Справа № 953/3288/25
н/п 6/953/186/25
"30" червня 2025 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про визнання судового наказу від 10 квітня 2025 року, виданого Київським районним судом м. Харкова по справі № 953/3288/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, таким, що не підлягає виконанню,
03 червня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява представника ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» Іванченко Н. про визнання судового наказу від 10 квітня 2025 року, виданого Київським районним судом м. Харкова по справі № 953/3288/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у березні 2025 року ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за період з 01 лютого 2022 по 31 березня 2025 року у розмірі 771 грн 88 коп. 10 квітня 2025 року Київський районний суд м. Харкова за заявою ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 771 грн 88 коп. та судовий збір у розмірі 302 грн 80 коп. Станом на 26 травня 2025 року ОСОБА_1 добровільно виконав судовий наказ, сплатив заборгованість за спожитий природний газ та судовий збір в повному обсязі.
У судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи № 953/3288/25 та заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов таких висновків.
10 квітня 2025 року Київський районний суд м. Харкова за заявою ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» видав судовий наказ, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ за період з 01 лютого 2022 по 31 березня 2025 року у розмірі 771 грн 88 коп. та судовий збір у розмірі 302 грн 80 коп.
Представник ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» Іванченко Н. посилається на те, що ОСОБА_1 добровільно виконав судовий наказ, платив заборгованість за спожитий природний газ та судовий збір у повному обсязі, що підтверджується наданим витягом з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Статтею 160 ЦПК України та статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення та одночасно виконавчим документом.
За змістом ч. 3 ст. 431 ЦПК України судовий наказ є виконавчим документом.
Згідно зі ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Частиною першою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
Відповідно до Постанови ВС від 20.02.2019 року № 2-4671/11, підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Оскільки обов'язок боржника ОСОБА_1 перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» відсутній повністю, тому суд вважає за можливе визнати судовий наказ від 10 квітня 2025 року, виданий Київським районним судом м. Харкова по справі № 953/3288/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 170-171, 432 ЦПК України, суддя
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про визнання судового наказу від 10 квітня 2025 року, виданого Київським районним судом м. Харкова по справі № 953/3288/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Судовий наказ, виданий Київським районним судом м. Харкова 10 квітня 2025 року у справі № 953/3288/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за послуги за спожитий природний газ за період з 01 лютого 2022 по 31 березня 2025 року у розмірі 771 грн 88 коп. та судовий збір у розмірі 302 грн 80 коп. - визнати таким, що не підлягає виконанню.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складений та підписаний 30 червня 2025 року.
Суддя С.В. Демченко