Справа № 686/16965/25
Провадження № 1-кс/686/6466/25
30 червня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , лікаря ортопеда-травматолога обласної поліклініки КНП «Хмельницької обласної ради», раніше не судимого, -
у кримінальному провадженні № 12025240000000086,
26.06.2025 слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області капітан ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду ; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження вчинення аналогічних правопорушень.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання у зв'язку із станом здоров'я останнього. Підозрюваний повідомив, що хворіє на парапарез, протягом останніх двох місяців перебуває на лікарняному.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
СУ ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2025 за № 12025240000000086 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 354 КК України.
25 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України, а саме про те, що « ОСОБА_5 відповідно до наказу Головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня Хмельницької обласної ради» (далі за текстом КНП «ХОЛ ХМР»), призначений на посаду лікаря ортопеда-травматолога комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня Хмельницької обласної ради».
ОСОБА_5 , обіймаючи вказану посаду, у своїй діяльності керується чинними законодавством України, наказами МОЗ України, розпорядженнями Хмельницького міського голови, наказами начальника управління охорони здоров'я Хмельницької міської ради, Статутом комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня Хмельницької обласної ради» та своєю посадовою інструкцією. Під час здійснення своїх трудових обов'язків безпосередньо підпорядковується завідувачу поліклініки. Отже, ОСОБА_5 , наділений спеціальними повноваженнями в силу займаних посад, та в розумінні положень, встановлених ст. 354 КК України, являється працівником підприємства, який не є службовою особою.
Так, в ОСОБА_5 , який займає посаду лікаря ортопеда-травматолога комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня Хмельницької обласної ради», у невстановлений розслідуванням час, але не пізніше січня 2025 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), перебуваючи на території м. Хмельницький (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), виник злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для себе, за вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві в інтересах третьої особи.
Надалі, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що на період дії воєнного стану на території України, з метою забезпечення обороноздатності держави, захисту незалежності та територіальної цілісності України, особи призовного віку (від 18 до 60 років, придатні до військової служби) - підлягають мобілізації, проте не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я (з наступним проходженням військово-лікарської комісії), інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках, а також, будучи достовірно обізнаним про порядок та методику ведення медичної документації, яка дозволяє безперешкодно пройти військово-лікарську комісію та особливості медичних діагнозів, що відображають інформацію про настання, перебіг (розвиток) і наслідки перенесення особами захворювань, які дозволяють пацієнтам отримати необхідне для них рішення, умисно, здійснив одержання неправомірної вигоди для себе, за вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві в інтересах третьої особи, за наступних обставин.
Відповідно Розділу XIII. Хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини (М00-М99), їх наслідки), їх наслідки» Додатку 1 «Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби» Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», включено перелік хвороб, що визначають ступінь придатності до військової служби або придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, медичних підрозділах, навчальних центрах, підрозділах логістики.
Крім того, ОСОБА_5 , в силу своїх повноважень та займаної посади, усвідомлював, що надання ним консультативного висновку спеціаліста КНП «ХОЛ ХОР» із завідомо неправдивими діагнозами в сукупності із іншими неправдивими діагнозами сприятиме отриманню громадянам України призовного віку відстрочки від мобілізації на військову службу або визнання їх придатними до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, медичних підрозділах, навчальних центрах, підрозділах логістики, та із використанням своїх повноважень зможе забезпечити таким особам оформлення та видачу вказаних медичних документів за надання неправомірної вигоди.
З метою одержання неправомірної вигоди для себе, за надання консультативного висновку спеціаліста лікаря ортопеда-травматолога КНП «ХОЛ ХОР» в інтересах осіб, які бажають отримати відстрочку від призову на військову службу або проходити військову службу у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, медичних підрозділах, навчальних центрах, підрозділах логістики, в січні 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , вступив в злочинну змову із ОСОБА_8 , яка підшукувала та спрямовувала осіб призовного віку та які мають намір ухилитися від військової служби до ОСОБА_5 .
Так, 18 січня 2025 року, ОСОБА_9 , 1999 р.н., будучи військовозобов'язаним, та таким, що підлягає призову на службу до Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», перебуваючи в АДРЕСА_3 , звернувся до громадянки ОСОБА_8 з метою отримання юридичної допомоги у вирішенні питань щодо оформлення документів, які слугують отриманню відстрочки від мобілізації за станом здоров'я або визначення статусу придатності до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, медичних підрозділах, навчальних центрах, підрозділах логістики.
27 січня 2025 року, перебуваючи в АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 у приватній розмові запевнила ОСОБА_9 , що може позитивно вирішити для нього питання отримання статусу придатності до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, медичних підрозділах, навчальних центрах, підрозділах логістики, оформивши консультативні висновки спеціаліста із фіктивним діагнозом, шляхом підкупу лікарів КНП «ХОЛ ХМР», на що останній погодився та передав останній грошові кошти в сумі 18 500 грн., з яких 2000 грн. призначено для передачі лікарю ортопеду-травматологу ОСОБА_5
05 лютого 2025 року, перебуваючи в м. Хмельницький по вул. Пілотська, 1, в коридорі поліклініки Хмельницької обласної лікарні, ОСОБА_8 у приватній розмові повідомила ОСОБА_9 , що наступного дня, 6 лютого 2025 року, з метою позитивного вирішення для нього питання отримання статусу придатності до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, медичних підрозділах, навчальних центрах, підрозділах логістики, йому необхідно разом із нею з'явитися до лікаря травматолога поліклініки Хмельницької обласної лікарні для отримання консультативного висновку спеціаліста із фіктивним діагнозом.
Наступного дня, 6 лютого 2025 року близько об 13:38 годині ОСОБА_9 , разом із ОСОБА_8 прибув до службового кабінету № 4 обласної поліклініки лікаря ортопеда-травматолога комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня Хмельницької обласної ради», що розташований за адресою м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1 та звернувся до ОСОБА_10 , з метою оформлення необхідних медичних документів для отримання консультативного висновку із фіктивним діагнозом пов'язаним із хворобами органів опорно-рухового апарату, при цьому розуміючи, що таких хвороб та діагнозів у нього немає, будь-які симптоми та скарги на органи опорно-рухового апарату у останнього відсутні.
Крім того, в силу своїх повноважень та посадових обов'язків, ОСОБА_5 , був обізнаний в тому, що у ОСОБА_9 відсутні хвороби органів опорно-рухового апарату, які передбачені Розділом XIII. Хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини (М00-М99), їх наслідки), їх наслідки» Додатку 1 «Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби» Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», а ОСОБА_9 є придатним до служби в Збройних Силах України.
Таким чином, ОСОБА_5 в силу своїх повноважень та займаної посади, усвідомлював, що надання ним консультативного висновку спеціаліста КНП «ХОЛ ХМР» із завідомо неправдивими діагнозами в сукупності із іншими неправдивими діагнозами сприятиме отриманню ОСОБА_9 відстрочки від мобілізації на військову службу до Збройних Сил України або отримання статусу придатності до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, медичних підрозділах, навчальних центрах, підрозділах логістики, та ОСОБА_5 , із використанням своїх повноважень зможе забезпечити ОСОБА_9 оформлення та видачу вказаних медичних документів за надання неправомірної вигоди.
Надалі, 6 лютого 2025 року близько об 13:40 годині, ОСОБА_5 під час розмови з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в приміщенні свого службового кабінету № 4 лікаря ортопеда-травматолога обласної поліклініки комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня Хмельницької обласної ради», що розташований за адресою м. Хмельницький, вул. Пілотська, 1, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення, без законних на те підстав та фактичного медичного огляду ОСОБА_9 , виконуючи усну вимогу ОСОБА_8 , яка озвучила діагнози, які необхідні для консультативного висновку спеціаліста, не впевнившись у наявності у ОСОБА_9 хвороб опорно-рухового апарату, шляхом отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням займаного становища, використовуючи свої повноваження, передбачені своєю посадовою інструкцією, щодо забезпечення чіткого та правильного ведення медичної документації, діючи в інтересах ОСОБА_9 , одержав від ОСОБА_8 раніше обумовлену неправомірну вигоду у сумі 2000 гривень за вчинення дій із використанням займаного становища, зокрема із використанням повноважень, передбачених своєю посадовою інструкцією, щодо забезпечення чіткого та правильного ведення медичної документації, в інтересах ОСОБА_9 , за складання та долучення до медичної картки амбулаторного хворого необхідних результатів обстеження, а саме консультативний висновок спеціаліста щодо ОСОБА_9 , в якому вказано діагноз «Подагра стоп та остеоартрит колін», та в подальшому надав останньому такий консультативний висновок спеціаліста із внесеними завідомо неправдивими відомостями до вказаного офіційного документу.
Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 354 КК України, а саме одержання працівником підприємства, який не є службовою особою, неправомірної вигоди для себе, за вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві в інтересах третьої особи».
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням першого заступника начальника Управління СБУ у Хмельницькій області ОСОБА_11 № 72/30/202/4956 від 15.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.01.2025; протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж від 24.03.2025; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 24.03.2025; іншими матеріали провадження у їх сукупності.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише із фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження № 12025240000000086, слідча суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про високу ймовірність причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий або прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Санкція ч.3 ст.354 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста до двохсот годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.
З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 354 КК України, за який передбачено покарання у виді штрафу від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста до двохсот годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Разом з тим, вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки ні слідчим, ні прокурором не наведено обставин, які б дали беззаперечні підстави суду вважати, що ОСОБА_5 має намір ухилятися від слідства, а лише тяжкість можливого покарання при можливому визнанні підозрюваного винним не може свідчити про існування вказаного ризику відповідно до вимог закону.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови»).
Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання, є лікарем ортопедом-травматолом обласної поліклініки КНП «Хмельницької обласної ради».
У судовому засіданні підозрюваний повідомив про те, що у нього діагностовано парапарез та останній пересувається за допомогою інвалідного візка.
Жодних спроб переховування від органів досудового розслідування ОСОБА_5 не вчиняв, на розгляд клопотання підозрюваний з'явився за першою вимогою самостійно та спроб переховування від органів досудового розслідування не вчиняв.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
У справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Жодних доказів того, що підозрюваний вчиняв дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування, або має такий намір, матеріали клопотання не містять.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що ризик переховування від органів досудового розслідування не є доведеним.
Слідство знаходиться на початковій стадії, усі свідки, в тому числі ті, які є колегами підозрюваного, не допитані, а тому існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні.
При цьому слідчою суддею враховується установлена КПК процедура отримання показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засідання (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в поряду, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).
Отже ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання показань судом від свідків.
Ризики знищення, схову або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження, оскільки нічим не обґрунтовані.
Аналізуючи особу підозрюваного слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 є особою похилого віку, має постійне місце проживання, раніше не судимий, займається лікарською діяльність та має стійкі соціальні зв'язки.
Однак вищезгадані обставини, які встановлені в ході судового розгляду, не є такими, які б давали можливість відмовити у застосуванні запобіжного заходу.
Враховуючи наведені ризики, усі визначені ст.178 КПК України обставини, приходжу до висновку, що забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків зможе запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Саме такий запобіжний захід буде достатнім для виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Строк особистого зобов'язання слід визначити в межах строків досудового розслідування, а саме по 22 серпня 2025 року.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 194, 196 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду та покласти на нього, строком по 22 серпня 2025 року, наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, слідчого судді;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування із свідками, лікарями та пацієнтами, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні стосовно обставин кримінального провадження;
- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну ( в разі їх наявності).
Ухвала, в частині покладення на підозрюваного обов'язків діє по 22 серпня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя