Справа №750/7677/25
Провадження №3/750/2564/25
01 липня 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
29.05.2025 року о 13:14 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по пр. Миру, 32, керував транспортним засобом HONDA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці, які не реагують на світло; від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився та пояснив, що він керував транспортним засобом, його зупинили без причини, сказали, що є ознаки наркотичного сп'яніння - блідість, але він 6 років не бачив сонця, інших ознак не називали, запропонували пройти огляд або відмовитись і забрати авто. Він відмовився, щоб забрати авто, адже інший інспектор порадив відмовитись, щоб не евакуювали автомобіль.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розділом 2 Правил дорожнього руху передбачено обов'язки та права водіїв механічних транспортних засобів, так відповідно до п. 2.5 вказаних Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, не дивлячись на заперечення ОСОБА_2 своєї вини, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами та дослідженими матеріалами справи - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №978495 від 29.05.2025, де інспектором викладені обставини цього правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.05.2025, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4843496 від 29.05.2025,розпискою ОСОБА_3 від 29.05.2025, рапортом інспектора взводу №1 роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Михайла Семендяя від 29.05.2025, відеозаписом до протоколу серії ААД №978495 від 29.05.2025.
Всі вищезазначені докази повністю узгоджуються між собою і не містять будь-яких суперечностей.
Разом з тим, вище приведений аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки, зазначене ним, об'єктивно нічим не підтверджується. Більш того, суд за вказаних обставин розцінює пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як такі, що надані з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
Тобто, об'єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду надані не були.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_2 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до п.4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. З пункту 6 розділу ІІ Інструкції слідує, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, в якості яких не можуть бути залучені поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення зазначеного огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно до пункту 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Доводи ОСОБА_2 про те, що йому працівниками поліції не було роз'яснено причин зупинки, не повідомлено про інші ознаки наркотичного сп'яніння, які поліцейським було виявлено, поради працівника поліції відмовитись від проходження огляду для того, щоб автомобіль не евакуювали, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Як слідує з переглянутого відеозапису з нагрудних камер поліцейських батальйону патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, останніми було зупинено ОСОБА_2 на підставі п.п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» (Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення) через те, що транспортний засіб, яким той керував, мав розбитий показчик повороту. В ході спілкування поліцейських з водієм у таких виникла підозра про перебування ОСОБА_2 в стані наркотичного сп'яніння, та називає тому ознаки такого сп'яніння, які ним було виявлено, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці, які не реагують на світло, та запропоновано водію пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога. ОСОБА_2 погодився пройти такий, але по прибуттю до КНП «ЧОПНЛ» ЧОР по вул. Івана Мазепи, 3, біля приміщення такої водій ОСОБА_2 відмовляється від проходження огляду. Поліцейськими було роз'яснено наслідки такої відмови, на що ОСОБА_2 вказав, що у суді буде доводити. Поліцейським знову було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_2 відмовляється, йому було роз'яснено наслідки такої відмови, після чого водія було доставлено на місце зупинки, роз'яснено права та складено протокол.
Отже, жодних підстав з яких би вбачалось, що працівники поліції якось відмовляли водія, чинили на нього тиск та вчиняли неправомірні дії по відношенню до нього для відмови того у проходженні огляду на стан сп'яніння, у суду немає.
При цьому, мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до п.2.5 ПДР правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч.1ст.130 КУпАП.
Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_2 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника.
Крім того, ОСОБА_2 отримував посвідчення водія, а відтак знання ним положень ПДР України презуміюється і при реалізації свого права на керування автомобілем, він повинен був виконати додаткові обов'язки, що визначені п. 2.5 ПДР України. Проте, водій ОСОБА_2 усвідомлено, чітко та однозначно відмовився виконувати вимоги п. 2.5 ПДР.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Доводи ОСОБА_2 про те, що підстав для зупинки не було, він нічого не порушував, вказаних ознак сп'яніння у нього не було, також спростовано відеозаписом, оскільки з такого вбачається, що водію було повідомлено про причини зупинки транспортного засобу - п.п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: розбитий показчик повороту. Суд зауважує, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, як вбачається з матеріалів справи дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Отже, твердження водія ОСОБА_2 щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб'єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу. Стосовно доводів ОСОБА_2 про те, що у нього не було ознак наркотичного сп'яніння, і поліцейським було названо йому лише одну таку ознаку, як неприродна блідість обличчя, такі також судом визнаються неспроможними, оскільки вказане не спростовує вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, так як протокол щодо нього складений за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, пропозицію про проходження якого поліцейським було висунуто відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» з зазначенням трьох ознак сп'яніння, що підтверджено відеозаписом, долученим до протоколу. Оскільки ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за порушення пункту 2.5 ПДР України, сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею, при цьому не має значення чи перебував водій у стані сп'яніння чи ні.
Суд вказує, що вирішення наявності чи відсутності у водія ознак наркотичного сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані наркотичного сп'яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак наркотичного сп'яніння.
В той же час, підтвердити або спростувати наявність відповідного стану сп'яніння можливо лише шляхом проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, від чого ОСОБА_2 відмовився, хоча згідно п. 2.5 ПДР України зобов'язаний був на вимогу поліцейського, в якого виникли припущення щодо перебування водія в стані сп'яніння, пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення його дійсного стану.
Отже, об'єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_2 , суду надані не були.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, в зв'язку з чим є підстави для накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що необхідно для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь