Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 496/2689/25
Номер провадження: 2/511/954/25
"30" червня 2025 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І. В. , розглянувши матеріали цивільної справи за позовом:
позивача: ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
представник позивача: адвокат Андрушкевич Тетяна Дмитрівна, адреса: м. Одеса, вул. Преображенська, 27,
до відповідача: Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області, адреса: Одеська область Одеський район, с. Дачне, вул. Шахтарська, 8-А;
відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, адреса: Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36;
третя особа: Громадська організація «Садове Товариство «Архітектор», адреса: Одеська область, Роздільнянський район, Єгорівська сільрада, ОСОБА_2 ,
про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав щодо земельної ділянки, наданої у приватну власність,
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області з Біляївського районного суду Одеської області за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа: Громадська організація «Садове Товариство «Архітектор», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав щодо земельної ділянки, наданої у приватну власність.
Відповідно до позовної заяви позивачка просить суд:
- Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 22-340 від 15.07.1998 за № 1975, виданий на ім?я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,050 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , для ведення садівництва.
- Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 0,050 га із цільовим призначенням - для ведення садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .
- Визнати за ОСОБА_1 , право на оформлення у власність в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки площею 0,050 га, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, Дачненська сільська рада (раніше - Єгорівська сільська рада), СТ "Архітектор", ділянка № НОМЕР_1 , для ведення садівництва.
- Зобов'язати відповідний орган Держгеокадастру внести відомості до Книги реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою про скасування державної реєстрації земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,050 га на ім?я ОСОБА_3 зареєстрованої за № 1975.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175 і 177 цього Кодексу.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, в позовній заяві позивачка зазначає відповідачами: Дачненську сільську раду Одеського району Одеської області та Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачка позивача просить суд:
- Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 22-340 від 15.07.1998 за № 1975, виданий на ім?я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,050 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , для ведення садівництва.
- Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 0,050 га із цільовим призначенням - для ведення садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .
- Визнати за ОСОБА_1 , право на оформлення у власність в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки площею 0,050 га, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, Дачненська сільська рада (раніше - Єгорівська сільська рада), СТ "Архітектор", ділянка № НОМЕР_1 , для ведення садівництва.
- Зобов'язати відповідний орган Держгеокадастру внести відомості до Книги реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою про скасування державної реєстрації земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,050 га на ім?я ОСОБА_3 зареєстрованої за № 1975.
Так, згідно вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Разом з тим, позивачем вказаних вимог не дотримано та не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, що в свою чергу унеможливлює з'ясувати які саме вимоги заявлені до кожного з відповідачів: Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ст. 4 Закону, за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн. 00 коп. (0,4 х 3028 = 1211 грн. 20 коп.)
Із оригіналу квитанції №0.0.4343864079.1 від 02.05.2025 року убачається, що ОСОБА_1 за подання до суду зазначеного позову сплачено 1211 грн. 20 коп. судового збору.
У відповідності до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Частиною 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Також, у відповідності до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 18.09.2023 року по справі №758/5118/21, можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів. Із цим пов'язаний і другий аргумент, який випливає із можливості подачі окремих позовів, а саме, якщо б позивач подавав окремі позови про виселення, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.
Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі протилежного тлумачення має місце одна вимога про виселення щодо чотирьох відповідачів, то це матиме наслідком наступне: у ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до всіх відповідачів, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред'явлені окремо щодо різних співвідповідачів. Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов'язувалися б із об'єднанням або роз'єднанням позовних вимог.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів.
Таким чином, при тлумаченні поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.
За наслідком викладеного суд зазначає, що як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 4 (чотири) вимоги немайнового характеру до двох відповідачів, кожна з якої виходячи з положень Закону України «Про судовий збір» та викладеної правової позиції Верховного Суду, є окремою вимогою, яка є предметом справлення судового збору.
За наслідком чого, за пред'явленим позовом в частині вимог немайнового характеру, які пред'явлені до двох відповідачів, сплаті підлягає судовий збір за кожною вимогою до кожного відповідача. Всупереч викладеному, при зверненні до суду позивачкою було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
У зв'язку з вищевикладеним, суд зазначає, що в разі дотримання позивачкою вимог, стосовно формулювання змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, позивачці також необхідно вирішити питання стосовно сплати судового збору, у відповідності до кількості вимог, сформованих до кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа: Громадська організація «Садове Товариство «Архітектор», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав щодо земельної ділянки, наданої у приватну власність- залишити без руху.
Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:І. В. Бобровська