Справа № 638/10125/25
н/п 2-з/953/37/25
"01" липня 2025 р.
Київський районний суду міста Харкова у складі судді Вітюка Р.В. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" про забезпечення позову подану у межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" до приватного виконавця Шиндель Володимира Анатолійовича, Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання результатів електронних торгів недійсними,
ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" звернулось до суду з позовом до приватного виконавця Шиндель В.А., ДП "Сетам", ОСОБА_1 у якому просить:
- визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації п?ятикімнатної квартири загальною площею 221,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом проведення електронних торгів № 592535 від 04.08.2023 року;
- визнати недійсним акт про проведені електронні торги з реалізації п'ятикімнатної квартири загальною площею 221,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складений та затверджений приватним виконавцем Шинделем В.А на підставі протоколу проведення електронних торгів № 592535 від 04.08.2023 року;
- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 5159, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 23.08.2023 року Ємець I.О.;
- визнати за ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" права іпотекодержателя за договором іпотеки від 12.09.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Єрьомінком В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 930, що укладений між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 , стосовно іпотечного майна - п?ятикімнатної квартири загальною площею 221,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- поновити запис про іпотеку п?ятикімнатної квартири загальною площею 221,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей з Державного реєстру іпотек про реєстрацію до 30.07.2018 року, реєстраційний номер іпотеки 2378603 від 12.09.2005 року.
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 30.06.2025 відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання на 31.07.2025.
Також до позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить оголосити заборону на відчуження квартири АДРЕСА_2 .
Заява мотивована тим, що пред'явлення позову може спонукати відповідачів на відчуження спірної квартири, що свідчить про очевидну небезпеку заподіяння правам та інтересам позивача, а також може призвести до неможливості виконання рішення у цій справі. Зазначає, що на сьогодні існує спір щодо квартири. Нормативно обґрунтовує заяву положеннями статей 149, 150 ЦПК України.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.06.2025 заяву передано для розгляду судді Вітюку Р.В.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з такого.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Отже, правова природа продажу майна з торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів (постанова Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17).
Предметом спору є електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_2 , позивач оскаржує результати їх проведення. Тобто на момент розгляду заяви наявний спір про право.
Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 сформовано такі висновки:
- співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії;
- заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу;
- розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам;
- вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів;
- необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду у поставі від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 сформувала такі висновки:
- як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (пункт 46);
- ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (пункт 47);
- за змістом статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на момент пред'явлення позову в цій справі, у разі визнання на підставі судового рішення недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором (пункт 52);
- оскільки визнання недійсним правочину, який є безпосередньою підставою для зміни власника спірної квартири, так чи інакше вплине на подальший правовий режим цього нерухомого майна, то вибраний позивачем вид забезпечення позову є співмірним із заявленою в цій справі вимогою позову (пункт 53);
- та обставина, що можливе рішення суду про задоволення позову в цій справі не підлягає примусовому виконанню, а може бути виконано шляхом його пред'явлення до державного реєстратора, як уже зазначалося вище, не свідчить про неможливість застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, яке є предметом оспорюваного договору, якщо невжиття заходів забезпечення позову негативно впливатиме на можливість позивача ефективно захистити (поновити) свої порушені права (пункт 54);
- можливе подальше відчуження відповідачкою спірної квартири об'єктивно перешкоджатиме ефективному захисту порушених прав позивача з огляду на те, що оспорюваний у цій справі правочин не буде підставою для наступної зміни власника квартири, а тому визнання його недійсним не відновлюватиме порушене право позивача та спонукатиме останнього до ініціювання нових судових спорів (пункт 55).
Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Отже, заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна є вичерпним обмеженням та заходом, який не розповсюджується на інші права власника щодо цього майна, що є суттєвим в процесі виконання ухвали суду.
Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та матеріали справи і установив, що наразі існує спір щодо матеріально правового статусу об'єкту нерухомого майна, підстав його відчуження, майно перебуває у власності одного з відповідачів, що передбачає можливість розпорядження цим майном, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, з огляду на що дійшов висновку щодо необхідності застосування в цьому випадку заходу забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_2 .
При цьому суд вважає, що вимоги про забезпечення позову шляхом заборони відчужувати спірне майно (матеріально-правовий статус якого є наразі предметом розгляду цієї справи щодо наявності обтяження) є співмірними з заявленими позовними вимогами та застосування такого виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав сторін, оскільки не порушує прав особи на володіння та користування майном, в той час як відчуження відповідного майна в подальшому може утруднити виконання рішення, оскільки особа може на власний розсуд розпорядитись таким майном у будь-який момент. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і за результатами вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.
Щодо зустрічного забезпечення
Згідно з частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов'язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.
Випадки обов'язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зазначена правова позиція наведена у Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 61-11274св18, від 24.06.2021 у справі № 295/940/20, від 01.04.2020 у справі № 318/854/18.
У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Крім того, у відповідності до частини шостої статті 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись з клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення надавши докази, які на його думку підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.
Суд також роз'яснює, що відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись статтями 2, 149 - 153, 157, 259 - 261, 353 - 355 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити відчуження квартири АДРЕСА_2 .
Стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Б, оф. 503; код ЄДРПОУ 41153878).
Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.
Копію ухвали направити для виконання до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Павлівська, буд. 4).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (частина одинадцята статті 153 ЦПК).
Суддя Роман ВІТЮК