Дата документу 01.07.2025 Справа № 332/4594/23
Єдиний унікальний № 335/4594/23 Головуючий в 1-й інстанції - Яцун О.С.
Провадження №22-ц/807/1215/25 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
01 липня 2025 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Кухаря С.В.,
Полякова О.З.,
секретар: Бєлова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бахмут Михайло Сергійович, на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2025 року,
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного 09.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем кредитного договору № 05465-08/2021 ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 7 500,00 грн.
27.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та відповідачем укладено договір позики № 0972505953, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 4 000,00 грн.
21.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем укладено кредитний договір № 2159408, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 15 000,00 грн.
В подальшому, 13.01.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 13012023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 05465-08/2021 від 09.08.2021 в загальному розмірі 26 875,00 грн.
24.11.2022 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24/11-22, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0972505953 від 27.09.2021 в загальному розмірі 32 069,99 грн.
24.11.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 05052023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2159408 від 21.07.2021 в загальному розмірі 43 325,56 грн.
З урахуванням наведеного вище, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договорами у загальному розмірі 102 270, 55 грн., а саме:
за Кредитним договором № 05465-08/2021 в розмірі 26 875, 00 грн., з яких: 7500, 00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19375, 00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
за Договором позики № 0972505953 в розмірі 32069, 99 грн., з яких: 3999,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28070,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
за Кредитним договором № 2159408 в розмірі 43325,56 грн., з яких: 13209,16 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30116,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08 січня 2024 року позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволені у повному обсязі.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2025 року вищевказане заочне рішення скасовано, справу призначено до нового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2025 року позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 05465-08/2021 від 09.08.2021 в розмірі 13 125,00 грн., за договором позики № 0972505953 від 27.09.2021 в розмірі 6 029,99 грн. та за кредитним договором № 2159408 від 21.07.2021 в розмірі 21 759,16 грн. та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бахмута М.С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач кредитні договори у будь-якому вигляді, зокрема, в електронному вигляді, не укладав та не підписував. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитної спілки; докази, які б підтверджували, що саме відповідачем було подано заявку на отримання кредиту; докази того, що відповідач дійсно мав змогу і був ознайомлений з усіма істотними умовами кредитного договору.
Також зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування у позичальника заборгованості за укладеними кредитними договорами, в зв'язку з відсутністю доказів отримання відповідачем грошових коштів.
Від представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Білотіл А.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Зазначає, що відповідачем було укладено договори в електронній формі із застосуванням електронного підпису. Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Позичальник здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті первісного кредитора, обов'язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов'язкові для заповнення. У момент введення коду на сайті первісного кредитора позичальник направляє первісному кредитору електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором. Після вводу даного коду кредитний договір вважається підписаним. Тобто, для укладення кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій, направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору. Відповідно саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши договорі з використанням одноразового ідентифікатора.
В засідання апеляційного суду представники сторін не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені через електронні кабінети, що підтверджується відповідними письмовими доказами. Причини неявки у судове засідання представники сторін суду не повідомили. Суд визнав причини неявки представників сторін до суду неповажними і такими, що не перешкоджають розгляду справи по суті.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що підписавши кредитні договори та договір позики шляхом використання електронно-цифрового підпису, відповідач фактично погодився із запропонованими кредитодавцем умовами договорів, що свідчить про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, які вони повинні виконувати. З наданих доказів слідує, що відповідач здійснив відповідний алгоритм дій, спрямованих на укладення договорів. Відповідачем укладено всі відповідні договори з первісними кредиторами, а також не виконано свої зобов'язання щодо повернення, отриманих в борг коштів. Проте, проценти за договорами підлягають стягненню в межах встановленими договорами строках кредитування.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, проте, не може повністю погодитись із визначеним судом розміром заборгованості.
Судом встановлено, що 09.08.2021 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 05465-08/2021, відповідно до якого він отримав кредит в сумі 7 500,00 грн строком на 30 днів з процентною ставкою в розмірі 2,50% на добу від суми кредиту (а.с. 9-10).
Згідно графіку розрахунків та орієнтовної сукупної вартості кредиту, що є Додатком № 1 до вищевказаного кредитного договору, сума кредиту становить 7 500,00 грн; проценти за користування кредитом - 5 625,00 грн (а.с. 11).
13.01.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 13012023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 05465-08/2021 від 09.08.2021 в загальному розмірі 26 875,00 грн (а.с. 23-25).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 30.06.2023 (період з 13.01.2023 по 30.06.2023), заборгованість відповідача становить 26 875,00 грн, з яких 7 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 19 375,00 грн - за процентами (а.с. 27).
Така ж сума заборгованості вбачається і з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 13012023 від 13.01.2023 (а.с. 39).
27.09.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 0972505953, відповідно до якого він отримав кредит в сумі 4 000,00 грн строком на 29 днів з процентною ставкою в розмірі 1,75% за один день користування кредитом (а.с. 33-34).
Згідно графіку розрахунків та орієнтовної сукупної вартості кредиту, що є Додатком № 1 до вищевказаного кредитного договору, сума кредиту становить 4 000,00 грн; проценти за користування кредитом - 2 030,00 грн (а.с. 40).
27.09.2021 між сторонами підписано і паспорт споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомлений (а.с. 32).
Виконання Товариством свого зобов'язання з переказу коштів підтверджується копією квитанції № 110868373 від 27.09.2021 на суму 4 000,00 грн (а.с. 38).
24.11.2022 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24/11-22, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 0972505953 від 27.09.2021 в загальному розмірі 32 069,99 грн (а.с. 41-43).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 30.06.2023 (період з 24.11.2022 по 30.06.2023), заборгованість відповідача становить 32 069,99 грн, з яких 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28 070 грн - за процентами (а.с. 46).
Така ж сума заборгованості вбачається і з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 24/11-22 від 24.11.2022 (а.с. 45).
21.07.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2159408, відповідно до якого він отримав кредит в сумі 15 000,00 грн строком на 30 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90% на день (а.с. 50-56).
21.07.2021 між сторонами підписано і паспорт споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомлений (а.с. 63-64).
24.11.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 05052023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2159408 від 21.07.2021 в загальному розмірі 43 325,56 грн (а.с. 65-66).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 30.06.2023 (період з 05.05.2023 по 30.06.2023), заборгованість відповідача становить 43 325,56 грн, з яких 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 30 116,40 грн - за процентами (а.с. 58).
Така ж сума заборгованості вбачається і з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 05052023 від 05.05.2023 (а.с. 57).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6 ч.1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено ряд кредитних договорів, зокрема, кредитний договір № 2159408 від 21.07.2021, кредитний договір № 05465-08/2021 від 09.08.2021, договір позики № 0972505953 від 27.09.2021.
Згідно з п. 6.1 Кредитного договору № 05465-08/2021, цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Вказаний договір підписано електронним підписом W40940 позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , про що зазначено у реквізитах Договору (а.с.10).
Крім того, по закінченню строку кредитування між кредитором та ОСОБА_1 були підписані додаткові угоди про відстрочення виконання зобов'язання за Кредитним договором № 05465-08/2021, а саме: 07.09.2021 (електронний підпис 8126), 14.09.2021 (електронний підпис 0305), 21.09.2021 (електронний підпис 1390), 28.09.2021 (електронний підпис 6026), 05.10.2021 (електронний підпис 3526), 12.10.2021 (електронний підпис 0862), 19.10.2021 (електронний підпис 8126), 26.10.2021 (електронний підпис 9368), 02.11.2021 (електронний підпис 5125), 09.11.2021 (електронний підпис W8126) (а.с. 13-22).
Також, як видно із вказаних додаткових угод, ОСОБА_1 здійснив дії на погашення заборгованості за Кредитним договором № 05465-08/2021 в розмірі 1575, 00 грн., що свідчить про укладення вказаного договору.
Пропозицію укласти договір позики № 0972505953 від 27.09.2021 підписано електронним підписом 6v3w8r позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 (а.с.35-36).
На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору позики від 27.09.2021позивачем надано квитанцію за сплату №110868373 від 27.09.2021, сформовану за допомогою сервісу онлайн платежів iPay.ua, на суму 4000,00 грн. (а.с. 38).
Час операції згідно квитанції за сплату №110868373 від 27.09.2021 збігається із датою укладення договору позики від 27.09.2021 № 0972505953.
У вказаній квитанції зазначено про зарахування коштів в сумі 4 000,00 грн. на картку, номер якої збігається з номером картки, що була зазначена в заяві-анкеті ОСОБА_1 на отримання кредиту.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору № 2159408 від 21.07.2021, укладання такого здійснюється сторонами за допомогою ІТС, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Відповідно до п. 9.8 кредитного договору № 2159408 від 21.07.2021, цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Згідно з п.2.4 кредитного договору № 2159408 від 21.07.2021, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Лінеруа Україна» суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.
Згідно з п.11 кредитного договору № 2159408 від 21.07.2021, договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором К010.
Згідно з Додатком №1 до кредитного договору № 2159408 від 21.07.2021, ОСОБА_1 перераховано 15 000, 00 грн. (а.с. 62).
Крім того, із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2159408 від 21.07.2021 вбачається, що ОСОБА_1 здійснював платежі на погашення заборгованості, що свідчить про укладення договору (а.с. 183-190).
Таким чином, вказані договори було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, які були надіслані на мобільний номер телефону ОСОБА_1 .
Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитні договори не були би укладеними, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ці правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає доведеним, що вказані кредитні договори були підписані позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразових паролів-ідентифікаторів, які були надіслані первісними кредиторами на номер телефону, зазначений ОСОБА_1 , на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договорів містяться коди ідентифікатори відповідача, що і є його безпосереднім підписом.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, зазначені договори недійсними не визнано.
Зважаючи на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не укладав вищевказані кредитні договори та договір позики.
Як зазначалось, 13.01.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 13012023, 24.11.2022 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24/11-22 та 24.11.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 05052023.
Згідно витягів до цих договорів факторингів вбачається, що від первісних кредиторів перейшли права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Вказане також підтверджується і повними реєстрами боржників (а.с. 170-172, 174-176, 178-180).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Судом встановлено, що відступлення права вимоги за кредитним договором № 2159408 від 21.07.2021, кредитним договором № 05465-08/2021 від 09.08.2021, договором позики № 0972505953 від 27.09.2021 відбулося за договорами факторингу укладеними ТОВ «ФК «ЄАПБ» з ТОВ «ФК «Інвеструм», ТОВ «Інфінанс», ТОВ «Лінеура Україна», ніким не оскаржені, визнані недійсними не були, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідними кредитними договорами.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до відповідача є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, укладення всіх вищезгаданих договорів між відповідачем та первісними кредиторами, а також невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло прав вимоги за вищевказаними договорами.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитись із визначеним судом розміром заборгованості за кредитними договорами, виходячи з наступного.
Так, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, окрім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 викладено правові висновки про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не встановила підстав для відступу від зазначених висновків (пункт 108 постанови).
Судом встановлено, що згідно п. 1.2, 1.3 Кредитного договору № 05465-08/2021 від 09.08.2021, кредит надається строком на 30 днів, процентна ставка становить 2,50% на добу від суми кредиту; згідно основних умов Договору позики № 0972505953 від 27.09.2021, термін кредиту 29 днів, а процентна ставка - 1,75% за один день користування кредитом; згідно п. 1.3, п. 1.4.1 Кредитного договору № 2159408 від 21.07.2021, строк кредиту становить 30 днів, а процентна ставка - 1,90% на день.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що проценти повинні бути нараховані в межах строку кредитування та за кредитним договором № 2159408 від 21.07.2021 розмір процентів становить 8 550,00 грн ((2,90% * 15 000,00 грн) * 30 днів), за договором позики № 0972505953 від 27.09.2021 розмір процентів становить 2 030,00 грн ((1,75% * 4 000,00 грн) * 29 днів), за кредитним договором № 05465-08/2021 від 09.08.2021 розмір процентів становить 5 625,00 грн ((2,50% * 7 500,00 грн) * 30 днів).
Проте, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 здійснював платежі на погашення заборгованості.
Так, за кредитним договором № 05465-08/2021 від 09.08.2021 ОСОБА_1 здійснив погашення заборгованості на суму 1575, 00 грн.
Як зазначалось, між первісним кредитором та ОСОБА_1 укладались додаткові угоди до кредитного договору № 05465-08/2021 від 09.08.2021.
Так, в Додатковій угоді від 07.09.2021 сторонами встановлено, що сума кредиту становить 7500, 00 грн., а сума відсотків за користування кредитом - 5625, 00 грн. (а.с. 13).
Проте, в додатковій угоді від 12.10.2021 сторони погодили, що ОСОБА_1 вніс 1575,00 грн. на погашення заборгованості. Сума кредиту становить 7500, 00 грн., а сума відсотків - 2687, 50 грн. (а.с. 18).
Таким чином, грошові кошти в розмірі 1575,00 грн. зараховані в рахунок погашення відсотків за цим кредитним договором.
В останній додатковій угоді від 09.11.2021 до вказаного кредитного договору, первісним кредитором та ОСОБА_1 погоджено, що сума заборгованості за кредитом становить 7500, 00 грн., а сума відсотків - 2687, 50 грн., загальний розмір заборгованості - 10 187, 50 грн. (а.с. 22).
Таким чином, зважаючи на внесення відповідачем грошових коштів в розмірі 1575,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 05465-08/2021 від 09.08.2021, розмір несплачених відсотків за цим кредитним договором становить не 5625, 00 грн., а 2687, 50 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 05465-08/2021 від 09.08.2021 в розмірі 10 187, 50 грн., з яких: 7500, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2687, 50 грн. - заборгованість за відсотками.
Крім того, з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2159408 від 21.07.2021 (а.с. 183-191) вбачається, що ОСОБА_1 здійснив платежі на погашення заборгованості в сумі 21 426, 68 грн., з яких 1790, 84 грн. - на погашення тіла кредиту та 19635, 84 грн. - на погашення відсотків.
Як видно з матеріалів справи, внесені відповідачем кошти в розмірі 1790, 84 грн. на погашення тіла кредиту, вже враховані позивачем при поданні позовної заяви.
Як зазначалось, зважаючи на те, що згідно 1.3, п. 1.4.1 Кредитного договору № 2159408 від 21.07.2021, строк кредиту становить 30 днів, а процентна ставка - 1,90% на день, розмір процентів за цим договором становить 8 550,00 грн. ((2,90% * 15 000,00 грн) * 30 днів).
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 вніс грошові кошти в загальному розмірі 19635, 84 грн. на погашення процентів за кредитним договором № 2159408 від 21.07.2021, то заборгованість за процентами за цим договором відсутня, а переплата становить 11085, 84 грн. (19635, 84 грн. - 8 550,00 грн.), яка повинна бути зарахована в тіло кредиту.
Таким чином, заборгованість за Кредитним договором № 2159408 від 21.07.2021 становить 2123, 32 грн. (13209,16 грн. - 11085, 84 грн.).
Колегія суддів погоджується з визначеним судом розміром заборгованості за договором позики № 0972505953 від 27.09.2021 в сумі 6029, 99 грн.
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що оскаржуване рішення на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом зменшення суми заборгованості за кредитним договором № 05465-08/2021 від 09.08.2021, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 13125, 00 до 10187, 50 грн. та зменшення суми заборгованості за кредитним договором № 2159408 від 21.07.2021, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 21 759, 16 грн. до 2132, 32 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційний суд дійшов висновку про зменшення розміру заборгованості, судовий збір, стягнутий судом першої інстанції з відповідача на користь позивача підлягає перерозподілу.
Оскільки позовні вимоги задоволені на 17,93 %, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 481,24 грн.
Оскільки апеляційну скаргу задоволено на 40,67 %, з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 1309, 90 грн.
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Зважаючи на те, що на позивача та на відповідача одночасно покладаються судові витрати, ТОВ «ФК «ЄАПБ», на яке покладається більша сума судових витрат, має відшкодувати ОСОБА_1 різницю між вищевказаними сумами, що становить 828,66 грн.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бахмут Михайло Сергійович, задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2025 року в цій справі змінити шляхом зменшення сум заборгованості, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 05465-08/2021 від 09.08.2021 в розмірі 10 187, 50 грн. (десять тисяч сто вісімдесят сім гривень, 50 копійок), за договором позики № 0972505953 від 27.09.2021 в розмірі 6 029,99 грн. (шість тисяч двадцять дев'ять гривень, 99 копійок), та за кредитним договором № 2159408 від 21.07.2021 в розмірі 2132, 32 грн. (дві тисячі сто тридцять дві гривні, 32 копійки)».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі становить 828,66 грн. (вісімсот двадцять вісім гривень, 66 копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Дата складання повної постанови 01 липня 2025 року.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков