Справа № 627/569/25
01.07.2025
01.07.2025 рокус-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Національного природного парку «Слобожанський» Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 91 КУпАП,
25.06.2025 о 10:30, гр. ОСОБА_1 на автомобілі «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_1 , заїхав на територію Пархомівського ПНДВ НПП «Слобожанський», в квартал №75, чим порушив встановлений режим території та завдав шкідливого впливу на навколишнє природнє середовище, чим порушив вимоги ст.ст. 14, 21 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України».
Таким чином, ОСОБА_1 здійснив в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду заборонену діяльність, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 91 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, з прийнятим рішення буде згоден, оскаржувати не буде.
З огляду на те, що ст. 91 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Суддя, дослідивши письмові докази у справі, доходить наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 91 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.
Зазначена норма закону є бланкетною. Тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
За обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії НПП 000013 від 25.06.2025, ОСОБА_1 порушив положення ст.ст. 14, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів визначені Законом України «Про природно-заповідний фонд України» №2456-XII від 16.06.1992 року (далі Закон №2456-XII).
Відповідно до ст. 3 Закону №2456-XII до природно-заповідного фонду України належать природні території та об'єкти, зокрема, національні природні парки.
За визначенням ст. 4 Закону №2456-X регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.
Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону №2456-ХІІ, цим Законом встановлюються обмеження та заборони щодо здійснення господарської та інших видів діяльності у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема забороняється проїзд механічних транспортних засобів, крім доріг загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, автомобільних доріг на приватних територіях, крім транспортних засобів:
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №2456-XII на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії НПП № 000013 від 25.06.2025, в якому містяться пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що «25.06.2025 ОСОБА_1 здійснив заїзд на територію НПП «Слобожанський» на власному транспорті. Знак про заборону бачив, але проігнорував. Вину свою визнає. Більше такого робити не буде.»; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.06.2025.
Таким чином, суддею встановлено, що ОСОБА_1 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, порушив вимоги ст.ст. 14, 21 ЗУ «Про природно-заповідний фонд», відтак, в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, а саме: порушення вимог режиму територій природно-заповідного фонду.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність гр. ОСОБА_1 , суд визнає щире розкаяння.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність пом'якшуючої відповідальність обставини щире каяття, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин вчинення адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим суддя вважає за необхідне призначити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ст. 91 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 91, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП України, суддя
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 91 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні, який зарахувати за наступними реквізитами: Отримувач ГУК Харків обл/СТГ Краснокут/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), номер рахунку UA778999980314030542000020613, Код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) в сумі 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Бугаєнко