24.06.2025 Справа №607/12636/25 Провадження №1-кс/607/3565/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника заявника - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 про відвід прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211040001348 від 06.06.2023, -
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 із заявою про відвід прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211040001348 від 06.06.2023.
В обґрунтування заяви заявник ОСОБА_3 вказує, що 07.04.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211040001348 від 06.06.2023. Водночас, процесуальна поведінка прокурора ОСОБА_5 не узгоджується з вимогами щодо неупередженого ставлення прокурора до підозрюваного, про що свідчить систематичне погодження прокурором ОСОБА_5 клопотань про відсторонення його від посади та тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом здійснювати діяльність арбітражного керуючого, у задоволенні яких ухвалами слідчих суддів було відмовлено.
Заявник вважає, що обставини систематичного намагання прокурора ОСОБА_5 у будь-що порушити його конституційне право заробляти собі на життя обраною ним професійною працею, викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, оскільки прокурор ОСОБА_5 намагався не лише здійснити на нього тиск, так як у кожному з цих клопотань ставилось лише питання про позбавлення ОСОБА_3 гарантованого статтею 43 Конституції України права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обрав або на яку вільно погодився.
Наведене викликає у заявника обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_5 до нього, що на думку заявника відповідно до норм пункту 3 частини 1 статті 77 КПК України свідчить про те, що як прокурор ОСОБА_5 більше не має права брати участь у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на зазначене, оскільки систематичне погодження прокурором ОСОБА_5 явно безпідставних клопотань про позбавлення ОСОБА_3 гарантованого статтею 43 Конституції України права на професійну працю явно вказує на його упереджене ставлення до підозрюваного навіть після завершення досудового розслідування кримінального провадження, заявник просить заяву задовольнити.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву підтримав з викладених у них підстав та просив задовольнити. Додатково зазначив, що вважає прокурора ОСОБА_5 упередженим, оскільки останній не вживає достатніх заходів для встановлення дійсних обставин справи та односторонньо підходить до справи. Окрім цього, експертиза висновок, якої є доказом ніби-то його вини у вчиненні кримінального правопорушення була проведена, ще до оголошення йому підозри, а відтак він був позбавлений можливості поставити свої питання чи висловити заперечення з приводу тих, які були поставленні органом досудового розслідування, оскільки не мав відповідного процесуального статусу у кримінальному провадженні. Також прокурором ОСОБА_6 було відмовлено у всіх клопотаннях, які подавала сторона захисту, у тому числі і у клопотаннях про призначення повторної та додаткової експертизи. При цьому, ухвалою слідчого судді була скасована постанова прокурора ОСОБА_5 про відмову у задоволені клопотання про призначення додаткової експертизи та зобов'язано повторно його розглянути, проте вказане клопотання повторно досі не розглянуто.
Представника заявника - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заяву підтримав з викладених у них підстав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні з приводу задоволення заяви заперечив та зазначив, що на його думку підстави для його відводу у кримінальному провадженні №12023211040001348 від 06.06.2023 відсутні. Так, прокурор вказав, що згідно вимог КПК України, він є самостійним у своїй діяльності втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. З приводу клопотань погодженим ним, то зазначив, що такі були подані в межах визначних КПК України. Щодо клопотань поданих стороною захисту зазначив, що частину клопотань було задоволено частково, а в задоволенні інших було відмовлено. Не усі клопотання були розглянуті ним, частину розглядали інші прокурори. Також зауважив, що слідчим суддею дійсно було скасовано його постанову про відмову у задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи, проте він участі у розгляді скарги не брав, так як був у відрядженні, а іншого прокурора слідчий суддя до участі у розгляді клопотання не допустила. Водночас, він на даний час ухвали про скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи ще не отримував, у зв'язку із чим вказане клопотання повторно не розглянуте. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні заяви.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши зміст заяви та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження, у тому числі, прокурор, зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Встановлено, що у провадженні слідчого відділу Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження №12023211040001348 від 06.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань до складу групи прокурорів, які призначені у цьому провадженні, входить прокурор ОСОБА_5 .
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 07.04.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.04.2025 у справі № 607/7285/25, у задоволенні клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_5 про відсторонення підозрюваного ОСОБА_3 від виконання обов'язків арбітражного керуючого ПП «Афіша» відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.06.2025 у справі № 607/11171/25, клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12023211040001348 від 06.06.2023 про тимчасове позбавлення спеціального права ОСОБА_3 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, повернуто прокурору Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_9 .
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2025 у справі № 607/12307/25, у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_5 про тимчасове обмеження у користуванні ОСОБА_3 спеціальним правом - правом здійснювати діяльність арбітражного керуючого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023211040001348 від 06.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України, відмовлено.
Заявник у своїй заяві вказує на існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадження №12023211040001348 від 06.06.2023.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Прокурор у кримінальному провадженні історично і нормативно відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція прокурора у змагальному кримінальному процесі. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України він зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Об'єктивність і неупередженість прокурора є важливими для досягнення завдань кримінального провадження, оскільки він згідно зі ст. 36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи. Вимога неупередженого досудового розслідування означає, що органи досудового розслідування під процесуальним керівництвом прокурора зобов'язані об'єктивно, неупереджено, без необґрунтованої підозри та обвинувального ухилу встановити за допомогою доказів, зібраних у встановленій процесуальній формі, всі обставини кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили.
Здійснення об'єктивного розслідування прокурором є одним із основоположних міжнародних стандартів. Так, відповідно до Керівних принципів, що стосуються ролі осіб, які здійснюють судове переслідування (прийняті восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками; Гавана, Куба, 27 серпня - 07.09.1990), прокурори у відповідності до закону виконують свої обов'язки справедливо, послідовно і швидко, поважають і захищають людську гідність та захищають права людини, сприяють тим самими забезпеченню належного процесу і безперервному функціонуванню системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов'язків прокурори, як особи, що здійснюють переслідування, виконують свої функції неупереджено і уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі тощо; захищають державні інтереси, діють об'єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного і потерпілого та звертають увагу на всі обставини, що стосуються справи, незалежно від того, чи вигідні чи невигідні вони для підозрюваного; розглядають думки і стурбованість потерпілих, коли зачіпаються їх інтереси. Вони не порушують або не продовжують переслідування в тих випадках, коли неупереджене розслідування вказує на необґрунтованість обвинувачення.
Неупередженість (об'єктивність) дослідження обставин провадження прокурором передбачає вчинення ними процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи. Значення об'єктивності чи неупередженості прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження варто оцінювати крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру (ст. 2 КПК). Розв'язання цього завдання сприяє, з одного боку, реалізації принципу невідворотності відповідальності за правопорушення, а з іншого, - недопущенню обвинувачення або засудження жодного невинуватого.
Отже, неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні для здійснення завдань кримінального провадження та забезпечення законності.
Необ'єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження є підставою для відводу прокурора. Закріплення в національному законі загального переліку підстав для відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні нарівні з нормами, які регулюють порядок призначення та заміни прокурора, забезпечує об'єктивність і неупередженість прокурора в кожному кримінальному провадженні.
Перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу, визначений ст. 77 КПК України, зокрема 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Цей перелік не є вичерпним, так як підстава, передбачена пунктом 3 ч. 1 передбачає існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Законом закріплені також процедурні аспекти відводу прокурора в кожному випадку виникнення обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Зокрема, згідно з ч. 3-5 статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Слідчий суддя звертає увагу, що ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість прокурора при вчиненні ним процесуальних дій або прийнятті ним процесуальних рішень. Така упередженість, як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, може виникнути у зв'язку з наявністю у нього родинних, професійних зв'язків, іншого процесуального статусу, попередньою участю у цьому провадженні тощо.
Із змісту заяви про відвід та висловлених під час судового засідання пояснень вбачається, що на думку заявника обставинами, які можуть свідчити про упередженість прокурора є: систематичне погодження прокурором ОСОБА_5 клопотань про відсторонення його від посади та тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом здійснювати діяльність арбітражного керуючого, у задоволенні яких ухвалами слідчих суддів було відмовлено; не вжиття на думку заявника достатніх заходів для встановлення дійсних обставин справи; відмова прокурора у задоволенні клопотань сторони захисту.
Перевіривши підстави, якими обґрунтована заява про відвід, враховуючи зміст ст. 77 КПК України, в якій передбачені підстави для відводу прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, які б свідчили про упередженість чи зацікавленість прокурора ОСОБА_5 у даному провадженні, відсутні.
Так, у відповідності до ст. 36 КПК України, прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності та здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема, погоджувати клопотання слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання (п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК України).
Відтак, наведені у заяві дії прокурора ОСОБА_5 щодо погодження ним клопотань про відсторонення його від посади та тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом здійснювати діяльність арбітражного керуючого корелюються з приписами КПК України щодо його повноважень, а отже, виконання ним законодавчо визначених процесуальних обов'язків не може визнаватися упередженістю по відношенню до особи.
Натомість, позиція під час здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні не може вважатися упередженістю та, відповідно, слугувати підставою для його відводу, оскільки зумовлена процесуальним статусом та процесуальними повноваженнями прокурора, визначеними ст. 36 КПК України, а законність процесуальних дій (бездіяльності) прокурора, вчинених в порядку нагляду за досудовим розслідуванням, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю.
Щодо доводів заявника про систематичне погодження прокурором клопотання, то слідчий суддя зауважує, що норми КПК України, не обмежують орган досудового розслідування у можливості декілька раз звертатись до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо, на думку слідчого, прокурора це буде найбільш ефективним на даній стадії досудового розслідування.
З приводу тверджень заявника про відмову прокурора ОСОБА_5 у задоволенні клопотань сторони захисту, як на підставу для відводу прокурора, то слідчий суддя зазначає, що незгода заявника з процесуальними рішеннями прокурора не свідчить про упередженість та необ'єктивність прокурора у кримінальному провадженні та не є підставою для його відводу згідно із положеннями КПК України.
Таким чином, заява ОСОБА_3 фактично зводиться до незгоди сторони захисту з процесуальними діями та рішеннями прийнятими прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023211040001348 від 06.06.2023, що не є підставами для відводу прокурора в розумінні положень ст.77 КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявниками аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи та/або об'єктивну неможливість його участі в цьому кримінальному провадженні.
Натомість наведені в заяві та висловлені в судовому засіданні обставини не є такими, які б свідчили про упередженість прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023211040001348 від 06.06.2023.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з врахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності та неупередженості для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за допомогою сукупності суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретної особи, тобто чи виявляла вона упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечувала ця особа відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності.
Обставин, за наявності яких прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_5 підлягав би безумовному відводу у кримінальному провадженні №12023211040001348 від 06.06.2023 слідчим суддею не встановлено і заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості прокурора.
Таким чином, зважаючи на викладені висновки, а також з урахуванням того, що в судовому засіданні не здобуто достатніх обґрунтувань, які б вказували на існування обставин, передбачених ст. 77 КПК України, та унеможливлювали здійснювати процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12023211040001348 від 06.06.2023, прокурором ОСОБА_5 , а тому слідчий суддя приходить до висновку, що заявлений заявником ОСОБА_3 відвід є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 77, 80-82, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 про відвід прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211040001348 від 06.06.2023, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 27.06.2025 о 13 год. 45 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1