Справа № 367/6589/25
Провадження по справі № 1-кп/367/896/2025
01 липня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпені кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2025 за № 12025111420000126 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
12 квітня 2025 року приблизно о 13 годині 00 хвилин (точний час не встановлено) між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перебували поблизу магазину «Сведи» по вул. Вокзальній, 129-Б у м. Бучі Бучанського району Київської області, під час розпивання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, відбувся словесний конфлікт, у ході якого в ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці, у той же час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя ОСОБА_5 в момент їх заподіяння, та бажаючи їх настання, з метою нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, тримаючи у правій руці ніж, підійшов до ОСОБА_5 та, перебуваючи в положенні стоячи навпроти останнього, наніс ОСОБА_6 два удари ножем в область черевної порожнини, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини справа та черевної стінки зліва у вигляді: колото-різаної рани в 6-7 міжребер'ї справа та по нижньому краю 9-го ребра зліва, гемопневматораксу правої плевральної порожнини, ушкодженням нижньої долі правої легені; ушкодженням селезінки, правої частки печінки, підшлункової залози та Вірсунгової протоки стінки шлунка по малій кривизні; гемоперитонеум, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, а саме - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, підтвердив суду, що між ним та потерпілим під час вживання алкогольних напоїв виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_4 двічі вдарив потерпілого ножем. Після цього, ОСОБА_4 , побачивши в потерпілого кров, зняв з потерпілого футболку та намагався зупинити кров, одночасно з цим ОСОБА_4 звернувся до продав чині магазину, яка перебувала поряд, з проханням викликати швидку. ОСОБА_4 також зазначив, що після вчиненого він залишався на місці вчинення злочину та, дочекавшись поліції, у всьому зізнався. У вчиненому ОСОБА_4 розкаявся, зазначив, що усвідомив злочинність своїх дій одразу після вчиненого та жалкує з приводу заподіяної шкоди здоров'ю потерпілого.
Потерпілий подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд за його відсутності, у заяві зазначив, що не має претензій до обвинуваченого, та просив суд не позбавляти обвинуваченого волі.
Оскільки сторони кримінального провадження не оспорюють жодну з обставин, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, і викладені в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, а тому відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.
За таких обставини, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам справи, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 надав суду правдиві показання, які відповідають обставинам кримінального провадження та свідчать про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме - умисного тяжкого тілесне ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який є несудимим, має постійне місце проживання, але за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра обвинувачений не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, оскільки обвинувачений засудив свої дії, про що також свідчить те, що він визнав свою вину, дав правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин та готовий понести заслужене покарання.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 740/5424/15-к, від 05.02.2019 у справі № 753/24474/15-к сформульовано правову позицію про те, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначено, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Зважаючи на фактичні обставини в даному кримінальному провадженні, повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції цієї статті, про що також просив прокурор у судових дебатах.
До того ж, із урахуванням обставин вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння, тяжкості кримінального правопорушення, поведінки обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, який до приїзду поліції самостійно залишався на місці злочину та намагався надати першу допомогу потерпілому, його ставлення до вчиненого, встановленої судом пом'якшуючої покарання обставини, відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Визначене ОСОБА_4 покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України та ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Згідно із протоколом затримання від 12.04.2025 ОСОБА_4 було затримано 12.04.2025 о 15 год 30 хв.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 14.04.2025 відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язку не залишати місце свого проживання щодня в період часу з 22 год 00 хв вечора до 06 год 00 хв ранку наступної доби.
Таким чином, у строк покарання ОСОБА_4 підлягає зарахуванню період його тримання під вартою під час досудового розслідування, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку день за день за період з 12.04.2025 по 14.04.2025 включно.
Враховуючи, що обвинуваченому судом призначається покарання із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, суд не вбачає необхідності застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід до набрання вироком законної сили, а тому обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби підлягає скасуванню.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження, які було застосовано під час досудового розслідування, підлягають скасуванню.
З обвинуваченого, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні за проведення експертних досліджень.
Цивільний позов не подавався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 170, 171, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з моменту затримання з 12 квітня 2025 року по 14 квітня 2025 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питання пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання щодня в період часу з 22 год 00 хв вечора до 06 год 00 хв ранку наступної доби скасувати.
До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не застосовувати запобіжний захід.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 14.04.2025, скасувати.
Речові докази:
1) змиви речовини бурого кольору з асфальтного покриття, зрізи нігтьових пластин та змиви з обох рук ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
2) червону кофту з сірими лампасами, білу футболку з чорними візерунками, чорну куртку з сірими лампасами, мобільний телефон Fly з написом зверху з лівої сторони над екраном Хlife, куртку марки «Adidas» сірого кольору, - повернути власнику майна;
3) ніж із коричневою ручкою - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави процесуальні витрати в розмірі 19681 (дев'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят один) грн. 55 коп.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1