Справа № 372/1830/25
Провадження № 2-1268/25
23 червня 2025 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Зінченка О.М.,
при секретарі Калашник І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
08.04.2025 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 106294,03грн. з яких 38683,00 грн. - основна сума боргу, 64987,44грн.розмір пені, зазначений у розписці,2090,06 грн.- інфляційне збільшення (індекс інфляції), 533,53грн. - 3 % річних з простроченої суми за період прострочення, а також судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1211,20 грн. та витрати за правничу допомогу у розмірі 30000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ОСОБА_2 , написав розписку про отримання коштів від позивача 10.10.2024 р. та отримав кошти в розмірі 38683,00 грн. та зобов'язався повернути суму боргу до 21.10.2024 р.В розписці відповідач вказав, що у випадку прострочення сплати заборгованості, він зобов'язується сплачувати штраф у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення. Відповідач свої зобов'язання не виконав, позивач не одноразово звертався до нього з вимогою повернути йому гроші, але відповідач борг не повернув. Згідно розрахунку суми боргу:основна сума заборгованості за договором з 22.10.2024 р. по 02.04.2025 р. складає 38683,00 грн., інфляційне збільшення - 2090,06 грн., розмір пені 64987,44 грн. (38683,00 грн. х 1 х 168 : 100), 3% річних з простроченої суми 533,53 грн. Загальна заборгованість: період прострочення грошового зобов'язання 139 днів становить 106294,03 грн.
Ухвалою судді від 17.04.2025 р. у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 11.06.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання позивач та його представник - адвокат Базик О.П. не з'явилися, від представника позивача надійшла заява в якій просить розглянути справу за відсутності позивача та його представника. Позов підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином, в порядку ст. 11 ст. 128 ЦПК України. Причин неявки суду не повідомив, заперечень (відзиву) на позов не надав.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача та його представника і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що згідно копії боргової розписки від 10.10.2024 р. ОСОБА_2 отримав в борг від ОСОБА_1 гроші в сумі 38683,00 грн. з остаточним розрахунком щодо повернення суми позики не пізніше 21 жовтня 2024 р. Крім того в розписці ОСОБА_2 зазначив, що у випадку прострочення сплати заборгованості, він зобов'язується сплачувати штраф у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення. Повернення боргу буде відбуватися за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.6)
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, у випадку, якщо договір позики не є безоплатним (безпроцентним) у розумінні частини другої статті 1048 ЦК України, позичальник зобов'язаний сплатити винагороду (проценти за користування позикою) й у випадку, коли таким договором не передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно доч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума боргу за борговою розпискою за розрахунком позивача ОСОБА_1 становить: 38683,00 грн. - основна сума боргу, 64987,44 грн. (розмір пені, зазначений у розписці), 533,53 грн. - 3 % річних з простроченої суми за період прострочення.
Оскільки зобов'язання повернути борг відповідачем не виконані, то є законні підстави для задоволення позову з урахуванням положень ст.ст. 625, 635, 1046, 1049 ЦК України.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, то в цій частині суд зазначає наступне.
З наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат вбачається, що позивачем нараховувалась дані суми за період з 22.10.2024 р. по 07.04.2024 р.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.
Зокрема, вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України", введено в Україні воєнний стан із 5 год.30 хв. 24.02.2022 р., строк дії якого неодноразово продовжувався.
Відтак нарахування позивачем інфляційних втрат за період після 24.02.2022 р. не відповідає вимогам закону, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1211,20 грн.
На підставі викладено та керуючись ст.ст.4, 5, 10, 11, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 282, 289 ЦПК України, ст.ст. 257, 258, 526, 530, 512, 625, 1046-1049 ЦК України, суд-,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 104203,97 грн. та судовий збір у розмірі 1211,20 грн., а всього стягнути 105415,17 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О.М.Зінченко