Справа №522/11940/25
Провадження №1-кп/522/2712/25
01 липня 2025 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025168500000035, відомості про яке внесено 04.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Валентинівка Ширяєвського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_5 29 січня 2025 року, більш точний час не встановлено, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, за допомогою свого мобільного телефону через мережу Інтернет, на сайті онлайн оголошень «OLX» створив обліковий запис під ім'ям « ОСОБА_6 », та, не маючи на меті надавати послуги з встановлення кондиціонерів, розмістив оголошення щодо послуг з встановлення та ремонту кондиціонерів будь-якої складності, додавши до вказаного оголошення свій контактний номер телефону НОМЕР_1 для зв'язку.
01 лютого 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_7 побачив на сайті «OLX» онлайн оголошення щодо послуг з встановлення та ремонту кондиціонерів будь-якої складності, після чого зателефонував на вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був зазначений в оголошенні та належить ОСОБА_5 , як майстру з встановлення та ремонту кондиціонерів, та запросив його прийти.
Надалі, 02 лютого 2025 року о 09:00 ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, не маючи на меті надавати послуги з встановлення кондиціонеру, зустрівся з ОСОБА_7 , який будучи введеним в оману, передав ОСОБА_5 , як майстру з надання послуг з встановлення та ремонту кондиціонерів, повну оплату за надання вказаних послуг з встановлення кондиціонеру, у розмірі 4700 гривень.
В подальшому ОСОБА_5 , не маючи наміру надавати послуги з встановлення кондиціонеру ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 4700 гривень.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Крім того, 03 лютого 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_8 , побачив на сайті «OLX» онлайн оголошення щодо послуг з встановлення та ремонту кондиціонерів будь-якої складності, після чого зателефонував на казаний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був зазначений в оголошенні та належить ОСОБА_5 , як майстру з встановлення та ремонту кондиціонерів, та запросив його прийти.
Надалі, того ж дня, 03 лютого 2025 року о 16:00 ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , маючи прямий умисел, направлений на незаконнe заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, не маючи на меті надавати послуги з встановлення кондиціонеру, зустрівся з ОСОБА_8 , який будучи введеним в оману, передав ОСОБА_5 , як майстру з надання послуг з встановлення та ремонту кондиціонерів, повну оплату за надання вказаних послуг щодо встановлення кондиціонеру у розмірі 4400 гривень.
В подальшому ОСОБА_5 , не маючи наміру надавати послуги з встановлення кондиціонеру ОСОБА_8 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 4400 гривень.
Крім того, 03 лютого 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_9 , побачив на сайті «OLX» онлайн оголошення щодо послуг з встановлення та ремонту кондиціонерів будь-якої складності, після чого зателефонував на вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був зазначений в оголошені та належить ОСОБА_5 , як майстру з встановлення та ремонту кондиціонерів, та запросив його прийти.
Надалі, 04 лютого 2025 року о 09:00 ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, не маючи на меті надавати послуги з встановлення кондиціонеру, зустрівся з ОСОБА_10 , який будучи введеним в оману, передав ОСОБА_5 , як майстру з надання послуг з встановлення та ремонту кондиціонерів, аванс за надання вказаних послуг з встановлення кондиціонеру у розмірі 4000 гривень.
В подальшому ОСОБА_5 , не маючи наміру надавати послуги з встановлення кондиціонеру ОСОБА_9 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 4000 гривень.
Крім того, 05 лютого 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_11 , побачила на сайті «OLX» онлайн оголошення щодо послуг з встановлення та ремонту кондиціонерів будь-якої складності, після чого зателефонувала на вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був зазначений в оголошенні та належить ОСОБА_5 , як майстру з встановлення та ремонту кондиціонерів, та запросив його прийти.
Надалі, 06 лютого 2025 року приблизно о 13:00 год. ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, не маючи на меті надавати послуги з встановлення кондиціонеру, зустрівся з ОСОБА_11 , яка будучи введеною в оману, передала ОСОБА_5 , як майстру з надання послуг з встановлення та ремонту кондиціонерів, оплату за надання вказаних послуг з встановлення кондиціонеру у розмірі 5700 гривень.
В подальшому ОСОБА_5 , не маючи наміру надавати послуги з встановлення кондиціонеру ОСОБА_11 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та розпорядився вказаним майном на власний розсуд. Тим самим спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 5700 гривень.
Крім того, 10 лютого 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_12 , побачив на сайті «OLX» онлайн оголошення щодо послуг з встановлення та ремонту кондиціонерів будь-якої складності, після чого зателефонував на вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був зазначений в оголошенні та належить ОСОБА_5 , як майстру з встановлення та ремонту кондиціонерів, та запросив його прийти.
Надалі, 11 лютого 2025 року о 15:00 ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_7 , маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, не маючи на меті надавати послуги з встановлення кондиціонеру, зустрівся з ОСОБА_13 , який будучи введеним в оману, передав ОСОБА_5 , як майстру з надання послуг з встановлення та ремонту кондиціонерів, оплату за надання вказаних послуг з встановлення кондиціонеру у розмірі 6800 гривень.
В подальшому ОСОБА_5 , не маючи наміру надавати послуги з встановлення кондиціонеру ОСОБА_12 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 6800 гривень.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинені повторно, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред'явлених йому обвинуваченнях визнав у повному обсязі, та пояснив суду, що підтверджує всі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, оскільки дійсно з метою вчинення шахрайських дій, заволодів грошовими коштами потерпілих. Обвинувачений щиро покаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях, просив його суворо не карати і зазначив, що особисто, добровільно відшкодував шкоду усім потерпілим.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а так само визнав всі фактичні обставини їх вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданим ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованих ОСОБА_5 діянь і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, які вчинені обвинуваченим дійсно мали місце, вони містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190 КК України і ОСОБА_5 винуватий у їх вчиненні, так як він здійснив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Так, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин 5 та 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 756/4830/17-к вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Відповідно до положень ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, добровільно відшкодував заподіяну шкоду потерпілим, про що свідчать заяви останніх із зазначенням відсутності претензій матеріального характеру до ОСОБА_5 , наявність пом'якшуючих покарання обставини та відсутність обтяжуючих, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що покарання у виді обмеження волі, оскільки на переконання суду саме таке покарання буде необхідним для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення передбачені різними статтями особливої частини Кримінального кодексу України (ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України), у відповідності до вимог ч. 1 ст. 70 КК України покарання за сукупністю вказаних злочинів йому необхідно призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Так, формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_5 проявилося щире каяття.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням обставин вчинених кримінальних правопорушень, характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного, його наслідків, відшкодування обвинуваченим шкоди в повному обсязі завданої потерпілим, даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе при застосуванні до нього покарання на підставі ст. 75 КК України, а саме звільнення ОСОБА_5 від реального відбування покарання у виді обмеження волі із випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні №12025168500000035 відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2025 року на тимчасово вилучене 15.02.2025 року під час невідкладного обшуку громадянина ОСОБА_5 майно, а саме мобільний телефон «ZTE Blade A53» в корпусі сильного кольору, Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_1 - необхідно скасувати.
Відповідно до положень ч.1 ст. 96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилучені за рішенням суду у власність держави майна за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі, у випадках якщо майно було використано як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику, який не знав і не міг знати про їх незаконне використання. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію на користь держави до речового доказу у кримінальному провадженні № 12025168500000035 - мобільного телефону «ZTE Blade A53», в корпусі сильного кольору, Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону ( НОМЕР_1 ), який відповідно до постанови слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 20.02.2025 року, визнаний речовим доказом та зданий до камери зберігання речових доказів ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.
Цивільний позов у кримінальному провадженні № 12025168500000035 не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 8, 9, 96-1, 96-2, 368, 370- 374, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України і призначити покарання:
- за ч.1 ст. 190 КК України у виді 1-го (одного) року обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1-го (одного) року та 6-ти (шести) місяців обмеження волі.
На підставі вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 1-го (одного) року та 6-ти (шести) місяців обмеження волі.
На підставі до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від реального відбуття призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2025 року на тимчасово вилучене 15.02.2025 року під час невідкладного обшуку громадянина ОСОБА_5 майно, а саме мобільний телефон «ZTE Blade A53» в корпусі сильного кольору, Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_1 - скасувати.
На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України затасувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити на користь держави речовий доказ у кримінальному провадженні № 12025168500000035 - мобільний телефон «ZTE Blade A53», в корпусі сильного кольору, Imei1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону ( НОМЕР_1 ).
Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1