Справа № 442/3434/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/481/25 Доповідач: ОСОБА_2
25 червня 2025 року у м. Львові колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 травня 2025 року щодо ОСОБА_7 ,
з участю прокурора ОСОБА_8
встановила:
вищезазначеною ухвалою відмовлено в задоволенні подання провідного інспектора Дрогобицького РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 , погодженого начальником Дрогобицького РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_10 , про звільнення від відбування покарання призваного на військову службу засудженого ОСОБА_7 .
Не погоджуючись з цією ухвалою, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 травня 2025 року про відмову у задоволенні подання Дрогобицького РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області про звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді виправних робіт, на підставі ч. 2 ст. 57 КК України та ухвалити нову ухвалу, якою задоволити подання про звільнення засудженого ОСОБА_7 від основного покарання у виді виправних робіт, на підставі ч. 2 ст. 57 КК України, пункту 12 глави 2 розділу VIII Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції Україні №272/5 від 29.01.2019, залишивши до відбуття податкове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що суд відмовляючи в задоволенні подання органу пробації належним чином не врахував, що ОСОБА_7 за час відбування покарання не вчинив нового кримінального правопорушення, за місцем проживання та місцем праці характеризується позитивно, призваний на військову службу, а відповідно підлягає звільненню від невідбутої частини основного покарання у виді виправних робіт, залишивши до відбуття додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
ОСОБА_7 було належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду, однак у судове засідання він не з'явився. Клопотань про відкладення судового розгляду, до суду від нього не надходило.
Враховуючи наведене, та відсутність заперечень прокурора щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_7 , колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності засудженого, участь якого у судовому засіданні не є обов'язковою.
При апеляційному розгляді прокурор підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог процесуального закону судом першої інстанції дотримано.
Так, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_7 засуджено вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.01.2023 за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням на 3 (три) роки права керувати транспортними засобами.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30.01.2025 замінено засудженому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбуту частину основного покарання, призначеного вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.01.2023 у виді позбавлення волі строком 2 роки 4 місяці 23 дні більш м'яким покаранням - у виді виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням щомісячно в дохід держави двадцяти відсотків його заробітку, які відбувати у ТОВ «Наталія» (адреса: 82166, вул. Меденицька, 43, с. Солонське Дрогобицького району Львівської області, ідент. код 20789679). Постановлено строк додаткового покарання, призначеного вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.01.2023 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, обчислюється з моменту відбуття основного покарання.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2025 № 08/663 ОСОБА_7 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.
28.04.2025 провідний інспектор Дрогобицького міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_11 звернувся до місцевого суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання у виді виправних робіт, оскільки останній проходить військову службу.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції з належною повнотою дослідив матеріали подання та прийшов до обґрунтованого висновку, що зважаючи на те, що ОСОБА_7 був призваний на військову службу до Збройних Сил України після постановлення ухвали Рівненським районним судом Рівненської області від 30.01.2025, якою йому замінено невідбуту частину основного покарання, призначеного вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.01.2023 у виді позбавлення волі строком 2 роки 4 місяці 23 дні більш м'яким покаранням - у виді виправних робіт на строк 2 роки, у суду відсутні законні підстави для звільнення останнього від відбування покарання у виді виправних робіт, та відсутні мотиви для задоволення подання органу пробації.
Також суд правильно зауважив, що Закон про кримінальну відповідальність, яким визначено порядок та підстави звільнення особи від покарання та його відбування, має вищу юридичну силу над підзаконним нормативно-правовим актом - наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019 "Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі", який передбачає вирішення питання про звільнення від відбування покарання засудженого до виправних робіт, який після винесення судового рішення призваний на військову службу.
Згідно з ч.1 ст.74 КК України, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
У свою чергу Законом України про кримінальну відповідальність визначено підстави звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (ст.75 КК України), із випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст.79 КК України), у зв'язку зі закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст.80 КК України), умовно-дострокове звільнення (ст.81 КК України), заміна невідбутої частини покарання більш м'яким (ст.82 КК України), вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст.83 КК України), за хворобою (ст.84 КК України), у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу засудженого для обміну як військовополоненого (ст.84-1 КК України), на підставі закону України про амністії або акта про помилування (ст.85 КК України).
Отже, перелік зазначених підстав звільнення від покарання або його відбування є вичерпним.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що орган пробації звернувся до суду з поданням порядок вирішення якого не передбачено кримінальним процесуальним законом, та підстави такого звільнення відсутні у законі про кримінальну відповідальність.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність при розгляді клопотання, які б вплинули на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, колегією суддів не встановлено.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а отже є необґрунтованою.
Ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 травня 2025 року відносно засудженого ОСОБА_7 у повній мірі відповідає вимогам ст. 370 КПК України, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 травня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді