Справа № 513/373/25
Провадження № 2/513/565/25
Саратський районний суд Одеської області
01 липня 2025 року Саратський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Миргород В.С.,
при секретарі судового засідання - Аркуші І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк) в особі представника Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -
14 березня 2025 року позивач через свого представника - Шкапенка О.О. звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 05 грудня 2021 року ОСОБА_1 та АТ «Акцент Банк» уклали кредитний договір № АВН0СТ155101638700007105 та надано кредит у розмірі 50 000,00 грн, строком на 64 місяці зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно та комісії у розмірі 0,00%. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. У зв'язку з чим, станом на 14 березня 2025 року у ОСОБА_1 перед Банком виникла заборгованість за кредитом, що складає 114 774,59 грн, а саме: 49 979,54 грн - заборгованість за кредитом, 64 795,05 грн. - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн - заборгованість за комісією, 0,00 грн - заборгованість за пенею. В зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2025 року №АВН0СТ155101638700007105 у розмірі 114 774,59 грн та судові витрати у розмірі 2 422, 40 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 березня 2025 року справу передано у провадження судді Миргород В.С.
Ухвалою суду від 18 березня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. До позовної заяви додав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов просить задовольнити в повному обсязі, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації проживання за адресою АДРЕСА_1 , яку повернуто з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Крім того, про розгляд справи відповідач повідомлений згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
У відповідності до ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зі згоди представника позивача, який в поданій позовній заяві не заперечував проти винесення заочного рішення, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Судом встановлено, що 05 грудня 2021 року ОСОБА_1 заповнив бланк Анкету-заяву про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» в АТ «Акцент-Банк».
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, які викладені на банківському сайті www.a-bank.com.ua, складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
05 грудня 2021 року сторони також підписали паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка», в якому визначили: тип кредитного продукту; тип кредиту - кредит строковий; сума кредиту до 25 000 грн; строк кредитування - 12 місяців (з 23.02.2022 по 23.02.2023 роки включно); мета отримання кредиту - придбання товару/ здійснення платежу/ оплата послуг; процентна ставка 75%, з розміром місячного платежу - 3 027,88 грн. Підпис ОСОБА_1 у паспорті споживчого кредиту підтверджено 05 грудня 2021 року за допомогою електронного підпису.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 з викладеними у заяві та у паспорті споживчого кредиту умовами погодився без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на примірнику заяви ним проставлено свій особистий підпис, а у паспорті споживчого кредиту ним проставлено електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, а підписання ОСОБА_1 анкети - заяви та паспорту споживчого кредиту підтверджує укладення між ним і Банком договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Отже, в силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов'язання, погодившись на істотні умови банку. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_1 надано кредит зі сплатою процентів за його користування у розмірі 75,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено меморіальним ордером № ТR.20111040.67346.65455 від 05 грудня 2021 року.
У відповідності до виписки по кредиту, сформованої 14 березня 2025 року, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2025 року №АВН0СТ155101638700007105, що складає 114 774,59 грн, а саме: 49 979,54 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 64 795,05 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн загальний залишок заборгованості за комісією; 0,00 грн - загальний залишок за пенею.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 14 березня 2025 року у ОСОБА_1 перед Банком виникла заборгованість за кредитом, що складає 114 774,59 грн, а саме: 49 979,54 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 64 795,05 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн загальний залишок заборгованості за комісією; 0,00 грн - загальний залишок за пенею.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за умовами укладеного договору не виконує, та ним не надано доказів на спростування заявлених позовних вимог позивача, суд погоджується з наданим Банком розрахунком заборгованості.
Таким чином заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вказані витрати також повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, суд стягує з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Сарата Одеської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101638700007105 від 14 березня 2025 року станом на 14 березня 2025 року у розмірі 114 774,59 грн (сто чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 59 копійок), а саме: 49 979,54 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 64 795,05 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн загальний залишок заборгованості за комісією; 0,00 грн - загальний залишок за пенею.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Сарата Одеської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, судові витрати у розмірі 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві вісім грн 40 к.).
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду або через Саратський районний суд Одеської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.
Дата складення рішення 01 липня 2025 року.
Суддя В. С. Миргород