Справа № 357/15999/24
Провадження № 6/357/98/25
01 липня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Ільницька І. П.,
За участі:
представника заявника Горопацького А.С.,
представника стягувача Декало Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) з індивідуальним споживачем,-
17 червня 2025 року заявниця ОСОБА_1 через свого представнка Горопацького Анатолія Сергійовича звернулася до суду з заявою про поворот виконання судового рішення, в якій просить: 1) Вирішити питання про поворот виконання судового наказу та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» на користь ОСОБА_1 9103,52 грн та судовий збір в сумі 302,80 грн шляхом перерахування цих сум на банківський рахунок ОСОБА_1 ; 2) Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 151,40 грн.
В обґрунтування заяви було вказано, що 04 грудня 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоцерківвода» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоцерківвода» заборгованість за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення в сумі 9103,52 грн та судовий збір в сумі 302,80 грн. Вказаний наказ виконано в повному обсязі, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 02 квітня 2025 року.
01 квітня 2025 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області скасовано наказ від 04 грудня 2024 року, проте питання про поворот виконання наказу не було вирішено.
Судовий розгляд заяви про поворот виконання рішення суду призначено на 01 липня 2025 року на 12.00 год.
20 червня 2025 року заявниця ОСОБА_1 через свого представника Горопацького Анатолія Сергійовича звернулася до суду з заявою про відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу в сумі 8250,00 грн, які стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу згідно з договором від 29 травня 2025 року, укладеним останньою з ФОП - юристом Горопацьким А.С.
В судовому засіданні представник заявниці Горопацький А.С. заяву про поворот виконання судового рішення підтримав у повному обсязі та просив суд її задоволити. Заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу просив розглядати в наступному судовому засіданні при поданні ним доказів на обґрунтування вказано заяви. Додатково пояснив, що він є ФОП та юристом, проте не має статусу адвоката. Судовий збір в сумі 151,40 грн ОСОБА_1 сплачувала не за подання заяви про поворот виконання судового рішення, а за подання заяви про скасування судового наказу.
В судовому засіданні представник стягувача - ТОВ «Білоцерківвода» просила суд відмовити в задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення у зв'язку з тим, що судовий наказ було виконано приватним виконавцем до його скасування ухвалою суду. Права боржника не було порушено, тому допускати поворот виконання рішення неможливо. При допущенні повороту виконання судового рішення будуть порушено права стягувача, так як боржник зобов'язана сплачувати послуги з водо постачання та водовідведення і не може ними користуватися на безоплатній основі. З приводу зави про стягнення витрат на правничу допомогу, представник стягувача просить її розглядати в даному судовому засіданні та відмовити в її задоволенні, так як представником боржника не надано до суду доказів на обґрунтування понесення витрат на правничу допомогу; не надано акту виконаних робіт і розрахунку вартості послуг.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:
04 грудня 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» від 04 листопада 2024 року та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоцерківвода» заборгованість за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення в сумі 9103,52 грн та судовий збір в сумі 302,80 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвіненко О.В. від 21 березня 2025 року відкрито виконавче провадження на виконання судового наказу від 04 грудня 2025 року.
Платіжною інструкцією № 2684 від 26 березня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 207,34 доларів США на виконання судового наказу № 357/15999/24, виданого Білоцерківським міськрайонним судом 30 січня 2025 року.
Платіжною інструкцією від 24 березня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 2233,52 грн на виконання судового наказу № 357/15999/24, виданого Білоцерківським міськрайонним судом 30 січня 2025 року.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвіненко О.В. від 02 квітня 2025 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання судового наказу від 04 грудня 2024 року, який видано 30 січня 2025 року. Згідно даної постанови залишок не стягнутої суми за виконавчим документом становить 0,00 грн.
01 квітня 2025 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області задоволено заяву ОСОБА_1 від 27 березня 2025 року та скасовано наказ від 04 грудня 2024 року.
Вказаною ухвалою не вирішувалося питання про поворот виконання наказу від 04 грудня 2024 року.
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.
Звертаючись з заявою про скасування судового наказу боржником клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлялось.
Відповідно до ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
У рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року по справі №13-рп/2011 роз'яснено, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Враховуючи позицію Конституційного Суду України щодо тлумачення норми статті 380 ЦПК України, в редакції 2011 року, що регулює аналогічні за змістом відносини, визначені в ст. 444 ЦПК України, поворот виконання рішення це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв'язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав.
За своєю суттю поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (постанова Великої палати Верховного Суду 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц).
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду.
Оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суд повинен задовольнити відповідну заяву та повернути відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених статтею 445 ЦПК України, яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.
Таким чином у зв'язку із скасуванням судового наказу від 04 грудня 2025 року у справі № 357/15999/24, суд дійшов висновку про задоволення заяви про поворот виконання судового наказу та необхідність повернення стягнутої суми, а саме заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 9103,52 грн. та витрат по оплаті судового збору в сумі 302,28 грн.
Суд не бере до уваги посилання представника стягувача про неможливість допущення повороту виконання судового наказу, так як він виконаний до моменту його скасування, у зв'язку з тим, що судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення від 04 грудня 2024 року сканований ухвалою суду від 01 квітня 2025 року, а тому всі грошові кошти, які було стягнуто з ОСОБА_1 на підставі скасованого судового наказу, мають бути повернуті останній Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода».
При вирішенні питання щодо стягнення судового збору суд виходить з наступного:
Відповідно до п.7 ст. 444 ЦПК України, за подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.
До суду не долучено докази сплати ОСОБА_1 судового збору в сумі 151,40 грн за подання заяви про поворот судового рішення, а її представником надано пояснення в судовому засіданні про те, що вказаний судовий збір було сплачено за подання заяви про скасування судового наказу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», не передбачено правових підстав для повернення судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу і її задоволення судом.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ТОВ «Білоцерківвода» судового збору в сумі 151,40 грн, сплаченого за подання зави про скасування судового наказу.
При вирішені питання про відшкодування ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного:
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4зазначеного Закону).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогуадвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (див. пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Приймаючи до уваги те, що заявницею та її представником не надано доказів того, що витрати на правничу допомогу їй надала особа, яка є адвокатом, представник заявниці, з яким остання уклала договір про надання правничої допомоги, в судовому засіданні пояснив, що він не є адвокатом, суд приходить до висновку про доцільність постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 353, 354, 444 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення по цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) з індивідуальним споживачем - задовольнити частково.
Здійснити поворот виконання Судового наказу від 04 грудня 2024 виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення в розмірі 9103,52 грн та витрат на оплату судового збору в сумі 302,80 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (Київська область, місто Біла Церква, вулиця Сухоярська, будинок 14, код ЄДРПОУ: 38010130) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) грошові кошти в сумі 9406,32 грн в порядку повороту виконання Судового наказу від 04 грудня 2024 року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по справі № 357/15999/24 (провадження 2-н/2736/676/24).
В задоволенні іншої частини заяви, зокрема стягнення судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу та витрат на правничу допомогу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Суддя М. М. Бебешко