Справа №760/13993/25 1-кс/760/7305/25
16 червня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження № 42024110000000301 від 03 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України,
Слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024110000000301 від 03 вересня 2024 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 квітня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 , який є єдиним засновником ООО «ВЗОР», що має на балансі нерухоме майно, розташоване за адресою: Луганська обл., м. Свєрдловськ, вул. Енгельса, 24, виник злочинний умисел, направлений на пособництво державі-агресору, тобто вчинення умисних дій з підтримки рішення держави-агресора, передачі нерухомого майна представникам держави-агресора, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом підтримки рішення держави-агресора направлене на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ і передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді об'єктів нерухомого майна представникам держави-агресора.
З метою підтримки рішення держави-агресора, направленого на перереєстрацію підприємства «ВЗОР» за законодавством РФ, ОСОБА_5 , вступивши у попередню змову з громадянином України ОСОБА_6 , який знаходиться на тимчасово окупованій території Луганської області у м. Свєрдловськ, який має зв'язки серед окупаційної влади Луганської області, підготували пакет документів на Приватне підприємство «ВЗОР», з яким 26 червня 2023 року та заявою «Про внесення відомостей щодо юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб у зв'язку з приведенням установчих документів у відповідності із законодавством РФ» до Свєрдловського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської народної республіки. У подальшому, підготували пакет документів в ПП «ВЗОР» та віддали його для реєстрації до податкових органів «Міжрайонної інспекції Федеральної податкової служби № 1 ЛНР».
У період з 2023 року по теперішній час на потреби представників держави-агресора передано у користування нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що використовується, у тому числі, військовими формуваннями та сприяє здійсненню військової агресії про України, яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні, зміни меж території і державного кордону України.
21 травня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року проведено обшук за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: статут приватного підприємства ООО «ВЗОР» на 12 арк., рішення № 3 на 1 арк.; паспорт громадянина РФ для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 24 грудня 2021 року; паспорт громадянина РФ № НОМЕР_2 від 23 грудня 2021 року; предмети ззовні схожі на грошові кошти у російському еквіваленті номіналами 5, 10, 50, 100, 500, 1000, 2000, 5000 російських рублів на загальну суму 129 990 тис. рублів; предмети ззовні схожі на грошові кошти у доларовому еквіваленті на загальну
суму 90 000 тис. доларів США; предмети ззовні схожі на грошові кошти у євро в еквіваленті номіналами 20, 50, 100, 200, 500 євро на загальну суму 15 650 тис. євро; мобільний телефон чорного кольору марки «Honor», модель BND-L21; мобільний телефон чорного кольору марки «iPhone 14 Pro Max S/N: НОМЕР_3 »; мобільний телефон чорного
кольору марки «iPhone 12 Pro S/N: НОМЕР_4 »; мобільний телефон білого кольору марки «iPhone 16 Pro Max S/N: НОМЕР_5 »; печатка з відтиском «ВЗОР»; флеш-накопичувач марки «Kingston 4 gb»; флеш-накопичував марки «SP 8gb».
У ході досудового розслідування встановлено, що вищевказані речі є знаряддям вчинення злочину, містять на собі сліди та відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Зазначені речі, згідно з частиною першою статті 98 КПК України є речовими доказами у кримінальному провадженні та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, оскільки у мобільному телефоні наявна інформація щодо розслідуваного кримінального правопорушення.
17 жовтня 2024 року постановою слідчого вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в органу досудового розслідування існує сукупність достатніх підстав вважати, що вищевказані предмети є доказом злочину, а саме зберегли на собі сліди вчинення останнього, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчиненого злочину, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та подальшого протиправного використання, а також збереження речових доказів, слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням та просив його задовольнити.
Слідчий у попередньому судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та пояснив, що ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_8 не підтверджено законність джерел походження вилучених грошових коштів, враховуючи, що вони офіційно не працевлаштовані. Просив клопотання задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 в попередньому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 90 000 дол. США та 15 650 євро, посилаючись на те, що клопотання стосується накладення арешту на майно третьої особи, тому у відповідності до вимог частини другої статті 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна повинен звертися прокурор, а не слідчий. Крім того,ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку було відмовлено у задоволенні частини клопотання щодо вилучення грошових коштів. Клопотання про арешт майна не містить обґрунтування того, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям речових доказів, визначених статтею 98 КПК України. При цьому, зазначила, що вилучені грошові кошти є заощадженнями сім'ї, у тому числі, здобуті за рахунок продажу ОСОБА_8 у 2018 році квартири.
Враховуючи вищевикладене, просила відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 90 000 дол. США та 15 650 євро, щодо задоволення клопотання в іншій частині не заперечувала.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки слідчому судді невідомо.
Власник майна та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, однак матеріали клопотання містять клопотання представника власника майна про розгляд клопотання у її відсутність та відсутність власника майна, в якому просила відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 90 000 дол. США та 15 650 євро.
Враховуючи положення частини першої статті 171 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність слідчого, власника майна та його представника.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024110000000301 від 03 вересня 2024 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 квітня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111-2 КК України.
21 травня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року проведено обшук за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: статут приватного підприємства ООО «ВЗОР» на 12 арк., рішення № 3 на 1 арк.; паспорт громадянина РФ для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 24 грудня 2021 року; паспорт громадянина РФ № НОМЕР_2 від 23 грудня 2021 року; предмети ззовні схожі на грошові кошти у російському еквіваленті номіналами 5, 10, 50, 100, 500, 1000, 2000, 5000 російських рублів на загальну суму 129 990 тис. рублів; предмети ззовні схожі на грошові кошти у доларовому еквіваленті на загальну
суму 90 000 тис. доларів США; предмети ззовні схожі на грошові кошти у євро в еквіваленті номіналами 20, 50, 100, 200, 500 євро на загальну суму 15 650 тис. євро; мобільний телефон чорного кольору марки «Honor», модель BND-L21; мобільний телефон чорного кольору марки «iPhone 14 Pro Max S/N: НОМЕР_3 »; мобільний телефон чорного
кольору марки «iPhone 12 Pro S/N: НОМЕР_4 »; мобільний телефон білого кольору марки «iPhone 16 Pro Max S/N: НОМЕР_5 »; печатка з відтиском «ВЗОР»; флеш-накопичувач марки «Kingston 4 gb»; флеш-накопичував марки «SP 8gb».
Постановою слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області вищевказане майно визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У клопотанні слідчого зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучені в ході обшуку речі, передмети, документи та грошові кошти є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Крім того, в судовому засіданні слідчий надав протоколи огляду мобільного телефону чорного кольору марки «Honor», модель BND-L21 та мобільного телефону чорного кольору марки «iPhone 12 Pro S/N: НОМЕР_4 », з яких вбачається, що в них міститься інформація щодо розслідуваного кримінального правопорушення.
При цьому, представник власника майна у судовому засіданні не заперечувала щодо накладення арешту на майно, яке просить слідчий, окрім грошових коштів в сумі 90 000 дод. США та 15 650 євро.
Посилання адвоката ОСОБА_10 на те, що вилучені грошові кошти є заощадженнями ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , у тому числі, набуті шляхом продажу ОСОБА_8 у 2018 році квартири у м. Харкові оцінюються слідчим суддею критично, оскільки будь-яких доказів на підтвердження викладених обставин не надано, зокрема, копії договору купівлі-продажу нерухомого майна із зазначенням вартості такого майна, довідок про доходи указаних осіб тощо, що свідчили б про реальну можливість заощадити ними грошові кошти у сумі, що була вилучена у ході обшуку. Будь-яких інших доказів на підтвердження законності походження вилучених коштів представником власника майна також надано не було.
Таким чином, слідчим доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначене вище майно зберегло на собі сліди розслідуваного кримінального правопорушення, може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже воно відповідає ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України, що згідно з частиною третьою статті 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні.
Посилання представника власника майна - адвоката ОСОБА_10 на те, що клопотання про арешт майна повинне подаватись виключно прокурором є безпідставними, оскільки частина друга у зв'язку з частиною першою статті 64-2 КПК є нормою дефініцією, яка визначає одного з учасників кримінального провадження. Її завданням не є встановлення порядку звернення із клопотанням про арешт майна в порівнянні з приписом частини першої статті 171 КПК, за яким з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Зазначене клопотання подано до суду слідчим за погодженням з прокурором, що відповідає вимогам чинного КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку 21 травня 2025 року за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, «Озерний 2013» обслуговуючий кооператив, вул. Лугова, буд. 13, а саме:
- статут приватного підприємства ООО «ВЗОР» на 12 арк., рішення № 3 на 1 арк.;
- паспорт громадянина РФ для виїзду за кордон № НОМЕР_1 від 24 грудня 2021 року;
- паспорт громадянина РФ № НОМЕР_2 від 23 грудня 2021 року;
- предмети ззовні схожі на грошові кошти у російському еквіваленті номіналами 5, 10, 50, 100, 500, 1000, 2000, 5000 російських рублів на загальну суму 129 990 тис. рублів;
- предмети ззовні схожі на грошові кошти у доларовому еквіваленті на загальну
суму 90 000 тис. доларів США;
- предмети ззовні схожі на грошові кошти у євро еквіваленті номіналами 20, 50, 100, 200, 500 євро на загальну суму 15 650 тис. євро;
- мобільний телефон чорного кольору марки «Honor», модель BND-L21;
- мобільний телефон чорного кольору марки «iPhone 14 Pro Max S/N: НОМЕР_3 »;
- мобільний телефон чорного кольору марки «iPhone 12 Pro S/N: НОМЕР_4 »;
- мобільний телефон білого кольору марки «iPhone 16 Pro Max S/N: НОМЕР_5 »;
- печатку з відтиском «ВЗОР»;
- флеш-накопичувач марки «Kingston 4 gb»;
- флеш-накопичував марки «SP 8gb».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1