Справа № 523/7295/25
Провадження №2-с/523/88/25
"25" червня 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Середа І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 29 квітня 2025 року № 523/7295/25, виданого Суворовським районним судом м. Одеси,
23 червня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 523/7295/25 від 29 квітня 2025 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси, про стягнення з неї на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» заборгованості за теплову енергію у розмірі 10965,92 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн та судового збору у розмірі 302,80 грн.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує на те, що 08 квітня 2025 року вона сплатила всю суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, про що надає копію платіжної інструкції на суму 10965,92 грн, а також сплатила судовий збір у розмірі 302,80 грн та правову допомогу у розмірі 1000 грн.
Перевіривши матеріали справи, суддя дійшла наступного.
29 квітня 2025 року суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кремер І.О. видала судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» заборгованості за теплову енергію у розмірі 10965,92 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн та судового збору у розмірі 302,80 грн.
19 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування вказаного наказу, оскільки вона 08 квітня 2025 року сплатила заборгованість у розмірі 10965,92 грн.
Ухвалою судді від 20 травня 2025 року заява ОСОБА_1 була повернута без розгляду через несплату нею судового збору у розмірі 151,40 грн за подачу заяви про скасування судового наказу.
23 червня 2025 року ОСОБА_1 повторно звертається із заявою про скасування судового наказу, до якої додає квитанції про сплату судового збору у розмірі 302,80 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн, сплачені нею на виконання судового наказу.
Відповідно до ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору.
Проте заявниця ОСОБА_1 не додала до своєї заяви квитанцію про сплату судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу у розмірі, визначеному п. 4-2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за ставкою 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2025 року складає 151,40 грн, чи документів на підтвердження наявності підстав для звільнення її від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». Натомість вона додає квитанцію про сплату судового збору у розмірі 302,80 грн на виконання оспорюваного наказу.
За вимогами ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Проаналізувавши вказані норми та встановлені обставини, суддя дійшла висновку про повернення заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Одночасно, ОСОБА_1 слід роз'яснити, що судовий наказ від 29 квітня 2025 року фактично виконаний боржницею у повному обсязі, на підтвердження чого у матеріалах справи є відповідні квитанції, що вказує на відсутність спору про право, тоді як вирішення питання про скасування судового наказу можливе за умови не визнання розміру заборгованості.
Фактичне виконання ОСОБА_1 судового наказу виключає необхідність вчинення стягувачем дій, спрямованих на звернення судового наказу на примусове виконання.
Керуючись ст.ст. 7, 170, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 29 квітня 2025 року № 523/7295/25, виданого Суворовським районним судом м. Одеси, повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала складена та підписана 25 червня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя