Справа № 954/1287/24
Номер провадження 3/954/10/25
30 червня 2025 року с-ще Нововоронцовка
Суддя Нововоронцовського районного суду Херсонської області Каневський В. О.,
за участі секретаря судового засідання Ферко Г. М.,
представника особи, яка притягується до відповідальності Полянчука В. Б.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 25.08.2024 о 11 год. 01 хв. на автошляху Т0403 "Мар'янське - Берислав" 14 км, керував ТЗ SEAT CORDOBA, нз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, почервоніння очей. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою алкотестеру «Драгер» або такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Указані обставини підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №109944 від 25.08.2024, за яким ОСОБА_1 25.08.2024 о 11 год. 01 хв. на автошляху Т0403 "Мар'янське - Берислав" 14 км, керував ТЗ SEAT CORDOBA, нз EOP5N84, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, почервоніння очей. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою алкотестеру «Драгер» або такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у ОСОБА_1 виявлені ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, почервоніння очей та в якому зазначено, що огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою алкотестеру «Драгер» або такий огляд в медичному закладі не проводився;
- фотокопією посвідчення водія ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 3247 02.04.2024, відкриті категорії В1, В, С1, С;
- фотокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , ТЗ SEAT CORDOBA, 1999 року випуску, нз ЕОР5N84;
- відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №109944 від 25.08.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння: млява мова, нестійка хода, неадекватна поведінка, на вимогу правоохоронців надати свої документи реагував агресивно. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Окрім цього, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 усвідомлював, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
За довідкою інспектора з РПП СПД №1 ВП №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області від 25.08.2024, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, в період 2023-2024 років, не притягувався.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд використав всі можливі засоби повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Окрім того, ЄСПЛ зобов'язує сторін, які беруть участь у судовому розгляді, самостійно цікавитися перебігом справи та використовувати свої процесуальні права і обов'язки, чим ОСОБА_1 не скористався.
У судовому засіданні представник особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Звертав увагу на те, що з пояснень ОСОБА_1 та з матеріалів відеозапису вбчається, що останній в день та час інкримінованого правопорушення знаходився при виконанні обов'язків військової служби. Від виконання бойового завдання відмовитися не міг, обстановка, за якої виконувалося бойове завдання потребувала негайних дій, пов'язаних із активізацією дій ворога. Враховуючи наведене представник позивача просив провадження у справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП або вирішити питання щодо можливості застосувати аналогію закону та призначити більш м'яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.
За ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За п. 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів України від17грудня 2008року №1103, визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Суддя, розглянувши клопотання представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, зазначає наступне.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Отже, положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.
Однак факт вчинення правопорушення у стані крайньої необхідності в даній справі не установлений.
Так, в Постанові від 21 грудня 2018 року в справі №686/5225/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зауважив, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії: 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, які б доводили, що керування останнім автомобілем у стані алкогольного сп'яніння є виправданим та терміновим у даному конкретному випадку, зважаючи на значну небезпеку та загрозу для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Правопорушення, вчинене ОСОБА_1 є умисною, суспільно небезпечною дією, зважаючи на конкретні обставини справи, а тому зазначені в клопотанні обставини не можуть вважатись такими, що є підставою для закриття справи у зв'язку з вчинення дій особою в стані крайньої необхідності.
Ураховуючи наведене відсутні підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП.
Щодо можливості призначення більш м'якого покарання, суддя не погоджується із доводами представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Полянука В. Б., з огляду на наступне.
За приписами статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до частини 2 статті 25 КУпАП, за одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення. Позбавлення права керування транспортними засобами може застосовуватися як основне, так і додаткове адміністративне стягнення.
Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною нормою, встановлено основне та обов'язкове додаткове адміністративне стягнення: штраф та позбавлення права керування транспортними засобами відповідно.
Ті обставини, що ОСОБА_3 є учасником бойових дій, перебуває на службі в лавах ЗСУ, а обставини, що обтяжують покарання відсутні, суд вважає такими, що не можуть стати підставою для незастосування до водія обов'язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. В інакшому випадку, порушуватиметься принцип правової визначеності, який є невід'ємною складовою верховенства права, та гарантує, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
Так само Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності дотримання принципу правової визначеності. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія (такий висновок викладений у справах "Steel and others v. The United Kingdom" та "Sunday Times v. United Kingdom").
Та обставина, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем не зможе у разі позбавлення його права керування транспортними засобами виконувати свої обов'язки й ефективно нести службу не дає підстав для незастосування до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення накладається в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП та є безальтернативним.
Суд також звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, є одним із тих правопорушень, які мають підвищену ступінь суспільної небезпеки, оскільки безвідповідальний підхід водіїв та порушення ними правил заборони керування транспортними засобами в стані сп'яніння, зокрема алкогольного, є причиною досить великої кількості аварій. Для керування транспортним засобом немає значення ступінь алкогольного сп'яніння (легке сп'яніння чи важке), оскільки є чітка імперативна заборона сідати за кермо у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
ОСОБА_1 як особа, що має спеціальний статус (водій) реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені законодавством України, зокрема пунктом 2.5. Правил дорожнього руху України «водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність у правовому полі держави (з рішення Європейського суду з прав людини по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007).
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, зібрані у справі докази вказують, що ОСОБА_1 допустив порушення п.2.5 ПДР України, а саме відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, вчинення адміністративного правопорушення вперше, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя не встановив.
Тому, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень, суддя вважає за необхідне до ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік та на підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.130, 221, 268, 280, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Штраф сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Херсонській області/Херсонська область/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959517; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA578999980313090149000021001; код класифікації доходів бюджету - 21081300; призначення платежу - штраф суду.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривні (шістсот п'ять гривень 60 копійок), сплативши за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - судовий збір.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а у разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області.
Суддя В.О. Каневський