Дата документу 25.06.2025 Справа № 333/504/24
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 333/504/24 Пр. № 22-ц/807/238/25Головуючий у 1-й інстанції: Кулик В.Б. Суддя-доповідач: Гончар М.С.
25 червня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.,
за участі секретаря Камалової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ЗАПОРІЗЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА), про стягнення безпідставно набутого майна
У січні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом (т.с.1 а.с.1-4), в якому просив стягнути з відповідача на його користь 225377,07 грн., які були безпідставно стягнуті з нього в якості аліментів станом на 30 вересня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, що перебувало на виконанні у ЗАПОРІЗЬКОМУ ВДВС У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА), а також стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що з 29.04.2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Шлюб було розірвано за рішенням суду 02.06.2014 року. Відповідно до рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2014 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. З 10.06.2015 року на виконанні у ЗАПОРІЗЬКОМУ ВДВС У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА), перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 за виконавчим листом № 333/3277/14-ц. Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 27.10.2017 року ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2018 року дитину ОСОБА_4 усиновив інший чоловік, про що внесено відповідні зміни до свідоцтва про її народження (справа № 333/2045/18). Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.11.2023 року (справа № 333/1317/23) припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2014 року по справі № 333/3277/14-ц, починаючи з дня набрання законної сили судового рішення по справі № 323/995/17, тобто з 01.07.2018 року; звільнено ОСОБА_2 від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2014 року по справі № 333/3277/14-ц у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, яке перебуває на виконанні у Запорізькому ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства петиції (м. Одеса), починаючи з дня набрання законної сили судового рішення по справі № 323/995/17, тобто з 01.07.2018 року; звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам, що нарахована в період з 01.07.2018 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, яке перебуває на виконанні у Запорізькому відділі державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Тобто, з 01.07.2018 року ОСОБА_1 втратила правові підстави для стягнення аліментів, не довела до відома ні позивача, ні виконавчу службу, про усиновлення доньки іншим чоловіком. Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам від 29.11.2023 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в період з серпня 2021 року по вересень 2023 року стягнуто 225377,07 грн., які відповідач отримала безпідставно.
В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю суду першої інстанції Кулик В.Б. (т.с. 1 а.с.6). Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 11-12) провадження у цій справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2024 року витребувано з ЗАПОРІЗЬКОГО ВДВС У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА) належним чином завірену копію виконавчого провадження №47800502 (т.с.1 а.с.11-12). На виконання вимог вказаної ухвали, 19 квітня 2025 року на адресу суду першої інстанції надійшли матеріали виконавчого провадження (т.с.1 а.с.16, 19-215).
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2024 року (т.с. 2 а.с. 27-29) позов позивача у цій справі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) безпідставно отримані кошти в якості аліментів з 01.07.2018 року по 30.09.2023 року в розмірі 191258,75 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1892,52 грн.
Всі учасники цієї справи із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували, окрім відповідача.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі (фактично в частині задоволення позовних вимог позивача), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (т.с.2 а.с.34-40) просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача у цій справі відмовити.
В автоматизованому порядку 26.11.2024 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Подліянову Г.С. та Трофимову Д.А. (т.с.2 а.с.45). Ухвалою апеляційного суду від 27.11.2024 року (т.с.2 а.с.46-49) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 06.12.2024 року (т.с.2 а.с.49). Ухвалою апеляційного суду вищезазначену апеляційну скаргу відповідача залишено без руху (т.с.2 а.с.50), відповідач усунула недоліки своєї апеляційної скарги у встановлений апеляційним судом строк 10.01.2025 року (т.с.2 а.с.57 - 58). В автоматизованому порядку 15.01.2025 року суддею Подліяновою Г.С. у цій справі замінено суддю Трофимову Д.А. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 2 а.с. 59-60). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 15.01.2025 року (т.с.2 а.с.61), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (т.с.2 а.с.62), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, а також відпустки судді-доповідача у період з 17 лютого 2025 року по 03 березня 2025 року включно (довідка т.с. 1 а.с. 92).
Позивач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_6 подав до апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (т.с. 2 а.с. 75-87). Третя особа своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі не скористалась. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 96) розгляд цієї справи призначено в режимі відеоконференції в порядку задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Железняк Л.В. (т.с. 2 а.с. 93 - 95).
У судовому засіданні 30.04.2025 року апеляційним судом було розпочато розгляд цієї справи по суті: заслухано доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін - адвокатів: Боярську В.Л. (яка представляє інтереси відповідача ОСОБА_1 - т.с. 2 а.с.97) та ОСОБА_7 (яка представляє інтереси позивача ОСОБА_2 - а.с. 95, остання в режимі відеоконференції), у розгляді справи оголошено перерву, витребувано ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 98) з архіву Комунарського районного суду м. Запоріжжя для оглядуу судовому засіданні у цій справі іншуцивільну справу ЄУН 333/1317/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Запорізький відділ державної виконавчої служби у ЗАПОРІЗЬКОМУ ВДВС У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА).
У травні 2025 року апеляційному суду була надана Комунарським районним судом м. Запоріжжя вищезазначена інша цивільна справа ЄУН 333/1317/23 для огляду у судовому засіданні у цій справі (т.с. 2 а.с. 116).
У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи, у тому числі сторони через своїх представників, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України (102,111-114, 117,) всі учасники цієї справи не з'явились, окрім представників сторін - адвокатів: Соколової Н.І. (яка представляє інтереси відповідача ОСОБА_1 - т.с. 2 а.с.121) та ОСОБА_7 (яка представляє інтереси позивача ОСОБА_2 - а.с. 95), про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, що не з'явились, за присутності представників сторін - адвокатів: Соколової Н.І. (яка представляє інтереси відповідача ОСОБА_1 - т.с. 2 а.с.121) та ОСОБА_7 (яка представляє інтереси позивача ОСОБА_2 - а.с. 95).
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді - доповідача, додаткові пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, оглянувши матеріали іншої цивільна справи ЄУН 333/1317/23 та дослідивши матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.
В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі частково, керувався Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 180-184, 192 СК України ст. ст. 4, 12, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі лише в частині їх задоволення.
Оскільки, судом першої інстанції було встановлено, що з 29.04.2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (після розірвання шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 ») було розірвано за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя 02.06.2014 року. Відповідно до рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя справа № 333/3277/14-ц від 12.05.2014 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 27.10.2017 року ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2018 року дитину ОСОБА_4 усиновив інший чоловік, про що внесено відповідні зміни до свідоцтва про її народження (справа № 333/2045/18). Згідно з рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.11.2023 року (справа № 333/1317/23) припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2014 року по справі № 333/3277/14-ц, починаючи з дня набрання законної сили судового рішення по справі № 323/995/17, тобто з 01.07.2018 року; звільнено ОСОБА_2 від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2014 року по справі № 333/3277/14-ц у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, яке перебуває на виконанні у ЗАПОРІЗЬКОМУ ВДВС У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА); починаючи з дня набрання законної сили судового рішення по справі № 323/995/17, тобто з 01.07.2018 року; звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам, що нарахована в період з 01.07.2018 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, яке перебуває на виконанні у ЗАПОРІЗЬКОМУ ВДВС У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА).
Судом оглянуто матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_4, за яким встановлено наступне: виконавче провадження було відкрите 10.06.2015 року, завершене виконавче провадження 25.12.2023 року на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». З розрахунку заборгованості від 25.12.2023 року вбачається, що згідно з розрахунком Оріхівського відділу ВДВС заборгованість по аліментам станом на 01.04.2018 рік становить 29034,46 грн., станом на 25.12.2023 року становить мінус 295437,25 грн.
Суд першої інстанції наголосив, що ст. 179 СК України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2018 року дитину ОСОБА_4 усиновив інший чоловік, про що внесено відповідні зміни до свідоцтва про її народження (справа № 333/2045/18). Згідно з рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.11.2023 року (справа № 333/1317/23) припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2014 року по справі № 333/3277/14-ц, починаючи з дня набрання законної сили судового рішення по справі № 323/995/17, тобто з 01.07.2018 року. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З огляду на те, що з 01.07.2018 року (рішення про усиновлення набуло законної сили) ОСОБА_4 була усиновлена іншим чоловіком, у цей період кошти на утримання дитини стягувались на користь відповідача безпідставно, а тому підлягають поверненню.
Позивачем прийнято до уваги розрахунок заборгованості від 30.09.2023 року та прораховано період нарахувань з серпня 2021 року до вересня 2023 року включно, сума дійсно складає 225377,07 грн., проте позивач не врахував, що мав ще заборгованість по аліментам за минулий період.
Суд першої інстанції прийняв до уваги розрахунок ЗАПОРІЗЬКОГО ВДВС У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА), який знаходиться в матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_4. Так, за період з 01.07.2018 року (дата, коли позивач звільнений від обов'язку сплачувати аліменти) по вересень 2023 року сума сплачених аліментів складає 225377,07 грн. Проте, станом на 01.04.2018 року ОСОБА_2 мав заборгованість в розмірі 29034,46 грн., за період з квітня 2018 року по червень 2018 року включно - 5083,86 грн., тому суд першої інстанції вважав за доцільне відрахувати суму наявного боргу до 01.07.2018 року з безпідставно виплачених аліментів - 225377,07 грн. - 29034,46 грн. - 5083,86 грн. = 191258,75 грн. В зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов в частині стягнення безпідставно отриманих коштів підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Позивач при зверненні до суду судовий збір не сплачував, так як звільнений від їх сплати (посвідчення серії НОМЕР_3 від 13.04.2018 року - учасник бойових дій - т.с. 1 а.с. 5 зворот). Позов задоволено на 84 %, тому від суми судового збору - 2253,00 грн., стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 1892,52 грн.
Проте із таким висновком суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не відповідає.
Оскільки, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції не звернув уваги у цій справі на неналежність відповідача ОСОБА_1 , так як належним відповідачем у цій справі могла б бути саме малолітня дитина - ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , інтереси якої у цій справі лише моглапредставляти її законний представник - мати ОСОБА_1 в разі її залучення позивачем у цій справі в якості не самостійноговідповідача, а саме як законного представника, якій діє в інтересах належного відповідача - малолітньої дитиниОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, за змістом ст. 59 ЦПК України (Законні представники) : 1. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом… 3. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України). За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
В силу вимог ст. 45 ч. 1 ЦПК України (Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи) : 1. Під час розгляду справи, крім прав та обов'язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права: 1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки; 2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд; 3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. 2. Суд роз'яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення. 3. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Ч. ч. 1-2 ст. 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача належним, суд відмовляє у задоволенні позову.
Ч. 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належностівідповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.
ОСОБА_2 пред'явив позовні вимоги у цій справі до ОСОБА_1 та просив стягнути саме з неї на його користь 225377,07 грн., які були безпідставно стягнуті з нього в якості аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 30 вересня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, що перебувало на виконанні у ЗАПОРІЗЬКОМУ ВДВС У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА). Отже, позивач просить стягнути переплачену ним суму грошових коштів, а саме аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Проте, позивач не залучив до участі у справі в якості належного відповідача чи співвідповідача саму малолітню дитину ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , лише інтереси якої у цій справі могла представляти її законний представник - мати ОСОБА_1 . Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справі відсутні (так, в позові позивача у цій справі була залучена лишеОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах - т.с. 1 а.с. 1).
Хоча, відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
З огляду на зазначене, до участі у справі як належного відповідача чи співвідповідача позивачеві слід було залучити саме малолітню дитину ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є набувачем і власником вищезазначених коштів, та лише інтереси якої у цій справі могли представляти її батьки: як мати ОСОБА_1 , так й батько ОСОБА_10 (свідоцтво про народження дитини, копія т.с. 1 а.с. 54), як законні представники останньої після 19.07.2018 року, враховуючи дату подачу позивачем вищезазначеного позову у цій справі лише 16.01.2024 року (т.с. 1 а.с. 1), що у тому числі узгоджується із судовою практикою Верховного Суду (витяг з ЄДРСР т.с. 2 а.с. 122-129 - ст. 263 ч. 4 ЦПК України).
Проте, сторона позивача у цій справі клопотань про заміну первісного неналежного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляла, а з власної ініціативи суд першої інстанції був не наділений такими повноваженнями. Зазначене є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у цій справі апеляційним судом в порядку ст. 367 ч. 4, 376 ч.3 ч. 4 ЦПК України.
Оскільки, в силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги …., що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Також, поза межами компетенції апеляційного суду, передбаченої ЦПК України є вирішення на стадії апеляційного перегляду цієї справи клопотань сторони позивача про заміну первісного неналежного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача.
При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції мав відмовити позивачу у задоволенні його вищезазначеного позову у цій справі саме через неналежність відповідача, а не розглядати його по суті.
Оскільки, в силу вимог ст. 1215 ч. 1 ЦК України (Безпідставно набуте майно, що не підлягає поверненню) не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) … аліменти, якщо їх виплата проведена фізичною особою… добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, яким є у даному випадку є саме неповнолітня дитина ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2024 року у цій справі скасувати, ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови; у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ЗАПОРІЗЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА), про стягнення безпідставно набутого майна у цій справі відмовити.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. ч. 1, 13 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги відповідача частково та відмови у задоволенні позову позивача у цій справі при вищевикладених обставинах, позивач не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 367-368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2024 року у цій справі скасувати.
Ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ЗАПОРІЗЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА), про стягнення безпідставно набутого майна у цій справі відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова апеляційним судом складена 01.07.2025 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Кочеткова І.В.Подліянова Г.С.