Єдиний унікальний номер: 378/587/25
Провадження № 3/378/210/25
01.07.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 320650 від 05.05.2025 ОСОБА_1 05.05.2025, близько 07 год. 47 хв., по вул. Цимбала Сергія в селищі Ставище, керував автомобілем ВАЗ-2103, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або у спеціалізованому медичному закладі, на що водій погодився проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер 0514, проба позитивна, 0,31 проміле, тест 4536, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Головатюк В.В. підтримав подане клопотання про закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був безпідставно зупинений працівниками поліції без порушення ним правил дорожнього руху, у зв'язку з чим не зобов'язаний був виконувати будь-які вимоги працівників поліції. Крім того, на місці події та під час оформлення адміністративних матеріалів, останньому працівниками поліції не були роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, та ст. 63 Конституції України, що позбавило його можливості захищатися у спосіб, передбачений КУпАП. Також звернув увагу на те, що відеозапис виготовлений з порушенням п. 3.5 розділу ІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ № 100 від 03.02.2016, а саме порушений обов'язок ведення безперервної відеозйомки. Відеозапис не містить всього спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 відразу після зупинки транспортного засобу. Також не зафіксований процес оформлення матеріалів справи та ознайомлення ОСОБА_1 з відповідним протоколом. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, всупереч ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, після того, як він не погодився з результатом 0,31 проміле (на відеозаписі clip-0 02 хв. 50 с.). На запитання поліцейського чи бажає ОСОБА_1 повторно продути Драгер, останній повідомляє, що бажає проїхати в медичний заклад, щоб здати відповідні аналізи на підтвердження його тверезого стану, на що працівники поліції повідомили, що кров лікарі зараз не відбирають, після чого почав оформляти протокол. Оголошуючи ОСОБА_1 фабулу протоколу, працівник поліції свідомо не оголошує про відмову його від проходження огляду в медичному закладі. Жодних ознак сп'яніння працівниками поліції у ОСОБА_1 не встановлено, лише автоматично названо декілька ознак сп'яніння, хоч з відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 адекватна поведінка, мова зрозуміла, чітка. Звернув увагу, що з відео неможливо встановити, що поліетиленова упаковка, в якій знаходився мундштук, була повністю герметична з усіх сторін та не використовувалася до даних подій, а також не було проведено контрольного забору повітря перед проведенням огляду. За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Поліцейський 2 взводу 2 роти 2 бат. ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Саєнко В.С. в судове засідання повторно не прибув, подав заяву, в якій зазначив, що немає можливості прибути в судове засідання в зв'язку з сімейними обставинами, просить справу розглядати без його участі (а.с. 37, 44).
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пункт 2.9. «а» ПДР України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
За положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Згідно п. 6 вищевказаного Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 6 розділу 2 Інструкції, в якому визначено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейськими в присутності двох свідків.
Пунктом 12 розділу ІІ вищевказаної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Дослідженням доказів по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 встановлено, що поліцейським зазначених вимог закону та підзаконних нормативних актів під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримали.
Як видно відносно ОСОБА_1 05.05.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 320650 від 05.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 05.05.2025, близько 07 год. 47 хв., по вул. Цимбала Сергія в селищі Ставище, керував автомобілем ВАЗ 2103, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або у спеціалізованому медичному закладі, на що водій погодився проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер 0514, проба позитивна, 0,31 проміле, тест 4536, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Головатюк В.В. не заперечував факт керування ОСОБА_1 автомобілем у вказаний в протоколі час та факт проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Проте, зазначив при цьому, що фактично з результатами такого огляду останній категорично не погоджувався, оскільки алкоголю він того дня не вживав, заявляв про це працівникам поліції, проте вони не пропонували йому проїхати до медичного закладу охорони для проведення відповідного огляду.
На підтвердження винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім протоколу, до матеріалів справи додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, роздруківку письмового результату тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер» Алкотест 6820 ARНК 0514, акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3-5). рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП (а.с. 9) та відеозапис перенесений з нагрудної відеокамери, відповідно до яких ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, був зупинений працівниками поліції, на пропозицію яких пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер», який показав результат «проба позитивна 0,31 % проміле».
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у спеціалізованому медичному закладі, тоді як, з переглянутого відеозапису (а. с. 10) вбачається, що останньому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
При цьому вказаним відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово висловлював свою незгоду з результатом проведеного огляду за допомогою приладу «Драгер», оскільки не вживав спиртні напої та пропонував поїхати в медичний заклад, щоб здати аналізи або кров (08:02:03), на що працівник поліції повідомив, що кров зараз у медичному закладі не беруть та розпочав складати вищезазначений протокол.
Отже зазначене доводить, що ОСОБА_1 не погодився із результатами проведеного поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічних засобів огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тому поліцейський відповідно до вимог п. 6 вищевказаного Порядку, п. 9 Розділу ІІ вищевказаної Інструкції та ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП мав забезпечити ОСОБА_1 можливість проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я.
У разі відмови ОСОБА_1 від проходження подальшого огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, поліцейський мав скласти протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 2.5 ПДР, тобто за відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що поліцейський виконав вимоги зазначених вище нормативно-правових актів, та за незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного поліцейським, забезпечити проведення огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З переглянутого відеозапису (а. с. 10) вбачається лише незгода ОСОБА_1 з результатом приладу «Драгер», проте, не зафіксовано роз'яснення останньому поліцейськими про можливість пройти у зв'язку з такою незгодою огляду в найближчому медичному закладі.
Наведене свідчить про те, що огляд останнього на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, а тому вважається недійсним.
Інших беззаперечних доказів того, що 05.05.2025 ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не надано.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Статтею ст. 130 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП та підзаконних нормативних актів - суд, оцінивши наявні в даній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю.
Керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ст. 247 ст. ст. 283-285, 287 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т. Н. Скороход