18.06.2025 Справа №607/12339/25 Провадження №1-кс/607/3482/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42025213220000020 від 11.04.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Тернопільської області, м.Заліщики, українця, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні 2 неповнолітніх дітей, військовослужбовця, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.369-2 КК України,-
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42025213220000020 від 11.04.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.369-2 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.369-2 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином та зазначає, що метою застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п.3 незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;п.4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням викладеного, слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, тому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб із визначенням застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, у ньому наведених.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання слідчого та просили у його задоволенні відмовити, зсилаючись на недоведеність ризиків, на які вказує прокурор та неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. Вказали, що підозри не заперечують, підозрюваний сприяє досудовому розслідуванню, самостійно з'явився на виклик слідчого та суду, натомість просять врахувати молодий вік підозрюваного, те, що він має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, отримав поранення на військовій службі, не судимий, його важкий матеріальний стан, сприяння останнього досудовому розслідуванню та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на підставі витягу з ЄРДР установив, щогрупою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42025213220000020 від 11.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 10 квітня 2025 року у ОСОБА_4 , який вступив у злочинну змову із інструктором ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , виник злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за вирішення його питання щодо виготовлення військово-облікових документів про визнання ОСОБА_8 непридатним до проходження військової служби.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 10 квітня 2025 року близько 11 год. ОСОБА_4 перебуваючи разом із інструктором ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 неподалік приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, висунули вимогу ОСОБА_8 котрий перебуває на військовому обліку, щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 20 000 доларів США за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 за вирішення питання ОСОБА_8 щодо виготовлення військово-облікових документів про визнання ОСОБА_8 непридатним до проходження військової служби.
ОСОБА_8 , розуміючи незаконність зазначених вимог та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності та бажаючи викрити незаконні дії групи осіб, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та невстановлених на даний час посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем.
У подальшому, 15 квітня 2025 року близько 11 год. 18 хв. ОСОБА_4 за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 , перебуваючи в салоні автомобіля марки «MERCEDES-BENZ ML320» д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився неподалік приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, переслідуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на особисте збагачення, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 15.04.2025 становить 413 153 гривень) для подальшої передачі ОСОБА_7 , як частину неправомірної вигоди для себе за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 за вирішення питання ОСОБА_8 щодо виготовлення військово-облікових документів про визнання ОСОБА_8 непридатним до проходження військової служби.
16.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено, про те, що він підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення,
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та доводяться доказами, а саме даними: заяви ОСОБА_8 від 11.04.2025 про вимагання в нього неправомірної вигоди; протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 14.04.2025 відповідно до якого, останній повідомив про обставини вимагання в нього неправомірної вигоди; протоколу огляду та вручення грошових коштів від 15.04.2025; протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 22.04.2025 відповідно до якого, останній повідомив про обставини вимагання в нього неправомірної вигоди та передачі грошових коштів; протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо, відеоконтроль особи від 02.06.2025 та інших матеріалів кримінального провадження у їх сукупності.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що дослідженими матеріалами клопотання та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України. Так, є доведеним ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Усвідомлюючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.
У разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється останній, і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На даний час органом досудового розслідування проведено першочергові слідчі дії, спрямовані на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. У зв'язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на проведення повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення ОСОБА_4 .
Проте, слідчим у клопотанні та прокурором судовому засіданні не доведено існування ризиків знищення або спотворення будь-якої із речей, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень, тому слідчий суддя не бере до уваги вказані ризики.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав та доцільність застосування щодо ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу, слідчий суддя бере до уваги наступне.
У відповідності до ст.29 Конституції України та ст.ст.176,177,178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
У поданому клопотанні сторона обвинувачення просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 5) ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Зважаючи на наведене вище, та за наслідками встановлених обставин при розгляді клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має міцні соціальні зв'язки, оскільки має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимий, є військовослужбовцем, обставини вчинення кримінального правопорушення, яке було припинено правниками правоохоронних органів, та тяжкості злочину, у вчиненні якого йому пред'явлено підозру, сприяння підозрюваним досудовому розслідуванню, беручи до уваги недоведення прокурором необхідності застосування в даному конкретному випадку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, на утриманні перебуває 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимий, є військовослужбовцем,тому вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме вимогам КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194 - 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.369-2 України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 15 серпня 2025 року включно.
На цей же строк покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками, а також із працівниками та службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань що стосуються даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до Заліщицького сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків визначити до 23 год. 59 хв. 15.08.2025.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, для організації виконання надіслати до Відділення поліції № 4 (м. Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тернопільського
міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1