Справа № 362/4663/25
Провадження № 1-кс/362/464/25
25.06.2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітанаполіції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівського окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України,
25.06.2025 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітанаполіції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівського окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 22.06.2025 (у невстановлений досудовим розслідуванням час), ОСОБА_9 залучив до вчинення злочину раніше знайомого йому ОСОБА_6 , якому повідомив про свій умисел, який полягав у пошкодженні чужого майна шляхом підпалу домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та надав інформацію, необхідну для виконання злочину, вказав місце знаходження будівлі та спосіб пошкодження майна - шляхом підпалу, на що останній надав свою згоду, тим самим останні вступили в злочинну змову між собою попередньо визначивши роль кожного і дійшли обопільної згоди про спільне пошкодження чужого майна.
В свою чергу, ОСОБА_6 , того самого дня, залучив до вчинення злочину раніше знайомого йому ОСОБА_10 , якому повідомив про їх з ОСОБА_9 умисел, який полягав у пошкодженні чужого майна шляхом підпалу домоволодіння розташованого адресою: АДРЕСА_1 , тим самим долучивши останнього в злочинну змову між ними.
Попередньо узгодивши план дій, та ролі кожного учасника у вчиненні злочину, згідно якої ОСОБА_6 та ОСОБА_10 - виконували безпосередньо дії направлені на умисне пошкодження майна шляхом підпалу, а ОСОБА_9 виконував роль відео оператора.
22.06.2025 року, близько 21 години 02 хвилини (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зустрілись на зупинці «Чабани», що у селищі міського типу Чабани Фастівського району Київської області та втрьох вирушили у напрямку міста Васильків Обухівського району Київської області на маршрутному таксі «303» зі сполученням ВДНХ - Васильків.
Прибувши 22.06.2025 року близько 21 години 20 хвилин до міста Васильків Обухівського району Київської області, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 вийшли на зупинці громадського транспорту «Хитряк» та попрямували у напрямку вулиці Шевченка міста Васильків Обухівського району Київської області
23.06.2025 року, близько 02 години 45 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 з метою реалізації свого злочинного умислу прибули за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
В подальшому , ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 реалізуючи злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи при собі заздалегідь заготовлений камінь, запальничку та «Коктель Молотова», який був виготовлений з тканини пропитаною паливно-мастильною речовиною та двох скляних пляшок, з метою пошкодження домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , свідомо виконали дії, а саме ОСОБА_6 першочергово перекинув камінь через паркан в бік домоволодіння АДРЕСА_1 , тим самим пошкодивши вікно будинку АДРЕСА_1 . Після чого останній разом з ОСОБА_10 взяли дві скляні пляшки з горючою рідиною «коктейлем Молотова», запалили тканинну ганчірку, яка перебувала в горловині пляшки та перекинули запальну суміш «коктейль Молотова» через паркан в бік будинку 5/2 по провулку Єдності, що у місті Васильків Обухівського району Київської області, тим самим виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі, так як запальна суміш потрапила на бруківку та зайнявшись, не спричинила підпалу будівлі.
В свою чергу ОСОБА_9 , стояв неподалік від місця вчинення кримінального правопорушення та спостерігав за діями ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , які знімав на мобільний телефон «Iphone» модель «11 Pro Max» х64Gb (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ).
У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_6 металопластикове вікно та відкіс будинку АДРЕСА_1 , який на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було пошкоджено шляхом підпалу та останній спричинено матеріальних збитків.
23.06.2025 року о 08 год. 50 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, крім того йому повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється.
23.06.2025 старшим слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, яке погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, 23.06.2025 о 18 год. 35 хв. вручено підозрюваному ОСОБА_6 за участі захисника ОСОБА_13 .
Слідчим в клопотанні вказано, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України; ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 може вчиняти нові кримінальні правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити, оскільки підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки він не знав, що будинок належить військовому. ОСОБА_9 сказав, що там знаходиться погана людина, яку треба налякати.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні, просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки стороною обвинувачення не було доведено ризиків визначених ст.. 177 КПК, та спростовуються тим, що його підзахисний має постійне місце проживання де проживає з батьками, навчається, є волонтером, характеризується позитивно. Щодо незаконного впливу на потерпілих та свідків, спростовується тим, що вони всі допитані, слідчий експеримент із його підзахисним проведено, що підтверджує тільки наміри його підзахисного сприяти досудовому слідству. Щодо вчинення нових кримінальних правопорушень спростовується тим, що його підзахисний до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, а тому заявив усне клопотання про обрання до його підзахисного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заслухавши слідчого, прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 12025111140000411 від 13.06.2025 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені захиснику та підозрюваному 24.06.2025 року о 19 год. 03 хв., приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 12025111140000411 від 13.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, а саме в закінченому замаху на умисне пошкодження чужого майна вчиненого шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб (а.с.9).
23.06.2025 року о 08 год. 50 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, крім того йому повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється (а.с.108-111).
23.06.2025 старшим слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, яке погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, 23.06.2025 о 18 год. 35 хв. вручено підозрюваному ОСОБА_6 за участі захисника ОСОБА_13 (а.с.125-129).
На даній стадії досудового розслідування підозра ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується протоколом ОМП від 23.06.2025, який проводився за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_14 від 23.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 від 23.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_16 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_16 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_16 від 23.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_17 від 23.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_18 від 23.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_19 від 23.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_20 від 23.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_21 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_21 від 23.06.2025; протоколом пред'явлення для особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_21 від 23.06.2025; протоколом огляду предметів від 23.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 23.06.2025; протоколом огляду від 23.06.2025 за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Грушевського, 13; протоколом огляду від 23.06.2025 за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Декабристів, 4.
За змістом ст. 184 КПК України підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v. United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Отже обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке, у разі визнання його винним, може понести покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років позбавлення волі, про що свідчать зібрані органом досудового розслідування та надані слідчому судді на даній стадії досудового розслідування докази.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, досліджених у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, є однією з підстав для застосування запобіжного заходу.
Слід зазначити, що при визначенні запобіжного заходу до підозрюваного, слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі доданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, умислу, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
Частина друга статті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання про обрання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Відповідно до п. 5 Листа ВССУ, слідчий суддя має ретельно перевіряти відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання).
У випадку недотримання слідчим, прокурором вимог ст. 184 КПК України слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні.
Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3)вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;
5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;
7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);
8) наявність судимостей у підозрюваного;
9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Луценко проти України» у остаточному рішенні від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями). Будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін «свавільність» розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільним і, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли з боку державних органів мала місце недобросовісність або введення в оману (рішення від 09 липня 2009 року у справі «Моорен проти Німеччини» (Mooren v. Germany) [ВП], заява № 11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), заява № 65559/01, пункт 74)».
Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України; його вік та стан здоров'я, у якого відсутні тяжкі захворювання; на обліку у лікаря нарколога та психіатричному кабінеті не перебуває; міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, те що він не одружений, враховуючи його молодий вік, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, з сусідами підтримує дружні стосунки, де проживає разом батьками; є студентом 3 курсу ДНЗ «Центр професійної освіти технологій та дизайну» де також характеризується позитивно; офіційно не працюючий, але є волонтером БО «Майбутнє України», раніше не судимий; компрометуючих матеріалів на ОСОБА_6 прокурор не володіє; також прокурором слідчому судді не додано доказів, а також не містять матеріали клопотання і кримінального провадження, що до підозрюваного раніше застосовувались запобіжні заходи, умови яких він порушував, а тому приходить до обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Окрім того, прокурором не підтверджено можливість ОСОБА_6 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки спростовується тим, що підозрюваний раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, також прокурором та слідчим не надано слідчому судді реальних доказів, яким чином підозрюваний може незаконно впливати на свідків, які є працівниками поліції та потерпілу, які вже допитані слідчим, а тому відсутні підстави вважати, що відносно ОСОБА_6 дієвим буде лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з матеріалів справи не вбачається.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, чи правильна кваліфікація злочину чи ні, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а також вирішувати питання щодо зміни обраного іншим судом запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання
Таким чином, враховуючи, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, а саме ч. 2 ст. 177 КПК України, наявність на даній стадії досудового розслідування обгрунтованої підозри та недоведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та задовольнити частково усне клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_5 і застосувати щодо ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід, а саме: цілодобовий домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 24.02.2022, на всій території України введений воєнний стан який діє й по сьогодні.
Тому, у період введення воєнного стану на території України дозволити підозрювному після сигналу «Повітряна тривога» та протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебуванні останнього в укритті для забезпечення захисту його життя.
Керуючись ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 195, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітанаполіції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Васильківського відділу Обухівського окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України - відмовити.
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Володарське, Володарського району, Донецької області, українця, громадянина України, середньою освітою, студента 3 курсу ДНЗ «Центр професійної освіти технологій та дизайну», не одруженого, працюючого, але не офіційно, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , як внутрішньо переміщена особа, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на шістдесят днів, а саме до «21» серпня 2025 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , цілодобово, на період дії ухвали, строком на 60 днів, а саме до «21» серпня 2025 року, включно.
- з'являтися на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, слідчого чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, навчання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , і звільнити.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Направити копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для виконання до ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області.
Виконання ухвали щодо дотримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цідодобового домашнього арешту покласти на ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 535 КПК України ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області та ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській областіповідомити слідчого суддю про результат виконання ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2025 року.
Строк дії ухвали складає два місяці та до «21» серпня 2025 року, включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 01.07.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_23