Справа № 369/7927/24
Провадження № 1-кс/369/1670/24
24.05.2024 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023116450000038 від 01 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України, -
09 травня 2024 року до суду надійшло клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023116450000038 від 01 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України.
Клопотання обґрунтоване тим, що сектором дізнання відділення поліції №1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення зареєстрованого 01 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023116450000038, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 01 лютого 2023 року до відділення поліції № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява від ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 про те, що невстановлені особи підробили документи на земельну ділянку та садовий будинок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Допитана як потерпіла ОСОБА_5 показала, що вона 03 березня 2020 року одружилась з ОСОБА_6 та мешкали разом за адресою: АДРЕСА_1 . В даному будинку мешкали разом до його смерті, а саме 20 грудня 2022 року.
28 січня 2023 року під час забирання особистих речей де була присутня ОСОБА_7 , яка діє на підставі доручення в інтереси ОСОБА_8 та має право представляти інтереси в усіх державних органах, щодо розпорядження земельною ділянкою та будинком з правом продажу.
В ході досудового розслідування встановлено, 1110 ОСОБА_6 перебував в офіційному шлюбі з ОСОБА_9 . Від шпобу спільних дітей не мали, але ОСОБА_10 мала дитину ОСОБА_11 від попереднього шлюбу. Під час спільного проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_6 придбали собі садовий будинок, земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:01:051:0147 під нього та оформили всі документи на ОСОБА_8 , так як останній є чоловіком ОСОБА_11 . Після чого вказане майно, а саме: садовий будинок та земельну ділянку згідно договорів дарування, ОСОБА_8 подарував Гоппе 1.1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла та ОСОБА_6 і ОСОБА_11 вступили в спадщину, а саме на земельну ділянку та садовий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер.
В ході досудового розслідування встановлено, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_8 згідно договору купівлі-продажу від 04 липня 2006 року придбав садовий будинок АДРЕСА_2 .
В подальшому садовий будинок АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 подарував ОСОБА_9 , що підтверджує договір дарування №1201 від 23 серпня 2011 року, таким чином ОСОБА_8 позбувся права власності на вищевказане майно.
Згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 № 369/3529/23 від 15 березня 2023 року було отримано тимчасовий доступ та вилучено оригінали договору дарування садового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:01:051:0147. Згідно даних договорів ОСОБА_8 вищевказане майно подарував ОСОБА_9 .
В подальшому згідно ухвали ІНФОРМАЦІЯ_3 № 369/3522/23 від 15 березня 2023 року було отримано тимчасовий доступ до оригіналів документів підставою яких стало видача дублікату договору купівлі продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:01:051:0147. Згідно отриманих документів підставою видачі дублікату договору купівлі продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:01:051:0147 є заява ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Остання додала до даної заяви довіреність ОСОБА_8 , який її уповноважує представляти його інтереси в державних та інших установах.
В подальшому 17 січня 2023 року ОСОБА_7 звернулась до Державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою та довіреністю, щодо оформлення земельної ділянки 3 кадастровим номером 3222410300:01:051:0147 на ім'я ОСОБА_8 , де цього дня Державним реєстратором було зареєстровано та внесено у відповідну базу власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:01:051:0147, як ОСОБА_8 .
На підставі викладеного вбачається, що ОСОБА_8 не маючи жодних підстав та права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:01:051:0147 та садовий будинок АДРЕСА_2 надає довіреність.
В подальшому в ході моніторингу соціальної мережі Інтернет встановлено, що садовий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:051:0147 виставлено на продаж, тобто з вищевказаного вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на підставі сумнівних документів отримали право на садовий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:051:0147.
Садовий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:051:0147 у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, зазначеним у вказаній статті та необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаного речового доказу.
Прокурор просив задовольнити клопотання та накласти у кримінальному провадженні № 12023116450000038 від 01 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, арешт на садовий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:01:051:0147 з встановленням заборони відчуження, користування та розпорядження на вказане майно.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, просили розгляд здійснювати без участі слідчого та прокурора.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів на підставі ч.4 ст. 107 КПК України не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що сектором дізнання відділення поліції №1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення зареєстрованого 01 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023116450000038, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Садовий будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:051:0147 у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вказані речі у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідають критеріям, зазначеним у вказаній статті та необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаного речового доказу.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання не обґрунтоване та не підлягає задоволенню, оскільки слідчий не довів необхідність такого арешту та, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до перетворення, знищення чи відчуження майна, крім того, до клопотання не додано письмових доказів, які підтверджують право власності на земельну ділянку та садовий будинок станом на день подання клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023116450000038 від 01 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1