Справа № 369/7165/25
Провадження № 3/369/4809/25
Іменем України
09.06.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від БПП в с. Чайки УПП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 306064 від 20.04.2025, складеного відносно ОСОБА_1 , 20.04.2025, о 09 год. 56 хв, по автодорозі М-05 Київ-Чоп, 21 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керувати таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія, вчинено повторно протягом року - постанова ББА № 114854 від 29.03.2025, чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та був тимчасово відряджений до військової частини НОМЕР_3 з метою проведення заходів рекрутингу з 20.04.2025 по 21.04.2025 року. Зазначив, що 20.04.2025 дійсно керував автомобілем, не маючи посвідчення водія, при цьому виконуючи наказ про термінове прибуття до військового об'єкту та у зв'язку із браком людей, за кермом автомобіля було наказано їхати саме йому. У підтвердження відповідних обставин надав витяги з наказів.
Вислухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, який використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
Відповідальність за відсутність при собі посвідчення водія відповідної категорії встановлена ч. 1 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, a caме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода (стаття 18 КУпАП).
Отже положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.
У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності, така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 годині 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, і діє на теперішній час.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом з 31.10.2023 у військовій частині НОМЕР_4 .
Згідно із наданого в судовому засіданні витягу з наказу № 119 від 19.04.2025 ОСОБА_1 був відряджений до військової частини НОМЕР_2 з метою проведення заходів рекрутингу на період з 20.04.2025 по 21.04.2025.
Як встановлено у ході судового розгляду, ОСОБА_1 20.04.2025 отримав наказ терміново прибути до військового об'єкту у зв'язку із службовою необхідністю. При цьому з огляду на відсутність водіїв у військовій частині та з урахуванням досвіду ОСОБА_1 останній сів за кермо транспортного засобу, не маючи права на керування ним (відсутнє у нього посвідчення водія).
Аналіз установлених обставин дозволяє зробити висновок, що ОСОБА_1 фактично використовував автомобіль для потреби захисту держави, усвідомлюючи той факт, що в умовах захисту України від російської агресії будь-яке запізнення до місця фактичного несення служби може спричинити неналежне та несвоєчасне виконання завдань командування щодо захисту України, та відповідно може нести тяжкі наслідки, у тому числі для життя та здоров'я громадян України, а відтак наявні підстави уважати, що він діяв за обставин крайньої необхідності, що виключає адміністративну відповідальність.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 247 КУпАП вчинення дії особою в стані крайньої необхідності є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, за таких обставин провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Керуючись ч. 5 ст. 126, ст. ст. 221, 247, 266, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Андрій ПАТІЄВИЧ