Справа № 522/13846/25
Провадження № 2-а/522/370/25
30 червня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП; закрити провадження у справі.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху.
Згідно ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначається, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Однак в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить повного найменування юридичної особи - відповідача у справі, її місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, позовна заява підписана особою, без зазначення її прізвища, імені та по батькові особи, що позбавляє суд можливості належним чином ідентифікувати особу, яка підписала позовну заяву.
Згідно положень п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону № 3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Положення ч. 2 ст. 3 та ст. 5 Закону № 3674-VІ, які визначають об'єкти справляння та пільги щодо сплати судового збору, не передбачають жодних підстав звільнення особи від сплати судового збору за подачу адміністративного позову про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зокрема постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 зазначено, що серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором. Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI).
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Отже, за подання позовної заяви до суду мала бути сплачена сума судового збору у розмірі 605,60 гривень (3028,00,6 х 0,2), однак, позивач не сплатив судовий збір та не додав до позовної заяви документи, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, однак не зазначено номер і дату оскаржуваної постанови. До позовної заяви позивач додав копію постанови № ЮР/1439/1 від 11.04.2025, складену відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити щодо якої саме постанови про адміністративне правопорушення ним заявлено позовну вимогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 286 КАС України чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішень (постанов) суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
У разі, якщо позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються постанови про накладення адміністративного стягнення № ЮР/1439/1 від 11.04.2025, суд зазначає, що позовна заява подана з порушенням десятиденного строку на її подання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При зверненні до суду позивач не подав разом із позовною заявою заяву (клопотання) про поновлення строку на звернення до суду. Не заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду і в прохальній частині позовної заяви.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2023 (справа № 380/9077/22 адміністративне провадження № К/990/16802/23) викладено правовий висновок, згідно якого поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.
Згідно Постанови Верховного Суду від 06.04.2021 (справа№ 823/2363/18 адміністративне провадження № К/9901/33758/20) поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, колегія суддів зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.
Суд звертає увагу, що обов'язок щодо подання доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду покладається саме на позивача.
Позивач не додав до позовної заяви докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду. Також, в порушення вимог ст. 123 КАС України, позивач не подав суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишти без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви таким шляхом:
- зазначити у позовній заяві відомості про повне найменування відповідача, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зазначити у позовній заяві прізвище, ім'я та по батькові особи, яка підписала позовну заяву;
- уточнити позовну вимогу в частині того, яка саме постанова оскаржується позивачем;
- викласти обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щодо скасування постанови, а також зазначити докази, що підтверджують зазначені обставини;
- копію уточненої позовної заяви позивач має направити відповідачу до його електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" або у паперовій формі листом з описом вкладення , а докази направлення надати суду;
- надати до суду заяву (клопотання) про поновлення строку на звернення до суду із позовною заявою із зазначенням поважних причин пропуску строку на звернення до суду з позовною заявою та наданням відповідних доказів;
- сплатити судовий збір у розмірі 605,60 гривень та надати суду докази його сплати, або надати суду належні докази, які підтверджують наявність підстав, визначених Законом України "Про судовий збір", для звільнення позивача від сплати судового збору.
Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою у день первинного її подання до адміністративного суду
Керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 169, 286 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків строк - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Юлія ЧОРНУХА