Справа № 127/19343/25
Провадження №11-сс/801/514/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Волошин
Доповідач: ОСОБА_1
01 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024020000000755 від 24 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 307 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Згідно матеріалів кримінального провадження № 12024020000000755, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 жовтня 2024 року, ОСОБА_6 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, тобто з 13 год 12 хв 20 червня 2025 року до 13 год 12 хв 18 серпня 2025 року.
Одночасно визначено ОСОБА_6 заставу у розмірі 242 240 грн, у разі внесення якої підозрюваний може бути звільнений з-під варти з одночасним покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що в судовому засіданні прокурором доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а застосування менш суворих запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних рішень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2025 року та постановити ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , або застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням на обвинуваченого відповідних обов'язків.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
ухвала слідчого судді є незаконною, винесеною з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
прокурором не доведені обставини для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, указаним у клопотанні;
слідчий суддя не урахував належним чином відомості про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який має постійне місце проживання, є батьком двох малолітніх дітей, військовослужбовець та позитивно характеризується за місцем проживання;
суд першої інстанції, встановивши максимальний розмір застави без наведення мотивів, порушив вимоги ст. 178 КПК України та практику ЄСПЛ, яка зобов'язує ураховувати індивідуальні обставини і фінансовий стан підозрюваного.
Позиції учасників судового провадження
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 , підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, указав, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, заявлені ризики доведені.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, з'ясувавши позиції учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Указаним вимогам ухвала слідчого судді відповідає.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень.
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
З матеріалів кримінального провадження слідує, що старшим слідчим відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020000000755, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
20 червня 2025 року в межах указаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється у порядку, встановленому ст. 278 КПК України у разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення.
Разом з тим, у кримінальному процесуальному розумінні існує відмінність між обґрунтованістю та доведеністю висунутої підозри, у тому числі на підставі достатніх, допустимих та достовірних доказів.
Європейський Суд з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10 лютого 2019 року) указав, що:
«Особа може бути затримана, відповідно до пункту 1 (с) статті 5 Конвенції, лише в рамках кримінального провадження з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом.
Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або, навіть, притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом з тим, «обґрунтованість» підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5.
Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень».
Зі змісту оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 може бути причетний до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.
Слідчий суддя урахував обставини кримінального правопорушення, його наслідки, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, та дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тим самим перешкоджати повному та всебічному розслідуванню кримінального провадження, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його наслідків, тяжкості ймовірного покарання за злочини, по яким оголошено підозру, підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тим самим перешкоджати повному та всебічному розслідуванню кримінального провадження, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги захисника щодо неправильного визначення застави з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Застава в жодному разі не виконує функції покарання особи або ж відшкодування збитків, адже обрання цього заходу не означає доведення її вини, натомість її розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Кримінальний процесуальний закон саме на слідчого суддю (суд) покладає обов'язок під час визначення розміру застави перевіряти, чи він не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Застосовані загальні принципи щодо обґрунтування тримання підозрюваного під вартою та визначення розміру застави наведені, зокрема, в рішенні у справі «Корбан проти України» від 04 липня 2019 року, де йдеться про те, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред'явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя при визначенні застави урахував специфіку інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6 злочину, який вчинено в період воєнного стану, наявність ризиків, відомості про його особу, та, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
Відтак істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Ураховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн - залишенню без змін, як законна, обґрунтована та вмотивована.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3