Справа № 464/3649/24 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В. Я.
Провадження № 22-ц/811/54/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
30 червня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на рішення Франківського районного суду м.Львова від 06 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, -
В травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо -транспортної пригоди.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою Сихівського районного суду м. Львова від 15.09.2023р. у справі №464/5776/23 встановлено, що 21.08.2023р. об 11 год. 10 хв. на вул. Стуса, 53 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень, чим порушила вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. Даною постановою ОСОБА_2 , відповідачку у справі, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Зазначає, що вона, позивачка, є власником автомобіля марки «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 , який застрахований у ПрАТ СК "ПЗУ Україна". Станом на 21.08.2023р. автомобіль марки «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала відповідачка, застрахований в ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА". Відповідно до висновку транспортно - товарознавчої експертизи №57/23 від 16.10.2023р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 становить 78 519, 86 грн. Загальна сума, сплачена відповідачем позивачці, становить 39 802, 60 коп. Зважаючи на дану обставину, відповідач не здійснив повної виплати страхового відшкодування, а тому з відповідача 1 слід стягнути 38 717, 80 коп. невиплаченого страхового відшкодування. Крім того, просить стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Також просить стягнути з обох відповідачів витрати, пов"язані з проведенням експертизи в розмірі 5 000 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн., та сплачений судовий збір.
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду (різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою виплаченого страхового відшкодування) в розмірі 38 717 (тридцять вісім тисяч сімсот сімнадцять) гривень 80 коп., судовий збір в розмірі 962 (дев'ятсот шістдесят дві) гривень 54 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 519, 08 (шість тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 08 коп., витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 3973 (три тисячі дев'ятсот сімдесят три) гривень 90 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, судовий збір в розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 66 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 842 (вісімсот сорок дві) гривень 06 коп., витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 513 (п'ятсот тринадцять) гривень 25 коп.
Не погоджуючись із рішенням відповідач ПАТ "НАСК "ОРАНТА" оскаржив його в апеляційному порядку та просив суд скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Покликається на те, що висновок експерта транспортно-товарознавчої експертизи згідно договору №57/23 від 11.10.2023 року зроблений експертом Онишко Романом Михайловичем на замовлення Позивача вказано вартість матеріального збитку 78 519,86 грн. без зазначення чи сума визначена з урахуванням ПДВ чи без. Натомість, НАСК «ОРАНТА» у СОД ФОП ОСОБА_3 було замовлено Звіт № 04-D/14/95 від 28.11.2023р. відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Mazda CX-5, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження при ДТП, склав 45 687,12 грн. (з ПДВ).
Вважає, що судом не враховано, що задовольняючи позовні вимоги по висновку Позивача не зрозуміло чи визначена сума матеріального збитку 78 519,86 грн. без зазначення чи сума з урахуванням ПДВ чи без, а відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової власників відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Кошти стягуються безпосередньо на рахунок Позивача (без наданого акту виконаних робіт при якому можлива компенсація ПДВ).
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не долучено будь - яких доказів, які б спростовували наявні в матеріалах справи документи, чи докази, котрі свідчать про те, що в даних документах наявні неповні, недостовірні дані з приводу обставин ДТП та встановлення розміру страхового відшкодування, яке має бути виплачене позивачці.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 21.08.2023р. об 11 год. 10 хв. на вул. Стуса, 53 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень, чим порушила вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до постанови Сихівського районного суду м. Львова від 15.09.2023р. в адміністративній справі №464/5776/23, ОСОБА_2 (відповідачку в справі) визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок та стягнено на користь держави 536 гривень 80 копійок судового збору. Постанова набрала законної сили. Судом встановлено, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відтак, вказана постанова є обов'язковою в частині, що стосується вчинених відповідачкою дій, тому її вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не підлягає доказуванню.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 є позивачка - ОСОБА_1 .
З роздруківок з офіційного сайту МТСБУ вбачається, що автомобіль «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивачка, станом на 21.08.2023р. був застрахований в ПрАТ СК "ПЗУ Україна" згідно полісу №210753442, а автомобіль «Nissan» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала відповідачка, станом на 21.08.2023р. був застрахований в ПАТ "НАСК "ОРАНТА" згідно полісу №214920557.
Згідно висновку експерта транспортно - товарознавчої експертизи №57/23 від 16.10.2023р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 станом на момент огляду становить 78 519, 86 грн.
ПАТ "НАСК "ОРАНТА" відшкодувало позивачці, частину коштів, затрачених на ремонтні роботи, в розмірі 39 802, 60 грн.
Зокрема, дана обставина підтверджується долученими позивачкою роздруківками про зарахування коштів 18.09.2023р. та 04.01.2024р.
Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його представника) або іншої особи, визначеної договором.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
За змістом статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди сталося за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» в Україні одним із видів обов'язкового страхування є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п. 34.4 ст. 34 Закону, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Згідно до положень п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування за підписом заявника.
Відповідно ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 36 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 54 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування»: страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/ або законодавства зобов'язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку.
Згідно п. 50 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в межах наданих йому повноважень, прийняв висновок судового експерта Онишко Романа Михайловича №57/23 від 16.10.2023 року виконаний на замовлення позивача.
Із змісту п. 34.4 ст. 34 Закону вбачається, що замовляти проведення дослідження з визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу дозволяється, як потерпілому так і страховику. Обов'язок страховика, передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону спрямований лише на звільнення потерпілого від додаткових витрат, про що свідчить п. 34.3 ст. 34 Закону.
Таким чином, п. 34.4 ст. 34 Закону передбачено право потерпілої особи на самостійне залучення експерта або юридичні особи, у штаті яких є експерти для визначення розміру шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Отже, висновок експерта складений на замовлення учасника справи прирівнюється до висновку експерта, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Позивач звернувся до судового експерта для встановлення розміру збитку заподіяного в результаті пошкодження його автомобіля. Експерт Онишко Р.М. за результатами огляду склав висновок № 57/23 від 16.10.2023 року.
Апелянтом не було долучено до матеріалів справи звіту №04-D/14/95 від 28.11.2023 року, згідно якого, за покликанням апелянта, матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу «Mazda» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження при ДТП, склав 45 687,12 грн., внаслідок чого вказаний звіт не досліджувався як доказ судом першої
інстанції
Суд дійшов до обґрунтованих висновків, що відповідно до вищевказаних положень закону саме на відповідача покладено обов'язок відшкодувати шкоду завдану унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у справах про відшкодування шкоди, належним доказом спричиненої матеріальної шкоди є саме висновок експерта.
Звіт оцінювача не є висновком експерта, зокрема, в розумінні положень Цивільного процесуального кодексу України та Закону України “Про судову експертизу».
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень,
зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання,
поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст.
102 ЦК України).
До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що
проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку,
передбаченому цим Законом (ч. 3 ст. 10 Закону України “Про судову експертизу»).
Безпідставними є покликання апелянта на те, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів проведення ремонтних робіт, оскільки відповідно до ст. 28 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів» (далі - Закон), шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідні витрати на відновлювальний ремонт, які змушений понести Позивач
задля відновлення свого порушеного права, чітко визначені висновком судового
експерта № 57/23 від 16.10.2023 року та становлять - 78 519 грн 86 коп., що й
становлять розмір повних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Посилання щодо незаконності рішення місцевого суду, наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які ґрунтовно, повно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками щодо їх оцінки.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлених обставинах справи.
Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
За правилами частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи немає.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -
апеляційну скаргу ПАТ "НАСК "ОРАНТА" - залишити без задоволення.
Рішення Франківського районного суду м.Львова від 06 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 30.06.2025 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.