу на приладі Алкофор та в лікувальному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.38-39).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Масюк Г.С. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу в якій вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Вказує на те, що з відеозапису події, який не є безперервним, вбачається, що співробітники поліції перебували біля авто ОСОБА_1 , яке не здійснювало рух. Докази на підтвердження факту керування транспортним засобом чи зупинки авто, яким керував ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні. Відтак в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Окрім цього під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього будь-яких ознак алкогольного сп'яніння.
Звертає увагу суду, що жодних доказів того, що ОСОБА_1 висловлював саме відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, що потягло за собою складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України матеріали справи також не містять.
Просить скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КпАП України у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.42-53).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи (а.с.59) не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 - Масюка Г.С., яка підтримала останню з мотивів, викладених в ній, та просила її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №319916 від 04.05.2025 року (а.с.2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 від 04.05.2025 року (а.с.3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04.05.2025 року щодо ОСОБА_2 (а.с.4);
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4651182 від 04.06.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КпАП України (а.с.5);
- відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції (а.с.8).
Згідно довідки, складеної старшим ДОП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Літковець О.І. від 05.05.2025 року вбачається, що відповідно до ІПС «Адміністративна практика» УКС «ІПНП» у продовж року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності не притягався, посвідчення водія видавалось серії НОМЕР_2 (а.с.8).
При розгляді справи місцевим судом було допитано в якості свідка ОСОБА_3 . Взяті показання свідка судом першої інстанції належним чином обґрунтовано.
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими немає.
Апеляційний суд зазначає, що поліцейським дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли цілком у законний спосіб.
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Щодо доводів апелянта про те, що долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи із нагрудної боді-камери поліцейського не є безперервними, то вони не дають суду підстав вважати, що внаслідок зупинення відеозапису було втрачено відомості, які могли б суттєво вплинути на розгляд даної справи. Таким чином відсутність безперервного відеозапису, на що посилається захисник, жодним чином не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки сторона захисту не довела, що події чи обставини, які відбулися поза відеозаписом спростовують вину його довірителя у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.
При цьому, відеозапис не містить ознак монтажу чи інших недоліків, які б давали суду підстави для визнання його недопустимим доказом, а відображені на ньому події сторона захисту під сумнів не ставить. Слід зауважити, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. До матеріалів справи долучено відеозаписи, зміст яких є логічним, послідовним, а тому суд вважає, що зафіксована на них інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. На відеозаписах зафіксовано всю подію правопорушення, яка стосується обставин проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, а якість зйомки є достатньою та такою, що виключає сумніви щодо оцінки зафіксованих подій.
Щодо доводів апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то вони є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи апеляційним судом, а також спростовуються відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, які були досліджені судом першої інстанції, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 визнав вчиненні правопорушення і ніяких заперечень ні під час спілкування з працівником поліції, ні під час ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення не висловлював.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України
Апеляційну скаргу захисника Масюк Ганни Сергіївни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 04 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.