Справа № 369/1532/19
Провадження № 2-р/369/10/25
12.06.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвій І.О.,
при секретарі Маснюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2019 року у справі № 369/1532/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. перебувала цивільна справа № 369/1532/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2019 року у справі № 369/1532/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Просив роз'яснити, в якому розмірі судом було визначено стягувати аліменти з нього на користь позивача щомісяця, у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку або 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
В зв'язку з неявкою сторін по справі відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. перебувала цивільна справа № 369/1532/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
У позовній заяві ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, а саме 2027 грн. щомісяця з подальшою індексацією.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2019 року у справі № 369/1532/19 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів було задоволено частково. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.02.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішуючи питання про роз'яснення судового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення в цивільній справі» N 14 від 18.12.2009 р. зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (2001 р.) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Також, виходячи із системного тлумачення положень ст. 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 217 ЦПК України визначено, що роз'яснення рішення судом можливо тоді коли учасники процесу подають відповідну заву.
Однак слід звернути увагу, що у процесуальному законодавстві відсутня чітка вказівка щодо роз'яснення саме резолютивної частини рішення та щодо вирішення проблемних питань, що виникають у зв'язку із виконанням судового рішення. Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
В ухвалі Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі N 800/211/16 висловлено позицію про те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення виникає у зв'язку з тим, що рішення суду неоднозначно розуміється та з метою уможливлення його виконання, якщо таке не можливе через незрозумілість резолютивної частини судового рішення.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне роз'яснити резолютивну частину рішення суду, враховуючи, що надані заявником відомості вказують на складність виконання даного рішення суду.
При цьому суд враховує думку Конституційного Суду України про виконання судового рішення як невід'ємну складову права кожного на судовий захист (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012) та практику Європейського суду з прав людини (рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року), за якою право на виконання судового рішення має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки в розмірі прожиткового мінімуму на дитину щомісяця з подальшою індексацією. Водночас, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2019 року у справі № 369/1532/19 позовні вимоги було задоволено частково, але помилково зазначено про стягнення аліментів в розмірі прожиткового мінімуму для дитини.
Враховуючи викладене, оскільки дане роз'яснення не вносить змін у суть рішення, а сприяє його реалізації позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та необхідність роз'яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2019 року у справі № 369/1532/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, зазначивши, що оскільки вимоги позовної заяви було задоволено частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають аліменти на утримання дитини у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця.
Керуючись ст.ст. 247, 260, 271, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2019 року у справі № 369/1532/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, - задовольнити.
Роз'яснити, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2019 року у справі № 369/1532/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, стягнуто з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.02.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення у відповідності до ст. 261 ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя Інна ФІНАГЕЄВА