Справа № 442/1663/25 Головуючий у 1 інстанції: Грицай М. М.
Провадження № 33/811/863/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
30 червня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Крецул Л.М, особи, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 , його представника - адвоката Білінського Богдана Петровича, потерпілої ОСОБА_3 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2025 року,
встановив:
постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2025 року об'єднано в одне провадження справи №442/1663/25 (провадження №3/442/958/2025), №442/1663/25 (провадження №3/442/959/2025) з присвоєнням єдиного реєстраційного номера №442/1663/25 (провадження №3/442/958/2025) та закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №237317 від 03.02.2025, ОСОБА_1 01.01.2024 о 22:13 год у с.Рихтичі Дрогобицького району Львівської області по вул.Шкільній керував транспортним засобом марки JEEP Cherokee BC4100MP у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено висновком лікаря 251. Вказаними діями порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №237289 від 03.02.2025, ОСОБА_1 01.01.2024 о 22:13 год у с.Рихтичі Дрогобицького району Львівської області по вул.Шкільній керував транспортним засобом марки JEEP Cherokee BC4100MP, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміни, в результаті чого не справився з керуванням та виїхав за межі проїзної частини дороги, чим спричинив механічні пошкодження транспортного засобу, а пасажир ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження. Вказаними діями порушив вимоги п. 12.1 ПДР України.
На згадану постанову адвокат Білінський Б.П. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2025 року та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП; викликати у судове засідання та допитати у якості свідків ОСОБА_5 та потерпілу ОСОБА_3 .
В обґрунтування поважності причин пропуску на апеляційне оскарження покликається на те, що про дату розгляду справи у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області ОСОБА_2 не знав, повісток, повідомлень не отримував. Копію оскаржуваної постанови адвокат отримав 21 травня 2025 року, що підтверджується відміткою у матеріалах справи. Загальний доступ до постанови з ЄРСР відбувся 21 травня 2025 року, договір про надання правової допомоги укладено 24 травня 2025 року.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння здійснив ДТП, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_3 зазнала тілесних ушкоджень. Стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_6 підтверджується медичним висновком №251.
Місцевий суд, всупереч наявним у матеріалах справи доказам неповно з'ясував обставини справи та послався лише на суперечності у протоколах, рапортах і нібито відсутності належних доказів. Вбачається, що суд першої інстанції взагалі не надав оцінки доказам, що підтверджують вину ОСОБА_6 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених с. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, а лише формально вказано про розбіжності у протоколах та рапорті. ОСОБА_2 є власником транспортного засобу, та зазнав істотної шкоди внаслідок дій ОСОБА_6 . ОСОБА_3 зазнала тілесних ушкоджень внаслідок ДТП. Натомість ані ОСОБА_2 ані ОСОБА_3 місцевий суд навіть належним чином не повідомив про судовий розгляд чим порушив їхні права на справедливий суд.
Наголошує, що місцевий суд послався на презумпцію невинуватості проте жодним чином не надав належної правової оцінки доказам, що містяться у матеріалах справи.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши думку учасників судового провадження, прихожу до висновку, що апелянту слід повернути подану ним апеляційну скаргу, виходячи із наступного.
Згідно з ч.3 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із матеріалав справи вбачається, що потерпілою у цьому адміністративному провадженні є ОСОБА_3 (а.с.3, 76).
Відтак, ОСОБА_2 , який згідно матеріалів справи є свідком (а.с.96-99), і в інтересах якого адвокат Білінський Богдан Петрович подав апеляційну скаргу у даному випадку не є суб'єктом апеляційного оскарження згідно наведеної норми закону.
При цьому, діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено повернення апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має права на подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим апеляційний суд, керуючись рішенням Європейського суду з прав людини «Надточій проти України» № 7460/03 від 15 травня 2008 року, вважає необхідним застосувати аналогію права, найбільш близької галузі права, тобто кримінального процесуального права та при вирішенні питання про повернення апеляційної скарги, апеляційному суду необхідно керуватися положеннями ст. 399 КПК України.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Враховуючи наведене, приписи ст.ст. 284, 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Білінського Б.П. в інтересах ОСОБА_2 , який не є потерпілим у цій справі, тобто неналежним апелянтом, підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.7, 287, 294 КУпАП, ст. 399 КПК суд
постановив:
апеляційну скаргу адвоката Білінського Богдана Петровича в інтересах ОСОБА_2 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 травня 2025 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - повернути апелянту.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ