Справа № 303/8006/24
Іменем України
30 червня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого: судді Джуги С.Д.,
суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент Банк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 року у складі судді Гутій О.В., у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2024 року Акціонерне товариство «Акцент Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 03.11.2023 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.
03.11.2023 відповідачем підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору. Відповідач зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого станом на 11.09.2024 утворилась заборгованість в розмірі 41583,95 грн., яка складається з наступного: 36180,74 грн. заборгованість за кредитом; 5403,21 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Враховуючи вищенаведене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.11.2023 у розмірі 41583,95 грн.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 року позов Акціонерного товариства «Акцент Банк» - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором від 03.11.2023 у розмірі 36 180,74 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят гривень сімдесят чотири копійок) гривень та судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок ) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Акцент Банк» просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції помилково здійснено посилання на постанову Верховного Суду від 03.07.2019 по справі №342/180/17 в частині відмови у стягненні процентів, оскільки у вказаній справі розглядався випадок, коли Тарифи Банку не було підписано боржником. В даному ж випадку до матеріалів справи додано не тільки Тарифи із сайту Банку та Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», а і заяву щодо встановлення кредитного ліміту, в якій чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, тощо. Зазначає, що заяву підписано боржником за допомогою електронного підпису. Свою згоду на використання електронного підпису відповідач надала у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг в А-Банку.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом даного апеляційного перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України, є рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, в іншій частині рішення суду не переглядається.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 03.11.2023 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банку» (а.с.7-7 зворот).
Згідно Анкети-заяви відповідач підтвердила власноручним підписом або цифровим (на екрані телефону), що надані нею документи є чинними та відповідають оригіналу. Надала згоду про те, що дана Анкета-заява, а також умови та правила надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщенні на сайті банку, становлять Договір про надання банківських послуг, а також про те, що використаний удосконалений електронний підпис буде використовуватись відповідачем для вчинення правочинів та платіжних операцій (а.с.7-7 зворот).
Відповідно до довідки за картками ОСОБА_1 було видано п'ять кредитних карток: №4323347393285173, строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_5 , строком дії до грудня 2031 року (а.с.19).
Згідно з довідки за лімітами 10.01.2024 за кредитним договором за ініціативою Банку було збільшено кредитний ліміт до 36200 грн. (а.с.20).
Відповідно до умов, визначених у заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 03.11.2023, ОСОБА_1 , просила банк відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт, на умовах, визначених у заяві (а.с.8-9 зворот).
Згідно з реквізитів вказаної заяви ОСОБА_1 підписала таку 03.11.2023 0 13:54 хв., шляхом накладення нею електронного підпису (а.с.9 зворот).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з Положенням про застосування електронного підпису в банківській системі України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2017 № 78 використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим ЕП) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (пункт 14).
Відповідно до пункту 29 Положення фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, має право використовувати простий ЕП у разі дотримання таких вимог: 1) електронна взаємодія фізичної особи здійснюється виключно з банком і з використанням технології, визначеної банком; 2) використання простого ЕП здійснюється на підставі договору відповідно до вимог пункту 14 розділу II цього Положення.
Враховуючи положення частини першої ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У справі, яка переглядається, колегією суддів встановлено, що споживач банківських послуг ОСОБА_1 , підписавши власноручно або цифровим шляхом (на екрані телефону) Анкету-заяву від 03.11.2023, засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису, що буде використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій (а.с.7-7 зворот). Заява щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком підписана ОСОБА_1 03.11.2023 шляхом накладення електронного підпису о 13:54 хв. (а.с.8-9 зворот).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом. В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
На підтвердження позовних вимог Акціонерне товариство «Акцент-Банк», крім Анкети-заяви, надало суду першої інстанції Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 03.11.2023, підписану електронним підписом ОСОБА_1 (а.с.8-9 зворот). До позовної заяви також додано і Паспорт споживчого кредиту, де також міститься електронний підпис споживача ОСОБА_1 (а.с.10-11).
У вказаній вище Заяві сторонами погоджено вид кредиту, тип кредиту, встановлення пільгового періоду користування кредитним лімітом, який становить 62 дні за ставкою 0,000001%, строк кредитування, який складає 240 місяців, та процентну ставку, у разі виходу з пільгового періоду, яка буде нараховуватись на кредит у розмірі 3,4% на місяць. Крім цього, сторонами було погоджено відповідальність за порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань.
Зокрема, п.9.1 сторонами погоджено, що при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, застосовується ставка у розмірі 6,8 % на місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості (а.с.8-9 зворот).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 03.11.2023, доданого до позовної заяви, станом на 11.09.2024 відповідачу нараховано: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 36180,74 грн., з яких залишок заборгованості за тілом кредиту - 34422,97 грн., залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) - 1757,77 грн., а також визначено загальний залишок заборгованості за процентами - 5403,21 грн., з яких залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість - 1403,05 грн., залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість - 4000,16 грн., всього разом 41583,95 грн. (а.с.5 зворот - 6 зворот).
Вказаний розрахунок здійснено позивачем у відповідності до погоджених сторонами умов, зокрема щодо процентної ставки за користування кредитними коштами, його правильність відповідачем не оспорювалася, а відтак такий розрахунок є належним та допустимим доказом, який підтверджує заборгованість за укладеним договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, оскільки не врахував те, що сторонами було погоджено, зокрема, процентну ставку, її розмір і порядок нарахування, та ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Підписавши Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, яка є складовою частиною кредитного договору та встановлює процентну ставку за користування кредитними коштами ОСОБА_1 , відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодилася на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов'язання. Тому суду слід було визначити й стягнути таку заборгованість відповідно до положень закону та умов підписаної відповідачем Анкети-заяви та Заяви щодо встановлення кредитного ліміту за рахунком.
Відповідно до ч. 1 п. 3,4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції слід змінити, визначивши до стягнення як заборгованість за тілом кредиту, так і процентами за його користування.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 3028 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн., всього 6661,60 грн., який підлягає до стягнення з відповідача.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент Банк» задовольнити частково.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 року змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.
Позов Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» (49074, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок, 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором від 03.11.2023 у розмірі 41 583,95 грн., з яких 36180,74 грн. - заборгованість за кредитом, 5403,21 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» (49074, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок, 11, код ЄДРПОУ 14360080) 6661,60 грн. у відшкодування сплаченого судового збору, з яких: 3028 грн. у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та 3633,60 грн. у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 30 червня 2025 року.
Головуючий:
Судді: